ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 615/1488/20
провадження № 61-12947св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 05 травня 2006 року між її сином ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" було укладено кредитний договір, за яким отримано 19 800 доларів США для придбання житла для іншого її сина ОСОБА_4 .
14 листопада 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - дружиною ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .
За життя 18 березня 2006 року її син ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів їй. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
З березня 2007 року та на час смерті сина вона спільно проживала у вказаному житловому будинку та мала спільне господарство з ним та його дружиною ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_2 виїхала на постійне місце проживання до міста Харкова та спірним житлом не цікавиться, а позивачка продовжує проживати у даному домоволодінні, сплачує комунальні послуги, тобто фактично прийняла спадщину.
Вона має право на оформлення права власності на спадщину за заповітом на весь спірний житловий будинок, так як відповідач з ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 07 липня 2006 року по 15 листопада 2007 року, тобто не тривалий час, а спадковий будинок був куплений за кошти позивачки та кошти ОСОБА_3, взяті в кредит ще до реєстрації шлюбу між відповідачкою та її покійним сином.
Для оформлення спадкових прав після смерті сина вона зверталася до Валківської Державної нотаріальної контори Харківської області, однак їй було рекомендовано звернутися до суду з позовом про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила встановити факт її спільного проживання разом із сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з березня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті сина ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_1 не менш як 5 років до часу відкриття спадщини спільно проживала однією сім`єю із сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено частку ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільному сумісному майні подружжя на 1/2 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_4 .
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачка більше 30 років до часу відкриття спадщини постійно спільно проживала разом із сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Спірний житловий будинок є спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а тому ОСОБА_1 набула права власності на 1/2 частину цього будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті сина.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не довела факт свого проживання разом із сином ОСОБА_6 на час його смерті в будинку АДРЕСА_1 . Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 405/7175/15-ц, від 01 серпня 2018 року у справі № 212/9157/15, від 12 липня 2022 року у справі № 295/15914/19.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Валківського районного суду Харківської області.
04 жовтня 2023 року справа № 615/1488/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відсутність реєстрації її місця проживання за місцем проживання ОСОБА_6 не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 07 липня 2006 року і по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 (а.с.12)
14 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10)
На підставі вказаного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на спірний будинок (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.14).
За життя 18 березня 2006 року ОСОБА_4 склав заповіт, за яким все своє майно, що йому належатиме на день смерті заповів матері ОСОБА_1 (а. с. 13).
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 12452628 від 14 січня 2008 року заповіт є чинним, за життя не змінений і не скасований заповідачем.
За інформацією Валківської Державної нотаріальної контори Харківської області від 12 червня 2020 року № 543/02.14, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 14 січня 2008 року відкрито спадкову справу № 7/2008 на підставі заяви про прийняття спадщини дружини спадкодавця ОСОБА_2, яка на той час проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Також з даної інформації вбачається, що заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини у шестимісячній строк з відкриття спадщини, а також відомостей про її спільне проживання зі спадкодавцем на день його смерті подано не було (а.с.8)
На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в будинку АДРЕСА_1 (а.с.24).
З довідок виконавчого комітету Костівської сільської ради Валківського району Харківської області від 19 червня 2020 року № 146, 157 та акта обстеження фактичного місця проживання громадян від 09 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-26)
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 11 листопада 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 у цьому будинку з 2008 року проживає ОСОБА_1 (а.с.114)
За договором купівлі-продажу від 05 березня 2021 року спірний житловий будинок ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_8 (а.с.117).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.