Постанова
Іменем України
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 686/3118/23
провадження № 61-18090св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2023 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2023року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Позов мотивований тим, що з 2004 року проживали з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_3 .
У 2015 році припинили спільне проживання, після чого позивач разом з сином переїхала проживати за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому зареєстрували там своє місце проживання.
Відповідач проживає по АДРЕСА_3 .
На підставі судового наказу №686/23353/17 від 17 листопада 2017 року Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області відкрито виконавче провадження та з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини від заробітку.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2017 року у справі № 686/32426/19 встановлено порядок участі відповідача у вихованні дитини.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звертався до Хмельницького міськрайонного суду із позовом про визначення місця проживання дитини. Однак, рішенням цього суду, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, йому було відмовлено в задоволенні вказаного позову.
Син ОСОБА_4 не бажає бачитися із батьком, однак всупереч його волі відповідач продовжує приходити на побачення із державним виконавцем, поводить себе агресивно чим здійснює психологічне насильство над дитиною, погрожуючи, що забере його до себе.
У зв`язку з викладеним, позивач просила:
визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_5 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2023року, позов задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 зареєстрований з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, а рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2020 року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції зазначив, що рішенням Хмельницького міськарйонного суду від 29 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_2 відмовлено, було встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина ОСОБА_6, а також того, що стан її здоров`я не перешкоджає належному виконанню батьківських обов`язків, дитина прихильна до матері, визначення місця проживання сина з батьком не сприятиме його повноцінному розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі; проживання дитини з матір`ю відповідає інтересам дитини і за неможливості надання органом опіки і піклування свого висновку щодо спору апеляційний суд в силу вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України при вирішенні спору приймає до уваги вищевказане судове рішення.
Неповнолітній ОСОБА_3 проживає з матір`ю - ОСОБА_1, яка забезпечує його розвиток, має найбільш емоційну прив`язаність до своєї матері.
Доводи апеляційної скарги про відсутність спору між сторонами щодо місця проживання дитини, а фактично, метою даного позову є вивезення дитини за кордон без згоди батька суд відхилив, оскільки сімейним законодавством не передбачено виїзд дитини за межі України на постійне місце проживання або на строк понад один місяць в іншу країну без згоди того із батьків, хто проживає окремо від дитини. Таким чином вказане рішення не порушує права відповідача на спілкування з дитиною, не створює йому в цьому перешкоди, а також не дає право особі, з ким проживає дитина, виїхати разом з дитиною за межі України на постійне місце проживання в строк понад місяць. Сам факт проживання дитини з матір`ю на даний час не може свідчити про відсутність спору між сторонами щодо місця проживання дитини, адже відповідач звертався до суду з відповідним позовом про визначення місця проживання дитини з батьком, що свідчить про наявність спору між сторонами щодо вказаної обставини.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, винести нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у визначенні місця проживання дитини з матір`ю.
Касаційна скарга аргументована тим, що позов у цій справі подано виключно з метою виїзду малолітньої дитини за кордон без дозволу батька.
Вказує, що ОСОБА_1 умисно не виконує судові рішення в справах № 686/14512/17 (про усунення батькові перешкод у вихованні і спілкуванні з дитиною) та № 686/21675/19 (усунення перешкод у користуванні будинком та вселення відповідача), за що вона неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності та наявні відкриті кримінальні провадження. Зазначене свідчить про аморальну поведінку ОСОБА_1, що завдає наслідки психологічного стресу дитині та впливає на її виховання.
Також на позивачку накладені штрафи у приблизній сумі 500 000,00 грн, які затяжний час не було сплачено, що свідчить про відсутність у неї доходу.
Зазначає, що ОСОБА_1 вводить суд в оману щодо небажання сина бачитись з батьком та агресивної поведінки останнього. Судами не було надано оцінки психічній хворобі матері та неврологічній хворобі сина.
Вказує на відсутність висновку органу опіки та піклування обстеження житлових умов позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 944/5191/19, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
У січні 2024 року справа № 686/3118/23 надійшла до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 686/25385/19, від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19, від 04 липня 2018 року у справі № 712/10623/17-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На час подання позову і на даний час дитина проживає разом з позивачкою за її місцем проживання.
За висновком психолога за результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_3 найкраще ставиться до старшої сестри та матері. Виявив бажання проживати тільки з матір`ю за умови окремого проживання батьків. Здатний самостійно висловлювати свою думку щодо власної прихильності до кожного з батьків.
Згідно висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору від 27 жовтня 2023 року, наданого на виконання ухвали апеляційного суду, надати такий висновок неможливо через відсутність характеристики матері за місцем проживання, не обстеження житлово-побутових умов, відсутність документів щодо можливості позивачки утримувати сина.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_2 відмовлено (цивільна справа № 686/32426/19).
У вказаному рішенні було встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина ОСОБА_6, а також того, що стан її здоров`я не перешкоджає належному виконанню батьківських обов`язків, дитина прихильна до матері, визначення місця проживання сина з батьком не сприятиме його повноцінному розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Позиція Верховного Суду
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).