ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/34217/21
провадження № 61-11688св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь. О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року у складі судді Бусик О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про стягнення грошових коштів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що між нею та публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), яке змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк", було укладено два договори банківських вкладів, а саме: від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 вклад "Стандарт" зі сплатою 8,5 процентів річних на строк 12 місяців до 29 квітня 2012 року включно, за яким вона внесла на депозит 13 000 доларів США; від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154 вклад "Копілка" зі сплатою 7,75 процентів річних на строк 6 місяців до 18 листопада 2011 року включно, за яким вона внесла на депозит 17 350 доларів США і станом на 30 листопада 2013 року залишок за вкладом складав 22 863,79 доларів США.
Вона не відмовлялася від продовження строку дії вкладів, тому дія договорів банківських вкладів продовжувалася автоматично.
Навесні 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" припинив свою діяльність на території Автономної Республіки Кримта позбавив її права безперешкодно користуватися своїми грошовими коштами, відмовився від виконання розпоряджень про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків і проведення інших операцій за рахунками, заблокувавши доступ до них.
Після цього в серпні 2017 року вона звернулася до банку із заявою про повернення коштів, однак відповідач не виконав її вимог.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь:
- за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 суму залишку вкладу в розмірі 13 000 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 19 962,71 доларів США, три проценти річних - 2 951,17 доларів США та пеню згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за прострочення виконання грошового зобов`язання в період з 30 листопада 2013 року по 24 червня 2021 року (2 764 днів) в сумі 26 782 867,80 грн.
- за договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154 суму залишку вкладу в розмірі 22 863,79 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 20 927,95 доларів США, три проценти річних - 5 190,31 доларів США та пеню згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за прострочення виконання грошового зобов`язання в період з 30 листопада 2013 року по 24 червня 2021 року (2 764 днів) в сумі 47 151 740,31 грн.
За заявою АТ КБ "ПриватБанк" ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (далі - ТОВ "ФК "Фінілон") залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 в розмірі: 13 000 доларів США - сума неповернутого вкладу, 6 636,44 доларів США - несплачені проценти відповідно до умов договору, 1 171,07 доларів США - три проценти річних за невиконання зобов`язання, та кошти за договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154 в розмірі: 22 863,79 доларів США - сума неповернутого вкладу, 6 588,32 доларів США - несплачені проценти відповідно до умов договору, 2 059,62 доларів США - три проценти річних за невиконання зобов`язання. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що АТ КБ "ПриватБанк" в добровільному порядку не повернуло належні позивачу суми коштів. При цьому відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 висловила згоду на переведення боргу на ТОВ "ФК "Фінілон", а тому саме АТ КБ "ПриватБанк" є боржником за договорами банківських вкладів та належним відповідачем у справі, що узгоджується із висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 729/887/19 (провадження 61-14093св20), від 20 жовтня 2021 року у справі № 201/8704/19 (провадження № 61-16655ск21) та від 17 листопада 2021 року у справі № 755/17323/19 (провадження № 61-436св21) у подібних правовідносинах.
Позивач, звернувшись із заявою про повернення коштів до відповідача, фактично змінила умови зобов`язань щодо строку дії договорів, тому втратила право на отримання процентів відповідно до умов договорів банківських вкладів з 18 серпня 2017 року, тобто з моменту спливу 2 банківських днів після отримання АТ КБ "ПриватБанк" заяви ОСОБА_1 про виплату вкладів.
За договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 строк вкладу складає 365 днів, тобто кожного 29 квітня наступного року продовжується. Тому суму процентів за ставкою 8,5 процентів річних слід розраховувати за період з 30 квітня 2011 року по 29 квітня 2017 року, що складає 6 636,05 доларів США (13 000 доларів США : 100 х 8,5 % х 2 192 дні : 365 днів). За період з 30 квітня 2017 року до 18 серпня 2017 року проценти слід розраховувати за процентною ставкою вкладу "на вимогу", оскільки мінімальний строк вкладу становить 6 місяців (пункт 7 договору банківського вкладу від 29 квітня 2011 року), який з дня подання позивачем заяви про розірвання договору банківського вкладу не сплив. Отже, сума процентів, що підлягає стягненню за цей період складає: 0,39 долара США (13 000 доларів США : 100 х 0,01 % х 110 днів: 365 дні).
За договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154 строк вкладу складає 6 місяців, тобто 18 числа кожного шостого місяця наступного, після укладення договору, продовжується. Тому суму процентів за ставкою 7,75 процентів річних слід розраховувати, з урахуванням заявлених позивачем вимог за період з 30 листопада 2013 року по 18 травня 2017 року, що складає 6 587,75 доларів США (22 863,79 долари США : 100 х 7,75 % х 1 357 днів : 365 днів). За період з 19 травня 2017 року до 18 серпня 2017 року проценти слід розраховувати за процентною ставкою вкладу "на вимогу", оскільки строк вкладу становить 6 місяців, який з дня подання позивачем заяви про розірвання договору банківського вкладу не сплив. Отже, сума процентів, що підлягає стягненню за цей період складає 0,57 долара США (22 863,79 доларів США : 100 х 0,01 % х 91 день : 365 дні).
Початком нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є 24 червня 2018 року, тобто за 3 роки до звернення до суду із вказаним позовом.
Тому за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 три проценти річних за період з 24 червня 2018 року по 24 червня 2021 року становлять 1 171,07 доларів США (13 000 доларів США х 3 % : 100 : 365 днів х 1 096 днів), а за договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154 - 2 059,62 доларів США (22 863,79 доларів США х 3 % :100 : 365 днів х 1 096 днів).
Оскільки договори банківських вкладів вважаються розірваними, то ОСОБА_1 втрачає право на отримання пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення. Отже, за вказаних обставин ця норма до спірних правовідносин не застосовується.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року змінено й викладено абзац другий його резолютивної частини в новій редакції. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 в розмірі: 13 000 доларів США - сума неповернутого вкладу, 5 794,15 доларів США - несплачені проценти відповідно до умов договору, 1 171,07 доларів США - три проценти річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, та за договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154 в розмірі: 22 863,79 доларів США - сума неповернутого вкладу, 6 141,69 доларів США - несплачені проценти відповідно до умов договору, 2 059,62 доларів США - три проценти річних на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" процентів за період з 29 квітня 2011 року до 18 серпня 2017 року. Виплата передбачених пунктом 1 договору та встановлених статтями 1061, 1070 ЦК України процентів поширюється лише на період дії договору вкладу.
Так, за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року № SAMDN25000716128938 строк вкладу складає 365 днів, тобто кожного 29 квітня наступного року продовжується. Однак суд першої інстанції не врахував, що за пунктом 2 договору нарахування процентів починається з першого робочого дня, наступного за днем отримання банком грошей, яким було 03 травня 2011 року, оскільки 30 квітня та 1-2 травня 2011 року були вихідні і не робочі дні. Таким чином суму процентів за ставкою 8,5 процентів річних слід розраховувати за період з 02 травня 2011 року по 29 квітня 2017 року, що складає: 6 620,92 доларів США (13 000 доларів США : 100 х 8,5 % х 2 189 дні : 365 днів). За період з 30 квітня 2017 року до 18 серпня 2017 року проценти слід розраховувати за процентною ставкою вкладу "на вимогу", оскільки мінімальний строк вкладу становить 6 місяців (пункт 7 договору банківського вкладу від 29 квітня 2011 року), який з дня подання позивачем заяви про розірвання договору банківського вкладу не сплив. Отже, сума процентів, що підлягає стягненню за цей період складає: 0,39 долара США (13 000 доларів США : 100 х 0,01 % х 110 днів : 365 дні).
При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що за наданою АТ КБ "ПриватБанк" довідкою ним здійснено фактичну виплату процентів за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року SAMDN25000716128938 в сумі 827,16 доларів США.
Також за договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та позивачем строк вкладу складає 6 місяців, тобто 18 числа кожного шостого місяця наступного, після укладення договору, продовжується. Тому, суму процентів за ставкою 7,75 процентів річних слід розраховувати, з урахуванням заявлених позивачем вимог за період з 30 листопада 2013 року по 18 травня 2017 року, що складає: 6 141,12 доларів США (22 863,79 долари США : 100 х 7,75 % х 1 266 днів : 365 днів). За період з 19 травня 2017 року до 18 серпня 2017 року проценти слід розраховувати за процентною ставкою вкладу "на вимогу", оскільки строк вкладу становить 6 місяців, який з дня подання позивачем заяви про розірвання договору банківського вкладу не сплив. Отже, сума процентів, що підлягає стягненню за цей період складає: 0,57 долара США (22 863,79 доларів США : 100 х 0,01 % х 91 день : 365 дні).
З огляду на вищевказані встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний здійснювати нарахування процентів за ставкою 8 та 7,75 процентів річних, відповідно до умов вищевказаних договорів, визначених банком процентних ставок дійсних на момент щорічної пролонгації і до часу розірвання договорів, та в межах періоду заявлених позивачем позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5 794,15 доларів США (6 620,92 доларів США + 0,39 доларів США - 827,16 доларів США) за договором банківського вкладу від 29 квітня 2011 року SAMDN25000716128938 та 6 141,69 доларів США (6 141,12 доларів США + 0,57 доларів США) за договором банківського вкладу від 18 травня 2011 року № SAMDN28000716594154.
Суд апеляційної інстанції погодився із наведеними районним судом розрахунками трьох процентів річних та інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України, виходячи з того, що початком їх нарахування є 24 червня 2018 року, тобто за 3 роки до звернення до суду із вказаним позовом.
Сторони не оскаржували рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, тому в силу положень статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) оскаржуване рішення апеляційний суд перевірив в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 761/18883/15, від 31 липня 2019 року у справі № 201/13687/16 тощо, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва.
25 жовтня 2023 року справа № 757/34217/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що АТ КБ "ПриватБанк" є неналежним відповідачем за вимогами позивача, оскільки внаслідок укладення між банком та ТОВ "ФК "Фінілон" договору переведення боргу за зобов`язаннями банку щодо виплати коштів за депозитними договорами, які є предметом спору в цій справі, АТ КБ "ПриватБанк" не несе зобов`язань за такими договорами, а ТОВ "ФК "Фінілон" є новим боржником за ними. Тому належним відповідачем у справі є ТОВ "ФК "Фінілон".
Крім того, позивачем не надано оригіналів квитанцій про внесення коштів, тобто не доведено дотримання письмової форми договорів банківських вкладів.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", яке змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк", було укладено договір банківського вкладу № SAMDN25000716128938 вклад "Стандарт",відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала банку 13 000 доларів США зі сплатою 8,5 процентів річних строком до 29 квітня 2012 року включно(т.1 а.с.14-15).
Крім того, 18 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", яке змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк", було укладено договір банківського вкладу № SAMDN28000716594154 вклад "Копілка" зі сплатою 7,75 процентів річних на строк 6 місяців до 18 листопада 2011 року включно, на виконання умов якого ОСОБА_1 передала банку грошові кошти на загальну суму 17 350 доларів США і станом на 30 листопада 2013 року залишок за вкладом складав 22 863,79 доларів США, що підтверджується заявою на оформлення вкладу "Копілка" від 18 травня 2011 року, а також наявними в матеріалах справи клієнтськими виписками за договором (т.1 а.с.16-20).
16 серпня 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" отримало звернення ОСОБА_1, розглянувши яке листом від 31 серпня 2017 року № 20.1.0.0.0/7-20170816/4446 ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило ОСОБА_1 про те, що територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, де відповідно були оформлені банківські договори, визнано тимчасово окупованою територією України. У зв`язку з неможливістю здійснювати банківську діяльність припинено подальшу діяльність банку на зазначеній території на підставі Постанови Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 (т.1 а.с.21-22).
17 листопада 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон" було укладено договір про переведення боргу за депозитними договорами, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди від 18 листопада 2014 року та електронного додатку № 1 (перелік депозитних договорів та договорів банківського обслуговування), на підставі згоди кредиторів, отриманої ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною даного договору, ПАТ КБ "ПриватБанк" переводить, а ТОВ "ФК "Фінілон" приймає на себе виконання зобов`язань по виплаті грошових коштів, що виникли на підставі депозитних договорів і договорів банківського обслуговування згідно з переліком (додаток № 1). Зобов`язання по виплаті грошових коштів, які переводяться на ТОВ "ФК "Фінілон", виникли з депозитних договорів та договорів банківського обслуговування (додаток № 1), які укладені структурними підрозділами ПАТ КБ "ПриватБанк", що здійснюють діяльність на території Автономної Республіки Крим.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржуються, тому в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом не переглядаються.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та судове рішення апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно з частиною першою статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові кошти вкладника передаються ним у власність банку, а безготівкові кошти - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника виникає право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати процентів на неї, а в банку - відповідний обов`язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
Відповідно до статті 1060 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договорів банківських вкладів, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Згідно зі статтею 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.