ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 201/87/22
провадження № 61-15341св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, в особі законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
Управління-служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Наумової О. С. від 20 березня 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Барильської А. П., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І., від 14 вересня 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Барильської А. П., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І., від 02 листопада 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У грудні 2021 року ТОВ "Вердикт Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_1, в особі законного представника ОСОБА_3,
ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Управління-служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради, про визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності, визнання права на предмет іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Вердикт Капітал" зазначало, що 04 червня 2007 року між ЗАТ "Агробанк" і ОСОБА_6 було укладено договір про надання кредитної лінії № 43.840.07.03 з лімітом кредитування у розмірі 408 613,00 дол. США. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ "Агробанк" і ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір № 43.840.07.03.1, на підставі якого в іпотеку передано квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 .
3. У подальшому первісний кредитор ЗАТ "Агробанк" був замінений на
ПАТ "Платинум Банк".
4. У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, 10 серпня 2012 року ПАТ "Платинум Банк" звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до іпотекодавця
ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа
№ 201/405/2013), а також з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості (справа № 175/3902/13-ц). Зазначені позови були задоволені, з боржника стягнуто суму заборгованості та звернуто стягнення на предмет іпотеки. Водночас, також було задоволено частково зустрічний позов ОСОБА_5 у частині розірвання договору іпотеки та виключення запису про іпотеку з реєстру іпотек, яке в подальшому скасоване в частині припинення іпотеки.
5. Товариство зазначало, що у проміжок часу між винесенням судом першої інстанції рішення та його скасуванням судом апеляційної інстанції іпотекодавець ОСОБА_5, з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань та звернення стягнення на предмет іпотеки, внесла відомості про припинення іпотеки до відповідного реєстру, а в подальшому відчужила квартиру третій особі. Спірна квартира відчужувалася декілька разів, останнім власником квартири став ОСОБА_4, у зв`язку з чим ПАТ "Платинум Банк" у 2018 році звернувся вже до ОСОБА_4 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 201/12349/18), на забезпечення якого судом відмовлено, що потягло за собою відчуження ОСОБА_4 вказаної квартири за безвідплатним договором дарування від 05 червня 2020 року на користь дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_1 та поділу квартири на два окремі об`єкти нерухомого майна.
6. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2020 року у справі № 201/12349/18 замінено позивача ПАТ "Платинум Банк" на нового кредитора, правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал", як позивача у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із запровадженням ліквідаційної процедури Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Платинум Банк".
7. Враховуючи те, що правочини щодо відчуження предмета іпотеки, а також його поділ вчинені без згоди іпотекодержателя, то в силу положень статті 12 Закону України "Про іпотеку" договір дарування від 05 червня 2020 року має бути визнаний судом недійсним.
8. Посилався позивач на те, що єдиним можливим належним способом захисту порушених його прав, як іпотекодержателя, є визнання права на предмет іпотеки та звернення на нього стягнення.
9. Ураховуючи наведене, ТОВ "Вердикт Капітал" просило суд: визнати недійсним договір дарування квартири, укладений 05 червня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, пов`язаний із відчуженням квартири АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3, власниками яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_1, які були утворені в результаті незаконного поділу предмета іпотеки; визнати за іпотекодержателем ТОВ "Вердикт Капітал" право на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, іпотекодавцем якого є ОСОБА_4 ; в рахунок погашення забезпеченої предметом іпотеки заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором, яка встановлена рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/3902/13-ц, звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стислий виклад позиції відповідачів
10. ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спір між тими ж особами з тим самим предметом і з тих самих підстав вже розглянутий судом. 10 серпня 2012 року ПАТ "Платинум Банк" зверталося до суду з позовом до іпотекодавця ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 201/405/2013), а також з позовом до
ОСОБА_6 (справа № 175/3902/13-ц) про стягнення заборгованості, і вимоги задоволені. Враховуючи наведене, позивач не має права вдруге звертатися з аналогічним позовом. Вважає, що оскільки ПАТ "Платинум Банк" рішення суду по справі № 201/405/2013 не пред`явив його до виконання, не звернув стягнення на предмет іпотеки, а тому не скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки.
11. Відчуження предмета іпотеки було здійснено законно, за відсутності відповідних записів у державних реєстрах, більш того, договір іпотеки на теперішній час не поновлений, поворот рішення суду не здійснено, іпотека - відсутня. З фактичних обставин справи не вбачається будь-яких фактів протиправної та/або недобросовісної поведінки відповідачів, внаслідок якої могли б бути порушені права позивача, що надавало б останньому право на судовий захист в межах заявлених ним позовних вимог.
12. Додатково просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що іпотечний договір № 43.840.07.03.1 від 04 червня
2007 року визнано припиненим на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2011 року у справі № 2- 6866/11, крім того 19 серпня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області відкрито провадження у цивільній справі
№ 175/3902/13-ц за позовом ПАТ "Платинум Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. Тобто, з 19 серпня 2013 року банк знав про своє порушене право та міг заявляти позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.Зауважував, що пред`явлення банком позову про стягнення заборгованості призвело до переривання перебігу позовної давності лише щодо вимоги про стягнення боргу, однак перебіг позовної давності за позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки не переривався, розпочався з 19 серпня 2013 року та сплив 19 серпня 2016 року.
13. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 просили суд застосувати наслідки спливу позовної давності до заявленихТОВ "Вердикт Капітал" позовних вимог.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
14. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня
2023 року у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вердикт Капітал" відмовлено.
15. Стягнуто з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі45 000,00 грн.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для визнання недійсним договору дарування від 05 червня 2020 року, як фраудаторного правочину чи такого, що укладений з порушенням статті 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки його сторони не є учасниками кредитних правовідносин і правовідносин, які витікають з договору іпотеки, а тому не несуть жодних цивільно-правових зобов`язань за договорами, які існують між ПАТ "Платинум Банк" та боржниками, іпотекодавцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Більш того, на час укладення такого договору у Державному реєстрі речових прав на майно були відсутні відомості про обтяження майна іпотекою, наявність у діях відповідачів ознак недобросовісності позивачем не доведено.
17. Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що вже існує остаточне рішення суду з цього приводу, позивач вже набув статус стягувача у виконавчих листах, а тому відсутні правові підстави для перегляду остаточного судового рішення, яким вже звернуто стягнення на спірний предмет іпотеки.
18. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесену ОСОБА_4 у суді першої інстанції, суд виходив з того, що заявлені відповідачем витрати є обґрунтованими, а їх розмір пропорційним виконаній адвокатом роботі та предмету спору.
Основний зміст та мотиви судових рішень суду апеляційної інстанції
19. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Вердикт Капітал" задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вердикт Капітал" відмовлено.
20. Суд апеляційної інстанції вважав помилковими визначені судом першої інстанції підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вердикт Капітал" про те, що позов не підлягає задоволенню з підстав відсутності у позивача статусу іпотекодержателя спірного майна за договором іпотеки
від 04 червня 2007 року, оскільки право іпотекодержателя було використано попереднім кредитором - ПАТ "Платинум Банк".
21. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення апеляційного суду від 05 серпня 2015 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, однак у задоволенні заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа у 2022 році було відмовлено, а позивач не мав правової підстави для звернення до суду саме з такими вимогами до ОСОБА_4 у 2022 році, враховуючи використання цього права вимоги ПАТ "Платинум Банк" раніше до придбання такого права позивачем за правонаступництвом.
22. Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду
від 02 листопада 2023 року заяву ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_1, про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на правничу допомогу задоволено частково.
23. Стягнуто з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_4 витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у загальному розмірі 10 500,00 грн.
24. Додаткова постанова апеляційного суду мотивована наявністю правових підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесену ОСОБА_1 та ОСОБА_1, від імені яких діяв ОСОБА_4, в суді апеляційної інстанції, з огляду на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Вердикт Капітал" та реальність таких витрат. Водночас, зменшуючи розмір заявлених відповідачами судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з фактично наданих адвокатами відповідачів послуг, часу, витраченого на їх надання, вартості послуг за кожну годину роботи, а також вимог співмірності, пропорційності та розумності.
Узагальнені доводи касаційних скарг
25. 25 жовтня 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" задовольнити.
26. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13, від05 лютого 2014 року у справі № 6-131цс13, від24 грудня 2014 року у справі № 6-201цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, від 06 липня 2016 року у справі № 6-1213цс16, від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-1582цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц,
від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц, від 15 червня 2021 рокуу справі № 922/2416/17, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17 та у постановах Верховного Суду від10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 05 липня 2018 року у справі № 922/2878/17, від 23 січня 2019 року у справі
№ 643/12557/16-ц, від 28 лютого 2019 рокуу справі № 646/3972/16-ц,
від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц, від 18 квітня 2019 року у справі № 15/5009/1800/11, від 07 травня 2019 року у справі № 926/3371/17, від 23 січня 2020 року у справі №916/2558/18, від 24 червня 2020 року у справі № 904/9896/17, від 16 червня 2021 року у справі №747/306/19, від 11 серпня 2021 року у справі
№ 725/2206/19, від 26 жовтня 2022 року у справі № 306/2149/19, від 21 грудня 2022 року у справі № 201/3422/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що внаслідок штучно створених перешкод, іпотекодержатель позбавлений можливості реалізувати надане законом право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Зауважує, що оспорюваний правочин вчинений без згоди іпотекодержателя, а тому відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку" є недійсним в силу вимог закону. Виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема на підставі рішення суду, не впливає на чинність іпотеки, яка зберігає свою чинність незалежно від відсутності протягом певного часу відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.
28. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що на момент набуття позивачем прав кредитора рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015 року, яким звернуто стягнення на спірну квартиру, набрало законної сили, однак з огляду на неодноразове відчуження майна відсутня можливість виконати таке рішення.
29. Водночас, особливістю зазначеного виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника майна, а стосовно кожного наступного власника майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання. Факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування його в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодацем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки.
30. Зауважує, що з огляду на наявність судових спорів стосовно спірного іпотечного майна, які тривають з 2013 року, усі нові набувачі квартири мали об`єктивну можливість передбачити настання негативних наслідків, навіть якщо на момент відчуження в державних реєстрації не було відповідних відомостей чи заборон.
31. 15 листопада 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року.
32. Підставами касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду заявник зазначає порушення норм процесуального права, посилається на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
33. На обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Вердикт Капітал" зазначило, що заявлені ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами. Зауважує, що згідно з наданими відповідачем доказами, оплату таких витрат отримала фізична-особа підприємець
ОСОБА_8 за надання послуг з ознайомлення з матеріалами справи, здійснення контролю руху справи та посередництва у залученні адвокатського об`єднання до участі у справі. Вважає, що надані зазначеною особою послуги не можуть вважатися професійною правничою допомогою, наданою адвокатом.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
34. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року поновлено
ТОВ "Вердикт Капітал" строк на касаційне оскарженнярішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 201/87/22 за касаційною скаргою ТОВ "Вердикт Капітал" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 20 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 14 вересня 2023 року, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
35. 21 листопада 2023 року матеріали цивільної справи № 201/87/22 надійшли на адресу Верховного Суду.
36. Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада2023 року касаційну скаргу ТОВ "Вердикт Капітал" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року залишено без руху для усунення недоліків.
37. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/87/22 за касаційною скаргою ТОВ "Вердикт Капітал" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду
від 02 листопада 2023 року.
38. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзивів на касаційні скарги
39. 23 листопада 2023 року ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат
Карчагін С. В., через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
40. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про використання кредитором свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Не реалізація ПАТ "Платинум Банк" свого права на примусове виконання судового рішення у справі № 201/405/13-ц не свідчить про наявність права заявляти аналогічні вимоги у його правонаступника - ТОВ "Вердикт Капітал", який набув право вимоги за кредитним та іпотечним договорами лише через 5 років після набрання законної сили судовим рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
41. Зауважує, що договір іпотеки на теперішній час не поновлений, поворот рішення про припинення іпотеки не здійснено, а тому іпотека не є чинною.
42. Крім того, посилається на пропуск позивачем позовної давності при зверненні до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, з огляду на те, що про порушення свого права кредитор знав з 19 серпня
2013 року (дата відкриття провадження у справі № 175/3902/13-ц за позовом ПАТ "Платинум Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості).
43. Додатково зауважує про понесення нею у суді касаційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані в строки, передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
44. 22 грудня 2023 року ОСОБА_4, від імені якого діє адвокат Шевкова К. І., через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Вердикт Капітал" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, у якому, посилаючись на нерелевантність наведеної заявником судової практики Верховного Суду, просить суд закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
45. Додатково зауважує про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про визначення розміру судових витрат, які підлягають стягненню з позивача, урахування принципів співмірності, пропорційності та розумності. Вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, у зв`язку із чим просив відмовити у її задоволенні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
46. 04 червня 2007 року між ОСОБА_6 і ЗАТ "Агробанк", правонаступником якого є ПАТ "Хоум Кредит Банк", було укладено договір про надання кредитної лінії № 43.840.07.03.
47. 04 червня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за указаним кредитним договором між ОСОБА_5 та ЗАТ "Агробанк", правонаступником якого є ПАТ "Хоум Кредит Банк", було укладено іпотечний договір № 43.840.07.03.1, посвідчений 04 червня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. за реєстровим номером 96.
48. 06 червня 2007 року ОСОБА_6 звернувся до банку із заявою про отримання ним суми кредиту у розмірі 408 613,00 дол. США.
49. 31 грудня 2009 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Хоум Кредит Банк" було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання кредитної лінії
№ 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року.
50. 01 лютого 2010 року між ОСОБА_5 та ВАТ "Хоум Кредит Банк" було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до іпотечного договору № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року, за умовами якого пункт 1.1 іпотечного договору було приведено у відповідності з кредитним договором, зміненим додатковою угодою № 1.
51. 12 липня 2011 року між ПАТ "Хоум Кредит Банк" та ПАТ "Платинум Банк" укладено договір відступлення права вимоги № 20110712/1-Г, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно з переліком, наведеним у додатку № 1 до договору, зокрема право вимоги за указаним вище кредитним договором та додатковою угодою № 1 до нього.
52. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року у справі № 175/3902/13-ц позовну заяву
ПАТ "Платинум Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Л. Л., ПАТ "Банк Восток", про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Платинум Банк" суму заборгованості 4 909 558,22 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ПАТ "Платинум Банк", треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Л. Л., ОСОБА_5, про визнання договору відступлення права вимоги недійсним та виключення майна з державного реєстру іпотек відмовлено. Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ПАТ "Платинум Банк" про виключення майна з державного реєстру іпотек задоволено частково. Визнано іпотечний договір № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року розірваним. Визнано договір поруки № 43.840.07.03.2 від 04 червня 2007 року розірваним. Визнано зобов`язання, які випливають з іпотечного договору № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року та договору поруки № 43.840.07.03.2 від 04 червня
2007 року, припиненими з часу розірвання. Виключено запис про іпотеку, зареєстрований за № 11925032 від 05 грудня 2001 року з Державного реєстру іпотек стосовно квартири
АДРЕСА_4 .
53. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції в частині визнання договорів іпотеки та поруки розірваними, припинення зобов`язань, які випливають з цих договорів з часу розірвання, і виключення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Платинум Банк" заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 43.840.07.03
від 04 червня 2007 року станом на 25 вересня 2013 року, яка складається із заборгованості по кредиту 335 799,78 доларів США, що еквівалентно
2 684 047,64 грн, заборгованості за відсотками 216 090,89 дол. США, що еквівалентно 1 727 214,48 грн. У задоволенні позову ПАТ "Платинум Банк" про стягнення заборгованості по комісії, пені за несвоєчасне повернення кредиту відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_5 про розірвання договору поруки № 43.840.07.03.2 від 04 червня 2007 року та іпотечного договору
№ 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року, виключення майна з державного реєстру іпотек відмовлено. У решті рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
54. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 червня 2014 року вішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2014 року залишено без змін.
55. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2013 року у справі № 201/405/13-ц за позовом ПАТ "Платинум Банк" до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 218,9 кв. м, житловою площею, 130,7 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії від 04 червня 2007 року №43.840.07.03 у сумі
7 641 487,14 грн, зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу вищевказаної квартири.
56. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2014 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2013 року доповнене, вказано початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації 2 784 850,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
57. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 17 вересня 2014 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня
2013 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
58. За клопотанням представника ПАТ "Платинум Банк" від 03 грудня
2014 року у зазначеній вище справі ухвалою суду від 17 березня 2015 року замінено сторону відповідача ОСОБА_5 на ОСОБА_7 .
59. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2015 року у справі № 201/405/2013 у задоволені позовних вимог ПАТ "Платинум Банк" до ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_9, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
60. Остаточним рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 05 серпня 2015 року рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 15 травня 2015 року скасовано, позов ПАТ "Платинум Банк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ "Платинум Банк" за кредитним договором №43.840.07.03 від 04 червня 2007 року у розмірі 7 641 487,14 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 2 684 047,64 грн; за процентами - 1 248 340,43 грн; та пені -