1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 372/1213/21

провадження № 61-15961св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Агро Інвест",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Аветян Артур Георгійович, на постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Смарт Агро Інвест", про витребування з незаконного володіння земельних ділянок.

Позовну заяву мотивовано тим, що вона була власником земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877 га). 29 липня 2020 року з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо про те, що належні їй земельні ділянки вибули із її власності на підставі договорів купівлі-продажу від 06 лютого 2012 року, укладених нібито нею та ОСОБА_3 . Зазначає, що договори купівлі-продажу вона не підписувала і нікого не уповноважувала від свого імені вчиняти будь-які правочини щодо зазначених земельних ділянок, обставини та підстави укладення договорів їй невідомі, оригінали чи копії договорів від 06 лютого 2012 року у неї відсутні, грошові кошти (оплату), внаслідок укладення договорів, вона не отримувала.

Також їй стало відомо про те, що ОСОБА_3 передав спірні земельні ділянки на підставі актів прийому-передачі від 01 квітня 2019 року до статутного капіталу ТОВ "Смарт Агро Інвест", а останнє в свою чергу передало це майно за актами прийому-передачі від 04 червня 2020 року ОСОБА_4, а ОСОБА_4 відчужив земельні ділянки за договором купівлі-продажу від 14 січня 2021 року на користь ОСОБА_2 .

Враховуючи вказані обставини, позивач наполягає на витребуванні від відповідача на її користь земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки, внаслідок відсутності волі позивача на їх відчуження та протиправних дій інших осіб, послідовно набувалися у володіння і користування (внаслідок одноразового відчуження) третіми особами і, як наслідок, відповідачем без дотримання установлених законом вимог.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року у складі судді Зінченко О. М. позов ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району, Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877 га).

Припинено право власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельні ділянки вибули з володіння позивача ОСОБА_1 без її відома, всупереч її волі. Жодних договорів позивач не підписувала, грошових коштів не отримувала.

При цьому суд першої інстанції констатував факт того, що суду не надано, ані оригіналів, ані копій договорів купівлі-продажу від 06 лютого 2012 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я. Л., на підставі яких 29 березня 2019 року державним реєстратором КП "Реєстрація плюс" Товкайло У. В. було зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_3 .

Суд зазначив, що дії нотаріуса та державного реєстратора порушують вимоги законодавства, оскільки на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Також суд першої інстанції керувався вимогами статті 207 ЦК України, що встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину та вказав що договори, укладені від імені позивача ОСОБА_1, були підписані не нею, а невідомою їй особою, а отже є неукладеними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що у позивача відсутні копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 06 лютого 2012 року та що вони позивачем не підписувалися, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас, у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтвердила, що вказані договори при впорядкуванні документів до звернення до суду вона бачила раніше. Також суд взяв до уваги надані відповідачем до суду апеляційної інстанції копії договорів купівлі-продажу від 06 лютого 2012 року, що спростовує доводи позивача про відсутність таких договорів. При цьому сторонами не заперечувалося про приєднання до матеріалів справи зазначених копій договорів купівлі-продажу, отриманих представником відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не підтверджено наявності підстав, що свідчать про нікчемність/недійсність договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 06 лютого 2012 року, право власності за якими набуто ОСОБА_3, а також їх не оспорено в порядку статті 215 ЦК України, а отже, відсутні підстави стверджувати, що право власності на вищезазначені земельні ділянки незаконно перейшло до фізичної особи ОСОБА_3 та якимось чином незаконно вибуло з володіння позивача.

Суд апеляційної інстанції вважав, що без спростування правомірності зазначених правочинів вимоги позивача про витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідача не є належним способом захисту порушеного права, який базувався саме на відсутності договорів купівлі-продажу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

До Верховного Суду 09 листопада 2023 року від імені ОСОБА_1 - адвокат Аветян А. Г. подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 23 липня 2023 року у справі № 378/305/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 382/2284/18, від 12 липня 2023 року у справі № 902/1076/21, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20, тощо.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції взявши до уваги надані позивачем на стадії апеляційного провадження копії договорів купівлі-продажу від 06 лютого 2012 року порушив вимоги статті 367 ЦПК України, не навів мотивів наявності виняткового випадку прийняття цих доказів, з огляду на відсутність доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача. Крім того, відповідач надав копії договорів купівлі-продажу, підписання яких заперечує позивач, а тому суд апеляційної інстанції повинен був витребувати їх оригінали відповідно до статті 95 ЦПК України, чого ним зроблено не було. Зазначає, що обраний нею спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним і узгоджується із практикою Верховного Суду.

У січні 2024 року від ОСОБА_2 надійшла нотаріально посвідчена заява про визнання позову ОСОБА_1, в якій він не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог позивачки. Наслідки визнання ним позову відомі та зрозумілі.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_1 володіла земельними ділянками для ведення індивідуального садівництва, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастрові номери 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877 га), що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку від 20 грудня 2010 року та від 04 березня 2011 року.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061 право власності було зареєстровано:

- 29 березня 2019 року за ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 06 лютого 2012 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я. Л., рішення від 29 березня 2019 року

№ № 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором

КП "Реєстрація плюс" Товкайло У.В.;

- 03 квітня 2019 року за ТОВ "Смарт Агро Інвест" на підставі акту прийому-передачі земельних ділянок від 01 квітня 2019 року, видавник ОСОБА_3,

ТОВ "Смарт Агро Інвест" (справжність підписів засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Приходько Л. М.), рішення від 03 квітня 2019 року №№ 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" Євком В. В.;

- 02 червня 2020 року за ОСОБА_4 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна із статутного капіталу від 01 червня 2020 року, видавник сторони, рішення від 04 червня 2020 року №№ 52515243, 52514673, 52512787, прийняті державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О. В.

З договорів купівлі-продажу від 14 січня 2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А., слідує, що ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_2 вказані вище земельні ділянки.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 січня 2021 року право власності на вказані земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_2 .

Наказом Міністерства юстиції України від 09 березня 2021 року задоволено скаргу ОСОБА_1 . Скасовано рішення від 29 березня 2019 року

№ № 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором

КП "Реєстрація плюс" Товкайло У. В., від 03 квітня 2019 року № № 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" Євком В .В., від 04 червня 2020 року № № 52515243, 52514673, 52512787, прийняті державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О. В.

У відповіді Київського державного нотаріального архіву на запит адвоката Дем`янюк Р. В. від 09 вересня 2020 року зазначається, що станом на 09 вересня 2020 року документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я. Л. не передані на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. Ї

З листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05 жовтня 2020 року слідує, що робочою групою було здійснено вилучення справ приватного нотаріуса Курковської Я. Л. для передачі на зберігання до державного нотаріального архіву, про що складено відповідний акт з додатками. В даному акті зазначено, що фізичний стан документів, що вилучаються неупорядкований, наряди відповідно до номенклатури справ не сформовані. Більша частина справ вилучена розсипом документів. Реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2011 - 2012 роки відсутні. Звірка документів відповідно до реєстру нотаріальних дій під час вилучення не проводилась. Під час вилучення був складений перелік справ (документів) додатки 1-50 до акту. В додатках зазначено, що за 2012 рік були вилучені договори за січень 2012 року. За лютий місяць 2012 року будь-які договори взагалі не зазначені, ні у вигляді сформованих справ, ні серед переліку розсипу документів. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07 серпня 2020 року свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 24 листопада 2008 року на ім`я Курковської Я. Л., анульоване.

Також встановлено, що на державних актах, які знаходяться у позивача ОСОБА_1 відсутні відмітки про перехід права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061.

Протокольною ухвалою апеляційної інстанції від 09 жовтня 2023 року приєднані до апеляційної скарги копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок, що були укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06 лютого 2012 року, посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я. Л., та витяги були приєднані до матеріалів даної справи як докази.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.


................
Перейти до повного тексту