ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 201/1968/22
провадження № 61-5424св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 адвоката Біднягіної Кристини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, про визнання права іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, треті особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Н. Б., про визнання права іпотеки.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня
2022 року у задоволенні позову ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня
2022 року залишено без змін.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь
ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" подало касаційні скарги, на які представником ОСОБА_1 адвокатом Біднягіною К. В.були подані відзиви.
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційні скарги
ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У грудні 2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката
Біднягіної К. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, які остання понесла у зв`язку із розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції.
У січні 2024 року від ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач звертає увагу на те, що вказані витрати є неспівмірними та не об`єктивними, а обсяг робіт не відповідає дійсності.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що "вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні".
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.