ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 752/18272/18
провадження № 61-13536св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мкртичевої Марини Ігорівни на постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2023 рокуу складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
2. Позов обґрунтовано тим, що 25 грудня 1999 року між сторонами був зареєстрований шлюб, від якого вони мають спільного сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. У період шлюбу подружжя набуло нерухоме та рухоме майно, а саме квартиру, загальною площею 87,7 кв. м, жилою площею 51,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, загальною площею 160,60 кв. м, жилою площею 92,4 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 ; автомобіль марки SUZUKS GRAND VITARA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
4. Оскільки добровільно поділити майно подружжя не бажає, вона звернулася до суду з цим позовом, в якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 4 212 414,00 грн. Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, вартістю 4 232 872,00 грн, та транспортний засіб марки SUZUKS GRAND VITARA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 250 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію за рухоме майно, що є спільною сумісною власністю і набуте під час проживання в офіційному шлюбі, і яке залишається на праві особистої приватної власності за ОСОБА_2, у розмірі 135 229,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31 жовтня
2022 року у складі судді Шевченко Т. М. позов задоволено.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 ; визнано за
ОСОБА_2 право власності на квартиру
АДРЕСА_4 та транспортний засіб марки "SUZUKI GRAND VITARA", 2007 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3 .
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у рухомому майні у розмірі 135 229,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що придбане подружжям за час шлюбу майно є спільною сумісною власністю. Оскільки квартири розділити (виділити частку) на ізольовані житлові приміщення та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири технічно неможливо, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розподілу речей між подружжям з урахуванням їх вартості і частки кожного із подружжя у спільному майні.
7. Оспорюючи поширення правового режиму права спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 160,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідач ОСОБА_2 не надав в розпорядження суду жодних доказів в обґрунтування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності, хоча тягар доказування покладається законом у даному випадку саме на відповідача.
8. Автомобіль, оскільки є річчю неподільною, має залишитися у власності відповідача, з якого на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація, що дорівнює частини вартості автомобіля.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ квартир та в частині стягнення судового збору скасовано, в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову щодо поділу квартир.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін, здійснено розподіл судових витрат.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки відповідачем не спростована презумпція права спільної сумісної власності подружжя на майно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дві квартири і автомобіль належать подружжю на праві спільної сумісної власності.
11. Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка не зазначала про наявність підстав для відступу від засад рівності часток, а згідно висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 29 липня 2022 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 станом на дату оцінки складає 5 031 583,00 грн; ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 станом на дату оцінки становить 8 277 156,00 грн. Отже, передача у власність кожному із подружжя по одній квартирі, вартість яких не є однаковою, без визначення розміру компенсації, є порушенням порядку поділу майна між подружжям, частки у праві власності якого є рівними.
12. В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти сплати компенсації за збільшення її частки у праві власності на майно. В свою чергу відповідач не висловлював згоди на отримання грошової компенсації, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість поділу квартир, без стягнення грошової компенсації.
13. Що стосується висновків суду першої інстанції в частині поділу автомобіля, то в цій частині висновки є правильними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мкртичевої М. І., на постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня
2023 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поділ квартир, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року залишити в силі.
18. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 21 червня 2023 року у справі
№ 654/3751/18, від 09 серпня 2023 року у справі № 175/1025/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної заяви фактично позбавив її права на поділ спільного сумісного майна подружжя, яке передбачено частиною першою статті 69 СК України. Жодною нормою цивільного, сімейного та процесуального законодавства не визначено можливість суду відмовити в задоволенні позову про поділ майна через порушення принципу рівності часток подружжя у спільному майні.
21. Апеляційний суд не врахував, що сторони спільно набули два об`єкти нерухомого майна, які вважаються неподільними речами та можуть бути присуджені по одному об`єкту кожному з подружжя. При цьому, якщо за позовом одного із подружжя суд визначить кожному з подружжя ідеальні частки у неподільному майні, таке судове рішення не буде ефективним для захисту відповідних прав та інтересів. У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю.
22. При цьому, відповідач не скористався своїм правом на звернення до суду із зустрічним позовом про поділ майна, в якому він мав змогу запропонувати свій варіант поділу майна.
23. Також вказувала, що визначаючи вартість квартири та встановлюючи факт порушення принципу рівності часток подружжя у спільному майні, апеляційний суд надав перевагу такому доказу, як висновок оціночно-будівельної експертизи
від 29 липня 2022 року, проігнорувавши наявність інших доказів, які визначають вартість спірного майна та позицію самого відповідача щодо вартості майна. Зокрема, в матеріалах справи наявні три докази, які визначають різну вартість квартир, проте апеляційним судом не було надано їм жодної оцінки.
24. Вважає, що судом апеляційної інстанції не надано об`єктивної оцінки всім доказам у справі, що визначають вартість спірних квартир, а лише формально на підставі одного єдиного доказу визначено значно більшу вартість квартири по АДРЕСА_5, та на цій підставі встановлено порушення принципу рівності часток подружжя у разі задоволення позову.
25. Таким чином, оскільки рішення суду апеляційної інстанції оскаржується тільки в частині вирішення позову щодо поділу квартир, тому в іншій частині судом касаційної інстанції на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
26. У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Левківський Б. К. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначав, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 грудня 1999 року між ОСОБА_2 та
ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського виконкому Київської області, про що складено актовий запис № 423.
28. Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29. 19 листопада 2001 року ОСОБА_2 набув право власності на 57/100 частин квартири АДРЕСА_4 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л. І. за реєстровим номером 5607.
30. 23 листопада 2001 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 57/100 частин квартири АДРЕСА_4, про що здійснено запис в реєстрову книгу № д.421-276 за реєстровим номером 4959, що вбачається з реєстраційного посвідчення.
31. 15 березня 2002 року ОСОБА_2 набув право власності на 43/100 частин квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стичинською Г. М., за реєстровим номером 848.
32. 21 березня 2002 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 43/100 частин квартири АДРЕСА_4, про що здійснено запис в реєстрову книгу № д.421-276, за реєстровим номером 4959, що вбачається з реєстраційного посвідчення.
33. 19 квітня 2005 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу № 669-С/КІ від 14 квітня 2005 року, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
34. 21 квітня 2005 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру
АДРЕСА_3, про що здійснено запис в реєстрову книгу № 424-103 за реєстровим номером 44435, що вбачається з реєстраційного посвідчення.
35. Крім того, ОСОБА_2 набуто у власність транспортний засіб марки SUZUKS GRAND VITARA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довідки-рахунку серії ЄГП № 874801.
36. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 29 липня 2022 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 станом на дату оцінки складає 5 031 583,00 грн; ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 станом на дату оцінки становить 8 277 156,00 грн. Розділити (виділити частку) квартиру АДРЕСА_4 та квартиру
АДРЕСА_3 на ізольовані жилі приміщення та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири, технічно неможливо.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
37. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
38. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
40. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
42. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
43. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
44. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
46. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).