ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14998/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (головуючий - Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.) і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі
за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАНЦ", (2) Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, (3) Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Ліцею "Наукова зміна"
про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нежитлове приміщення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ
1. Учасниками цієї справи є керівник Дарницької окружної прокуратури (далі - "Прокурор"), Київська міська рада (далі - "Позивач", Київська міськрада), Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАНЦ" (далі - "Відповідач-1", ТОВ "ІНТЕРКАНЦ"), Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація (далі - "Відповідач-2", Дарницька РДА), Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - "Відповідач-3", Управління освіти Дарницької РДА) і Ліцей "Наукова зміна" (далі - "Третя особа", Ліцей).
2. У січні 2022 року Дарницька РДА (як орендодавець), Управління освіти Дарницької РДА (як балансоутримувач) і ТОВ "ІНТЕРКАНЦ" (як орендар) уклали договір оренди нерухомого майна, за яким останнє отримало у користування для розміщення магазину з продажу канцелярських товарів нежитлову будівлю, розташовану на території Ліцею.
3. У грудні 2022 року Прокурор звернувся до місцевого суду з позовом у цій справі, в якому просив визнати недійсним, укладений між Відповідачами договір оренди. В обґрунтування позову зазначав, що оспорюваний договір укладений з порушенням положень Закону України "Про освіту", адже орендоване згідно з ним майно використовується не за освітнім призначенням і не з метою надання послуг пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням його учасників.
4. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено з підстав їх доведеності та обґрунтованості.
5. Апеляційний суд рішення місцевого суду скасував та в задоволенні позовних вимог відмовив. Вирішив, що у даному випадку оспорюваний договір у першу чергу мав відповідати вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і він таким відповідає та більше того не суперечить й підзаконним нормативно-правовим актам, які стосуються питань передачі в оренду майна освітніх закладів. Вказав також, що у даному випадку Прокурором не було доведено й обставин того, яким чином укладення оспорюваного правочину призвело до порушення інтересів держави.
6. У касаційній скарзі Прокурор висновки апеляційного суду заперечив, зазначивши, що їх зроблено з неправильним застосовуванням правових норм та без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
7. За наслідками здійснення касаційного провадження Верховний Суд погодився із доводами касаційної скарги.
8. Виснував, що у спірних правовідносинах пріорітет мають приписи спеціального галузевого закону, яким є Закон України "Про освіту" і який містить положення, якими імперативно заборонено використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Передача ж в оренду майна таких закладів, як виняток, передбачається лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, чим здійснення продажу канцелярських товарів не являється.
9. Також Верховний Суд зауважив, що неналежне використання майна освіти прямо порушує державний інтерес у забезпеченні конституційного права громадян на освіту, соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, інвестування в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави, оскільки освіта є державним пріоритетом і таке використання не відповідає цілям, визначеним законодавцем.
10. За викладеного, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишив в силі.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи
11. 25.01.2022 Дарницька РДА (як орендодавець), ТОВ "ІНТЕРКАНЦ" (як орендар) та Управління освіти Дарницької РДА (як балансоутримувач) уклали Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 519 (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач зобов`язались передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлову будівлю літ. В, загальною площею 98 кв.м., розташовану на території Ліцею за адресою: просп. Григоренка Петра, 21-В, м. Київ.
12. Сторони домовились, що орендоване майно може бути використане тільки за цільовим призначенням, а саме для розміщення торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів (канцелярські товари).
13. Договір оренди діє з 25.01.2022 року до 24.01.2027 року включно.
14. На виконання умов Договору оренди балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вказану нежитлову будівлю, що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
15. Суди встановили, що Ліцей належить до комунальної форми власності Дарницького району м. Києва і головною метою його діяльності є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти. Управління ліцеєм здійснюється Управлінням освіти Дарницької РДА.
16. Матеріально-технічна база Ліцею включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі навчального закладу. Майно ліцею належить йому на правах власності, повного оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і статуту ліцею та укладених ним угод.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
17. У грудні 2022 року Прокурор в інтересах держави в особі Київської міськради звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ "ІНТЕРКАНЦ", Дарницької РДА, Управління освіти Дарницької РДА, в якому просив визнати недійсним Договір оренди та зобов`язати Відповідача-1 повернути орендовану нежитлову будівлю балансоутримувачу за актом повернення майна.
18. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог законодавства, зокрема, положень Закону України "Про освіту", оскільки спірна нежитлова будівля належить до майна освіти, однак в порушення законодавства передана в оренду в цілях не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу, а для розміщення магазину канцтоварів.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
19. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.05.2023 позов Прокурора задовольнив. Визнав недійсним Договір оренди і зобов`язав ТОВ "ІНТЕРКАНЦ" повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом повернення майна з оренди.
19.1. Приймаючи рішення місцевий суд виходив з того, що передане в оренду Відповідачеві-1 приміщення є майном комунального закладу освіти, а тому таке майно могло використовуватись лише для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності відповідним суб`єктом, як те передбачено Законом України "Про освіту". Суд виснував, що передача такого майна в користування третіх осіб можлива, проте тільки за умови надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
19.2. Водночас у спірних правовідносинах майно закладу освіти було передано ТОВ "ІНТЕРКАНЦ" для здійснення підприємницької діяльності - реалізації канцелярських товарів, що із забезпеченням освітнього процесу Ліцею чи обслуговуванням учасників цього процесу не пов`язано. Тривале ж невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу, не надавало права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом, а тому укладення оспорюваного Договору оренди дійсно відбулося із порушенням приписів чинного законодавства.
19.3. Посилання ж Відповідачів на норми Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (щодо незастосування передбачених обмежень для майна закладів освіти у випадку передачі в оренди приміщень, що перебувають в аварійному стані або не використовуються у діяльності таких закладів протягом трьох років) місцевий суд відхилив, вказавши, що Закон України "Про освіту" має вищу юридичну силу, ніж вказаний Порядок, а тому застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме норми Закону.
20. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Північний апеляційний господарський суд своєю постановою від 08.11.2023 рішення місцевого суду скасував і прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
20.1. Приймаючи постанову апеляційний суд виснував, що оскільки Ліцей є комунальним закладом загальної середньої освіти, то відносини, пов`язані з передачею в оренду його майна, як майна, яке перебуває в комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а також іншими нормативно-правовими актами, а саме: постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" та рішенням Київської міськради від 23.07.2020 № 50/9129 "Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва".
20.2. При цьому, враховуючи, що власником спірної будівлі є Київська міськрада, органом, що здійснює управління даним майном є Дарницька РДА, а балансоутримувачем є Управління освіти Дарницької РДА, то при укладанні Договору оренди в першу чергу мало бути дотримано вимоги саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і з установлених обставин справи вбачається, що таких вимог сторонами було дотримано і більше того сама Київська міськрада жодних заперечень щодо законності цього правочину чи процедури його укладення ніколи не висловлювала.
20.3. Щодо ж висновків місцевого суду в частині необхідності використання орендованого майна виключно за освітнім призначенням апеляційний суд відмітив, що відповідно до пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 обмеження щодо використання майна закладів освіти не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті.
20.4. У даному ж випадку об`єктом оренди є будівля теплиці, яка не використовується в навчальному процесі Ліцею ще з 1997 року і її використання не передбачено освітньою програмою закладу, а тому ця будівля могло правомірно передаватися в оренду для розміщення магазину канцтоварів.
20.5. Окремо апеляційний суд також відмітив, що внаслідок укладення і виконання оспорюваного Договору оренди Ліцей має додаткове фінансування задля поліпшення умов проведення навчального процесу, а тому за відсутності будь-яких зауважень до спірної угоди з боку муніципальних органів влади у даному випадку слід дійти висновку про недоведеність Прокурором обставин того, яким чином укладення оспорюваного правочину призвело до порушення інтересів держави.
21. Після здійснення апеляційного провадження по суті, апеляційний господарський суд прийняв ще й додаткову постанову від 23.11.2023, якою стягнув з Київської міської прокуратури на користь ТОВ "ІНТЕРКАНЦ" 22 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Касаційна скарга
22. Не погодившись із судовими рішеннями апеляційного господарського суду, заступник керівника Київської міської прокуратури (далі також "Прокурор") звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
23. Скаржник стверджує, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням статей 52, 56, 80 Закону України "Про освіту", статей 203, 215 Цивільного кодексу України, порушенням статей 7, 74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України та без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосовування вказаних норм права у подібних правовідносинах, які викладено, зокрема, у постановах від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 20.01.2022 у справі № 906/1551/20, від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, від 05.10.2022 у справі № 908/2757/21, від 08.11.2022 у справі № 917/1090/21, від 17.01.2023 у справі № 902/51/21.
23.1. Прокурор пояснює, що дійшовши висновку про те, що укладаючи оспорюваний правочин Відповідачі дотримались процедури, передбаченої Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 апеляційний суд залишив поза увагою те, що статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" чітко передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить закладам загальної середньої освіти, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про освіту" та Законом України "Про повну загальну середню освіту".
23.2. В свою чергу положеннями згаданих спеціальних Законів чітко визначено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Водночас згідно з практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах невикористання навчальним закладом своїх приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою.
23.3. Звідси саме місцевий господарський суд правильно застосовував наведені правові норми, адже підставно виснував, що у даному випадку майно закладу освіти було передано ТОВ "ІНТЕРКАНЦ" для здійснення підприємницької діяльності - реалізації канцелярських товарів, що із забезпеченням освітнього процесу Ліцею чи обслуговуванням учасників цього процесу не пов`язано. Апеляційний же господарський суд згадані положення проігнорував і через це безпідставно рішення місцевого суду скасував.
23.4. Крім цього необґрунтованими є висновки апеляційного суду і про недоведеність Прокурором порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, адже судом не враховано, що звернення до суду із даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби і відновлені законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо припинення незаконного, нецільового використання приміщення навчального закладу, що створює загрозу збереження його матеріально-технічної бази, та щодо повернення такого приміщення з метою подальшого використання для задоволення освітніх потреб дітей, забезпечення організації навчально-виховного процесу.
24. Окремо скаржник також наводить доводи про незаконність прийнятої апеляційним судом додаткової постанови. Стверджує, зокрема, що стягнуті судом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності, співмірності та обґрунтованості, а їх розмір є недоведеним належними доказами.