Постанова
Іменем України
12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 595/180/22
провадження № 61-16093 св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Бершадської Г. В., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовну заяву мотивувала тим, що
з 22 липня 1989 року до 27 квітня 2021 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі.
За час шлюбу сторони набули квартиру
АДРЕСА_1 загальною площею 182, 8 кв. м та житловою - 107, 1 кв. м. ОСОБА_2 зареєстрований як єдиний її власник, а також вважає спірну нерухомість своєю особистою власністю.
За таких обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на
1/2 частину квартири, оскільки сторони набули вказану нерухомість в період зареєстрованого шлюбу, а на таке майно поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області
від 17 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира була приватизована відповідачем в період, коли законодавство не визнавало спільною сумісною власністю подружжя житло, набуте одним із подружжя внаслідок приватизації державного житлового фонду. Зокрема не було надано доказів на підтвердження понесених позивачем особистих витрат на будівництво.
Короткий зміст оскаржуваної постанови
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_2 . Сплачений ОСОБА_1 судовий збір компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційний суд керувався тим, що спірна житлова площа не перебувала у комунальній власності Бучацької міської ради, а тому не могла бути приватизована відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Зокрема, фінансування будівництва не здійснювали бюджетні установи, а тому квартира не могла бути надана ОСОБА_2 з дотриманням процедури, передбаченої законодавством про приватизацію державного житлового фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у листопаді 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказує пункти 1, 4 частини другої
статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга обґрунтовувалась, зокрема, тим, що постанову Тернопільського апеляційного суду, підписано неповноважним складом суду, оскільки повний текст судового рішення складено та підписано після припинення повноважень однією з суддів.
Зазначає, що відповідно до пункту 6 Результатів розгляду порядку денного засідання Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2023 року № 92
ОСОБА_3 звільнена з посади судді Тернопільського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Натомість повний текст оскаржуваної постанови складено 04 жовтня 2023 року та підписано ОСОБА_3, коли її повноваження щодо здійснення правосуддя вже були припинені.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 у якому зазначено, що касаційна скарга є безпідставною, апеляційний суд надав належну оцінку доказам по справі та дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини не підпадають під дію норм Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та пункту 4 статті 57 СК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 липня 1989 року між сторонами у справі укладено шлюб, який розірвано рішенням Бучацького районного суду від 27 квітня 2021 року.
Бучацька міська рада рішенням від 16 лютого 2005 року № 788 надала дозвіл прокуратурі Бучацького району Тернопільської області на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва восьмиквартирного відомчого житлового будинку орієнтовною площею 0, 15 га за адресою
АДРЕСА_3 (а. с. 117, т. 1).
На підставі рішення Бучацької міської ради від 24 листопада 2006 року № 210 прокуратурі Тернопільської області видано державний акт від 29 грудня 2006 року серії ЯЯ № 295855 на право постійного користування земельною ділянкою
(а. с. 167, т. 1).
25 вересня 2007 року виконавчий комітет Бучацької міської ради видав відповідачу ордер № 5 на право зайняття квартири АДРЕСА_1
(а. с. 141, т. 1). Членами сім`ї ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_4 (дочка).
Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 09 липня 2008 року № 502 (а. с. 120, т.1) затверджено акти державної приймальної комісії
від 08 липня 2008 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом дев`яти квартирного житлового будинку Бучацької районної прокуратури
на АДРЕСА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 25 вересня 2008 року
№ 460 "Про видачу працівникам прокуратури та ТзОВ "Ястрем" ордерів на квартири у відомчому житловому будинку на АДРЕСА_3, 2 слідчому прокуратури Бучацького району ОСОБА_2 видано ордер на шестикімнатну квартиру АДРЕСА_4 на 3, 4 поверхах, житловою площею 120,2 кв. м.
Рішенням Бучацької міської ради від 22 грудня 2008 року № 643 оформлено право власності на квартири в будинку на АДРЕСА_3, зокрема, і за ОСОБА_2 .
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно
від 10 квітня 2009 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 . На підставі свідоцтва проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно (витяг КП "Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації" від 10 квітня 2009 року №22445823) (а.с. 12-13, т. 1). Відповідно до повідомлення-рішення
від 08 червня 2021 року №0664918-2411-1332 та квитанції № 84 від 26 серпня 2021 року ОСОБА_2 сплатив нараховану йому суму податкового зобов`язання
(а. с. 40, т. 1).
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України передбачене право на оскарження судового рішення у суді касаційної інстанції з процесуальних підстав.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин (частина перша статті 265 ЦПК України).