ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/30839/20-ц
провадження № 61-3388 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Прямий", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Суханової Є. М., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Прямий" (далі - ТОВ "Телеканал "Прямий"), ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року під час здійснення щоденного моніторингу засобів масової інформації та інформації, розміщеної в мережі Інтернет, з`ясував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16:49 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3/ на інформаційно-аналітичному порталі "Прямий" була розміщена інформація під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4".
У вказаній статті зазначалося, що "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Вважав, що у порушення стандартів, викладених в Декларації принципів поведінки журналістів, перед розповсюдженням вказаної інформації ТОВ "Телеканал "Прямий" не скористалося правом на отримання інформації у ОСОБА_1 або його захисників, чим свідомо поставило його у ситуацію, коли він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав щодо визнання інформації недостовірною та такою, що порушує немайнові права на використання імені та недоторканості ділової репутації.
Вказував, що не здійснював побиття ОСОБА_6, крім того як станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року так і на дату звернення до суду за захистом порушеного права відсутній вирок суду, який набрав законної сили, щодо визнання його винним у вчиненні вказаного правопорушення. Недостовірна інформація, яка була оприлюднена ТОВ "Телеканал "Прямий" на інформаційно-аналітичному порталі "Прямий", доведена до необмеженого кола осіб у загальнодоступній мережі Інтернет, не відповідає дійсності, та відповідно принижує його честь, гідність та ділову репутацію та підлягає спростуванню у порядок і спосіб, що використано відповідачем для розповсюдження зазначеної недостовірної інформації, шляхом її офіційного спростування.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати інформацію, поширену ТОВ "Телеканал "Прямий" 19 липня 2019 року о 17.56 мережею Інтернет через сторінку офіційного інтернет-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 16.49 ІНФОРМАЦІЯ_3/ "ІНФОРМАЦІЯ_5", - недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ОСОБА_1 на честь, гідність та недоторканість ділової репутації; зобов`язати ТОВ "Телеканал "Прямий" протягом трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет-сайту під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_6" рішення суду по даній справі; стягнути з ТОВ "Телеканал "Прямий" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення, на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 187 785 грн на відшкодування моральної шкоди та 150 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти в сумі 187 785 грн на відшкодування моральної шкоди та 150 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили із того, що ОСОБА_1 є депутатом Київської міської ради 8 скликання по 81 округу Подільського району м. Києва, публічною особою, а отже піддається значному ступеню уваги населення, критики та оцінки з боку громадськості та медіа. Інформація, на яку посилається позивач у позовній заяві та просить спростувати, взята із відкритих джерел інформації, а тому не може розглядатись як поширення неправдивих відомостей про позивача.
Судами встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 від працівників його передвиборчого штабу стало відомо, що 11 липня 2019 року ОСОБА_7 - дружиною ОСОБА_8 - до Подільського УП ТУ НП в м. Києва подана заява про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення щодо нанесення ОСОБА_8 тілесних пошкоджень. На підставі цієї заяви відкрито кримінальне провадження № НОМЕР_1, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 125, частиною першою 186 КК України. Отже, ОСОБА_2 через інформаційний ресурс телеканалу здійснив інформаційне повідомлення про ситуацію, що сталася на його виборчому окрузі та відображала набір певних дій ОСОБА_1, при цьому відповідач не мав на меті принизити честь та гідність особи позивача, а лише висвітлив події, які мали значення та інформаційний інтерес для громадськості.
Суди також зауважили, що весь зміст оспорюваної публікації був зазначений прямою мовою кандидата у депутати ОСОБА_2, тобто ця інформація є дослідним відтворенням інформаційного матеріалу, заявленого кандидатом у народні депутати, а тому відповідно до частини першої статті 67 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" телерадіоорганізація та її працівники не можуть нести відповідальності за поширення такої інформації.
Вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є похідними позовними вимогами, а їх задоволення залежить від задоволення основної вимоги про визнання недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача спірної публікації. Оскільки суди дійшли висновку про відмову у задоволенні основної вимоги, то похідні вимоги також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2021 року у справі № 761/32924/19, від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/20787/18 (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України), не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 757/30839/20 із Печерського районного суду м. Києва.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щосуди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин наслідки допустимої критики публічної особи, що призвело до суттєвих порушень норм матеріального права та ухвалення протиправних та несправедливих судових рішень.
Суди не врахували, що поширена відповідачами інформація про позивача є фактичним твердженнямз посиланням на дату, місце, спосіб, мотив нібито заподіяння позивачем тілесних ушкоджень ОСОБА_8, а не критикою чи оціночним судженням. Водночас станом на час звернення з касаційною скаргою стосовно позивача відсутній обвинувальний вирок за вчинення вказаного правопорушення.
Суди попередніх інстанції залишили поза увагою ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 не є стороною кримінального провадження № НОМЕР_1, а тому не має коментувати відомості про хід досудового розслідування.
Також зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про виклик свідків, чим позбавив можливості використати один із засобів доказування, та у порушення приписів ЦПК України прийняв відзиви на позовну заяву відповідачів, подані з порушенням процесуальних строків.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Телеканал "Прямий", у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 жовтня 2015 року на чергових місцевих виборах в Україні ОСОБА_1 обраний депутатом Київської міської ради 8 скликання по 81 округу Подільського району м. Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16:49 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3/ на інформаційно-аналітичному порталі "Прямий" розміщена інформація під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4".
У публікації вказано, що про ситуацію, яка склалася, стало відомо із заяви в поліцію, написаною дружиною потерпілого ОСОБА_9 .
У вказаній статті зазначається, що "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Позивач вважає викладену інформацію недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на честь, гідність та недоторканість ділової репутації.
З відкритих даних інтернет сайту "Судова влада України" в розділі "Стан розгляду справ" наявна інформація про призначення до судового розгляду на 27 січня 2021 року о 12:00 Подільським районним судом м. Києва обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 11 липня 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.