ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 759/11185/22
провадження № 51-6187км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12022100000000329 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителяАДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Історія справи та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня
2023 року засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цим же вироком вирішене питання щодо стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 03 червня 2022 року, приблизно о 08:27, керуючи технічно справним автомобілем марки "Opel Combo", р.н. НОМЕР_1, рухався у четвертій (крайній лівій) смузі проїзної частини просп. Палладіна в м. Києві, зі швидкістю не менш ніж 74.69 км/год, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год.
В цей час, порушуючи вимоги п. 4.7, підпунктів "а" та "г" п. 4.14 Правил дорожнього руху, проїзну частину просп. Палладіна у м. Києві перетинала пішохід ОСОБА_7, наближаючись справа до смуги руху автомобіля марки "Opel Combo", д.н.з. НОМЕР_1 .
У свою чергу, водій ОСОБА_6 під час руху допустив порушення вимог п. 1.5, п. 1.7, підпункту "б" п. 2.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України та, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати швидкість руху в межах дозволеної, відволікся від керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, та в момент виникнення небезпеки для руху, а саме появи в полі зору пішохода ОСОБА_7, яка наближалась до його смуги руху, перебуваючи в потоці попутних транспортних засобів, та яку він був спроможній завчасно виявити, вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, але внаслідок перевищення максимально дозволеної швидкості руху, не зміг зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішохода, внаслідок чого скоїв наїзд на потерпілу.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди від спричинених тілесних ушкоджень потерпіла померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у КНП "Київська міська клінічна лікарня № 17".
Порушення вимог п. 1.5, п. 1.7, підпункту "б" п. 2.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, прокурор подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати рішення апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через м`якість і наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановлені свого рішення апеляційним судом.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій засудженого та призначення основного покарання з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням із встановленим іспитовим строком, порушує питання про скасування постановленої ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що призвели до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Обґрунтовуючи свої доводи, прокурор, зазначає, що апеляційний суд повною мірою не врахував обставин кримінального правопорушення, його наслідків та того, що призначене покарання судом першої інстанції без додаткового покарання не сприятиме недопущенню вчинення засудженим кримінальних правопорушень проти безпеки руху.
При цьому, на думку прокурора, обставини кримінального провадження вказують на необхідність застосування до засудженого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, а його не призначення не відповідатиме меті покарання.
Крім цього, на зазначені вище доводи прокурор звертав увагу в апеляційній скарзі, проте вони залишилися поза увагою апеляційного суду. Окрім цього, вважає, що рішення апеляційного суду не відповідає положенням статей 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
прокурора не подавалися.
У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку поданої касаційної скарги, а засуджений заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також вид та розмір призначеного йому основного покарання з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням із встановленим іспитовим строкому касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення, зокрема є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Щодо невідповідності призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через м`якість і наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановлені свого рішення апеляційним судом, то колегія суддів зазначає такі мотиви.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.