Постанова
Іменем України
(додаткова)
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 746/56/22
провадження № 61-10135св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (далі - СТОВ "Дружба-Нова") про усунення перешкод у користуванні майном.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2023 року та ухвалено нове рішення.
Зобов`язано СТОВ "Дружба-Нова" повернути ОСОБА_1 земельні ділянки: площею 2,8669 га, кадастровий номер 7425182000:02:001:0020, та площею 2,9050 га, кадастровий номер 7425182000:02:001:0019, розташовані на території Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області.
Скасовано державну реєстрацію права оренди земельних ділянок площею 2,8669 га, кадастровий номер 7425182000:02:001:0020, та площею 2,9050 га, кадастровий номер 7425182000:02:001:0019, розташованих на території Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, що здійснена на підставі договору оренди землі від 23 грудня 2004 року між СТОВ "Васьківці" та ОСОБА_2 та проведена Срібнянським районним відділом Чернігівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 22 серпня 2005 року №№ 040585300150, 040585300151.
Стягнуто з СТОВ "Дружба-Нова" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у сумі 8 172 гривні.
У січні 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з СТОВ "Дружба-Нова" на його користь витрат на професійну правничу допомогу, надану йому в першій інстанції - в сумі 12 000 грн та касаційній інстанції - в розмірі 5 000 грн, а також витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 7 550,80 грн. Заява обґрунтована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив питання про розподіл вказаних судових витрат.
Колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у таких випадках: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні цієї справи Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року не вирішив питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що "вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні".
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.