ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 908/2722/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача - Черкавський Ю. С.,
відповідача - Гриценко В. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду Запорізької області
у складі судді Дроздової С. С.
від 19.04.2023 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Іванов О. Г., Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.
від 09.10.2023
за позовом Дружества с ограничена отговорност "ПРОМТЕХ СТРОЙ" ООД (Республіка Болгарія)
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"
про стягнення 42 841,10 євро,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Дружество с ограничена отговорност "ПРОМТЕХ СТРОЙ" (Республіка Болгарія) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" про стягнення 42 841,10 євро.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням умов договору № 53-121-01-21-10383 від 23.06.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
23.06.2021 між Дружеством с ограничена отговорност "ПРОМТЕХ СТРОЙ" (Республіка Болгарія) (далі - постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - покупець) було укладено договір поставки товару № 53-121-01-21-10383 від (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно із переліком.
Згідно із пунктом 1.3 договору строк поставки товару: вересень-грудень 2021 року.
Вартість товару, що постачається за договором складає 42 841,10 євро.
Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в пункті 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Ціна за одиницю товару встановлена в Євро і зазначена в пункті 1.1 договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору поставка товару відбувається на умовах DDР - м. Енергодар. Вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізької області.
Датою поставки вважається дата відмітки в міжнародній товарно-транспортній накладній на продукцію (СМR) митними органами України про прибуття товару в пункт призначення (пункт 4.2 договору).
На виконання умов договору постачальник здійснив поставку товару на загальну суму 42 841,10 Євро.
Поставку виконано в повному обсязі у листопаді 2021 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними, інвойсами.
11 лютого 2022 року позивач звернувся з листом до відповідача з проханням погасити заборгованість, що виникла. Відповіді на лист отримано не було. Жодних оплат також не відбулось.
03.06.2022, 16.06.2022, 01.07.2022 позивач звертався до відповідача з листами з проханням погасити заборгованість.
Від відповідача позивачу надійшла відповідь № 42-28/11228 від 04.08.2022, в якій зазначено, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану згідно з Законом України від 24 лютого 2022 року №2102- IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", по всій території країни валютний ринок працює в режимі обмежень. Відповідач посилається на введення воєнного стану, як на обставину, що передбачена як форс-мажор, але на адресу позивача не було надіслано жодного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, що передбачено нормами укладеного між сторонами договору та нормами українського та міжнародного права.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2023 у справі № 908/2722/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023, позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на користь Дружества с ограничена отговорност "ПРОМТЕХ СТРОЙ" ООД (Республіка Болгарія) 42 841,10 євро та 24 941,40 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- обумовлений договором товар було запаковано належним чином з усіма необхідними документами та передано перевізнику для пересилання. На підтвердження зазначеного надано фактуру №0000026831 від 21.10.2021, згідно із якою позивач передав транспортній компанії для пересилки вантаж до міста Енергодар;
- з TNT 392705846 вбачається, що відправником є позивач, а отримувачем Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" в особі представника Людмили Іванівни Горобей та адресою доставки є вул. Промислова 133, Енергодар, 71501, Україна;
- відповідно до транспортних документів наданих транспортною компанією, 02.11.2021 вантаж прибув у місце призначення;
- товар доставлено для митного оформлення покупцю (митний орган - UA 112100/2021/000361. Згідно із даними з сайту Державної митної служби України - UA 112100 - сектор митного оформлення "Дніпрорудний" митного поста "Мелітополь", адреса: 71630, Запорізька обл., м. Дніпрорудне, вул. Центральна, 12 А, кв. 39);
- відповідно до митної декларації для митного оформлення передано весь вказаний в договорі товар, де стоїть відмітка митного органу про дату митного оформлення товару -17.11.2021 та вказано митний орган UA 112100/2021/000361. В митній декларації № UA112100/2021/000361, у графі "Товар №1 до графи 44" вказана додаткова інформація. До додаткової інформації в митній декларації відноситься перелік документів, що надається для митного оформлення. Так відповідно до графи 44 надано документ: - №1 від 20.10.2021, що є пакувальним листом №1 від 20.10.2021; - №0000000013 від 20.10.2021, що є рахунком № 0000000013 від 20.10.2021; - №0000000013 від 20.10.21, що є інвойсом №0000000013 від 20.10.2021; - №392705846 від 21.10.2021, що є TNT №392705846 від 21.10.2021; - №53-121-01-21-10383 від 23.06.2021, що є договором поставки товару №53-121-01-21-10383 від 23.06.2021. Надалі йде документ про отримання товару та інші документи, які вимагаються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України від 01 лютого 2006 року № 80 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Все це підтверджено відповідними печатками Запорізької митниці ДФС;
- представником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Ширяєвим В.М. було підписано та пропечатано саму митну декларацію;
- відповідно до інвойсу №0000000013 товар отримано 10.11.2021, отримувачем товару вказано Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" в особі представника Людмили Іванівни Горобей. Даний інвойс має відмітку митного органу та перелік товару, що знаходиться під митним контролем;
- отже, весь товар, що вказаний в умовах договору, було передано представникам покупця і, в подальшому, проведено митне оформлення представниками останнього;
- матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови договору в частині оплати вартості поставленого товару у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 42 841,10 Євро;
- наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання;
- відповідності до пункту 9 договору, неповідомлення позивача про неможливість виконати зобов`язання за договором, позбавляє відповідача права посилатися на обставини непереборної сили, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх обов`язків за договором;
- відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору поставки, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором;
- та обставина, що частина товару, поставленого за договором, була виробництва російської федерації, не звільняє відповідача від його грошового зобов`язання, оскільки позивачем товар було поставлено ще в жовтні 2021 року, тобто до війни російської федерації проти України. Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, та в матеріалах справи відсутня інформація стосовно того, що позивач співпрацює станом на теперішній час з державою-агресором, або до нього застосовано якісь санкції.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2023 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 908/2722/22, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Скаржник у якості підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані стаття 265 Господарського кодексу України, статті 617, 692, 712 Цивільного кодексу України, стаття 218 Господарського кодексу України та не застосовано норми постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" щодо оплати товару російської федерації, поставленого до 24.02.2022, висновок Верховного Суду щодо питання застосування якої відсутній.
Дружество с ограничена отговорност "ПРОМТЕХ СТРОЙ" (Республіка Болгарія) подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Крім того, Дружество с ограничена отговорност "ПРОМТЕХ СТРОЙ" (Республіка Болгарія) подало заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
5. Позиція Верховного Суду
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із положеннями частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до відносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).