ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 178/734/23
провадження № 61-17934св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дніпропетровська обласна військова державна адміністрація, в особі Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Цаберябого Б. М.від 22 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Барильської А. П., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І., від 16 листопада 2023 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської обласної військової державної адміністрації про визнання права оренди на земельну ділянку в порядку спадкування.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2, та після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право оренди на земельну ділянку площею 44,4 га, кадастровий номер 1222085500:02:401:0002, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Преображенської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, відповідно до договору оренди земельної ділянки № 9 від 20 вересня 2002 року та додаткової угоди № 42а
від 10 серпня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки
від 20 вересня 2002 року № 9.
3. Позивачка вказувала, що вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про отримання права на спадщину та їй було відмовлено у зв`язку з тим, що нею не надано нотаріально посвідченої додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
4. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити, визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право оренди на земельну ділянку площею 44,4 га, кадастровий номер 1222085500:02:401:0002, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Преображенської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, відповідно до договору оренди земельної ділянки № 9 від 20 вересня 2002 року та додаткової угоди № 42а від 10 серпня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2002 року № 9.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
5. Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що додаткова угода № 42а не відповідає вимогам законодавства, що позбавляє суд можливості розцінювати її як правомірну підставу продовження дії договору оренди земельної ділянки № 9, строк якого закінчився 20 вересня 2017 року, за життя спадкодавця ОСОБА_2 . Тому право оренди вказаної у договорі земельної ділянки не входить до передбаченого статтею 1218 Цивільного кодексу України складу спадщини і не може бути успадковане. Договір оренди та додаткова угода про продовження його дії укладені між різними сторонами. В договорі оренди орендодавцем є Криничанська районна державна адміністрація, а в додатковій угоді - Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Правових підстав зміни орендодавця позивачкою не вказано. Після заміни сторони договору оренди земельної ділянки право оренди на земельну ділянку підлягає державній реєстрації як це передбачено статтею 6 Закону України "Про оренду землі", але відомості про таку реєстрацію при зміні орендодавця відсутні, як і відсутні відомості про виконання новим орендодавцем Дніпропетровською обласною державною адміністрацією передбаченого статтею 148-1 Земельного кодексу України обов`язку протягом одного місяця з дня набуття права власності повідомити про це її користувачів.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області
від 22 серпня 2023 року - без змін.
8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки договір оренди та додаткова угода про продовження його дії укладені між різними сторонами - в договорі оренди орендодавцем є Криничанська районна державна адміністрація, а в додатковій угоді - Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Правових підстав зміни орендодавця позивачкою не вказано. Додаткова угода має укладатися у тій же формі, що і основний договір, тобто має бути нотаріально посвідчена.
Узагальнені доводи касаційної скарги
9. 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 26 жовтня 2022 року у справі
№ 227/3760/19, у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 916/410/18, від 15 лютого 2023 року у справі № 472/491/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того зазначає, що судами не залучено до участі у справі Затишнянську сільську раду, яка є власником оспорюваної земельної ділянки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
11. Заявниця стверджує, що правове регулювання форми договору оренди землі змінювалося. Форма правочину щодо зміни договору визначається законом, який діяв на момент внесення змін до договору. Після викладення у новій редакції Закону України "Про оренду землі" згідно із Законом України № 1211-IV від 20 жовтня 2003 року не вимагалося обов`язкового нотаріального посвідчення правочину щодо зміни договору оренди землі. При визначені форми договору оренди землі норми земельного законодавства мають пріоритет над нормами цивільного законодавства, які застосовуються субсидіарно. Станом на 10 серпня 2017 року (дата укладення додаткової угоди № 42-а про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2002 року № 9) закон змінив вимоги щодо оформлення договорів оренди землі, зокрема, відмінив обов`язкове нотаріальне посвідчення таких договорів. Так само не містить вказівок щодо того, в якій формі здійснюється зміна його умов і текст договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2002 року № 9.
12. Заявниця звертає увагу на те, що договір оренди від 20 вересня 2002 року № 9, після його поновлення 10 серпня 2017 року на підставі додаткової угоди
№ 42а, виконувався і виконується сторонами на момент вирішення спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами Затишнянської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року № 811, а також Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 08 вересня 2023 року щодо відсутності заборгованості зі сплати орендної плати, а також відсутністю будь-яких вимог про застосування наслідків нікчемності правочину чи витребування земельної ділянки у неї, як з боку Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, яка є правонаступником Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (перебуває у стані припинення), так і зі сторони Дніпропетровської обласної держаної/військової адміністрації. Заявниця не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про нікчемність укладеної додаткової угоди через недотримання нотаріальної форми.
13. Згідно з доводами касаційної скарги, прийняття рішення у справі про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування без залучення до участі у справі власника земельної ділянки, яка є предметом оренди - Затишнянської сільської ради, безумовно є порушенням прав та інтересів територіальної громади та є самостійною підставою для скасування судових рішень.
14. Також заявниця вказує на те, що положеннями земельного законодавства передбачена можливість збереження орендних відносин як при зміні власника земельної ділянки, так і при зміні розпорядника земельних ділянок, які є представниками держави - власника земельної ділянки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 178/734/23.
16. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим
07 серпня 1970 року Дніпродзержинським міським бюро РАЦС.
18. 20 вересня 2002 року між орендодавцем - Криничанською районною державною адміністрацією та орендарем ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки № 9, згідно з умовами якого орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка розташована в с. Червоне Криничанського району Дніпропетровської області, загальною площею 44,4 га, у тому числі під водоймами 33,85 га, прибережною захисною смугою (пасовища) 10,55 га, в задовільному стані, придатному для рибогосподарських потреб. Договір укладено строком на 15 років. Договір посвідчений нотаріально.
19. Пунктом 3.2 договору оренди земельної ділянки № 9 від 20 вересня
2002 року передбачено, що спадкоємцем орендаря є його дочка, позивачка у справі - ОСОБА_1 .
20. 10 серпня 2017 року між орендодавцем Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, в особі голови Криничанської районної державної адміністрації - Гапіча О. В. та орендарем ОСОБА_2 у простій письмовій формі укладена додаткова угоду № 42а про поновлення договору оренди земельної ділянки № 9 від 20 вересня 2002 року, якою продовжено на 15 років строк дії вказаного договору оренди земельної ділянки, загальною площею 44,4 га, кадастровий номер 1222085500:02:401:0002, цільове призначення якої для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Преображенської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області.
21. Право оренди вищезазначеної земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 24604619; дата та час державної реєстрації: 25 січня 2018 року, 15:31:42.
22. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
23. 18 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Криничанської державної нотаріальної контори із заявою про оформлення права на спадщину за законом щодо права оренди зазначеної земельної ділянки.
24. Постановою від 16 грудня 2022 року державним нотаріусом
ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкоємця відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину документи, а саме: нотаріально посвідчена додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
29. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
30. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
31. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
32. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
33. Відповідно до статті 1216 ЦК України (у редакції чинній на момент відкриття спадщини) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
34. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
35. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі.
36. Згідно з частиною першою статті 781 ЦК України договір найму припиняється в разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.
37. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
38. Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент відкриття спадщини) передбачено припинення договору оренди землі у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.