ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4149/21
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О.Р., Кондратова І.Д., Кролевець О.А., Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Щербини О.Ю., Мостепанюка В.І.,
ОСОБА_5 - Кучера В.М.,
ОСОБА_6 - не з`явились,
ОСОБА_1 - не з`явились,
ОСОБА_2 - не з`явились,
ОСОБА_3 - не з`явились,
ОСОБА_4 - не з`явились,
АТ "Артем-Банк" - не з`явились,
Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" - Матури О.І.
ТОВ "ФК "Соната Фінанс" - не з`явились,
ТОВ "Фінансова компанія управління активами" - не з`явились,
ТОВ "Верітас Проперті Менеджмент" - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.)
у справі №910/4149/21
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. ОСОБА_5,
2. ОСОБА_6,
3. ОСОБА_1,
4. ОСОБА_2,
5. ОСОБА_3,
6. ОСОБА_4,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1.Акціонерного товариства "Артем-Банк",
2.Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування",
3.Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Соната Фінанс",
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами",
5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Проперті Менеджмент",
про стягнення шкоди у розмірі 15 938 891,02 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення шкоди у розмірі 15 938 891,02 грн.
1.2.В обґрунтування позовних вимог Фонд вказує на те, що відповідачами, як членами керівних колегіальних органів Акціонерного товариства "Артем-Банк" (далі - АТ "Артем-Банк", Банк), було прийнято протиправне та необґрунтоване рішення у вигляді Протоколу кредитного комітету АТ "Артем-Банк" №40-1/15 від 02.04.2015 про придбання пакету облігацій іменних дисконтних емітента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгімпорт", у кількості 19 330 штук, код ISIN UA4000179808, за договірною вартістю 14 497 500,00 грн, в той час як ці облігації не становили жодної цінності та в подальшому були відчужені за 10 051,60 грн. Позивач стверджує, що збитки від утримання на балансі банку портфелю цінних паперів - облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгімпорт" (далі ТОВ "Торгімпорт"), складають 15 938 891,02 грн, відшкодування яких і просить покласти на відповідачів.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.02.04.2015 кредитним комітетом АТ "Артем-Банк" у складі відповідачів було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання кредитного комітету АТ "Артем-Банк" №40-1/15 від 02.04.2015, яким вирішено придбати пакет облігацій серії А іменних дисконтних емітента ТОВ "Торгімпорт" (код ЄДРПОУ: 36757850), код ISIN: UA4000179808, в кількості 19 330 штук, номінальною вартістю 1 000,00 грн, за договірною вартістю 750,00 грн, що становить 14 497 500,00 грн.
2.2.На підставі такого рішення 02.04.2015 між АТ "Артем-Банк" (покупець) та ТОВ "Тально" (продавець) укладено договір №ДД21 купівлі-продажу цінних паперів, у відповідності до якого продавець передав, а покупець прийняв та зобов`язався оплатити цінні папери: іменні облігації дисконтні, емітента ТОВ "Торгімпорт" (код ЄДРПОУ: 36757850), код ISIN: UA4000179808, серії А, номінальною вартістю 1 000,00 грн, в кількості 19 330 штук, номінальною вартістю пакету облігацій - 19 330 000,00 грн, за договірною вартістю викупу - 14 497 500,00 грн, про що між сторонами було складено акт приймання-передачі цінних паперів від 07.04.2015.
2.3.Такий пакет цінних паперів було оприбутковано на балансі АТ "Артем-Банк" за вартістю в сумі 19 330 000,00 грн.
2.4.У подальшому, рішенням кредитного комітету АТ "Артем-Банк", оформленим протоколом засідання кредитного комітету АТ "Артем-Банк" №126/16 від 16.08.2016, у зв`язку із відсутністю попиту на біржовому ринку, відсутністю торгів за відповідними цінними паперами, виключенням емітента цінних паперів з лістингу фондової біржі та початком процедури банкрутства емітента, вирішено продати пакет іменних облігацій безпроцентних ТОВ "Торгімпорт" в кількості 19 330 штук за договірною ціною, яка відповідає справедливій вартості в бухгалтерському обліку на дату продажу даних цінних паперів у сумі 10 051,60 грн.
2.5.На підставі вказаного рішення 17.08.2016 між АТ "Артем-Банк", як продавцем, та ОСОБА_7, як покупцем, було укладено договір №ДД7 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів, відповідно до якого продавцем відчужено іменні бездокументарні безпроцентні облігації серії А, емітента ТОВ "Торгімпорт" (код ЄДРПОУ: 36757850), код ISIN: UA4000179808, номінальною вартістю 1 000,00 грн, в кількості 19 330 штук, за договірною вартістю відчуження - 10 051,60 грн.
2.6.15.11.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №416-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якого 16.11.2016 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №2447 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Артем-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно якого розпочато процедуру виведення АТ "Артем-Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16.11.2016 по 15.12.2016 (включно).
2.7.15.12.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №492-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк", на підставі якого 15.12.2016 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №2857 "Про початок процедури ліквідації АТ "Артем-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно якого запроваджено в АТ "Артем-Банк" процедуру ліквідації строком на два роки з 16.12.2016 по 15.12.2018 (включно), який в послідуючому згідно рішення виконавчої дирекції Фонду №3086 від 15.11.2018 продовжено на один рік з 16.12.2018 до 15.12.2019 (включно).
2.8.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.03.2017 №1192 "Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ "Артем-Банк" було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ "Артем-Банк", відповідно до якого з урахуванням подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду від 30.05.2019 №1388) сума акцептованих вимог кредиторів становила 196 829 862,83 грн.
2.9.15.05.2017 рішенням виконавчої дирекції Фонду №1978 "Про затвердження ліквідаційної маси АТ "Артем-Банк" було затверджено ліквідаційну масу АТ "Артем-Банк" станом на 01.04.2017, відповідно до якої з урахування подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.11.2018 №2935): балансова вартість активів (без врахування резервів) становила 592 172 713,45 грн, а їх ринкова вартість - 131 464 864,61 грн.
2.10.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.06.2019 №1575 "Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про завершення процедури ліквідації АТ "Артем-Банк" було затверджено ліквідаційний баланс станом на 03.06.2019 та Звіт про завершення процедури ліквідації АТ "Артем-Банк", відповідно до якого залишок незадоволених вимог кредиторів, внесених до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, за балансом Банку станом на 03.06.2016 складає 154 699 660,00 грн.
2.11.Листом від 02.02.2021 №46-1475/21 Фонд звернувся до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якій вказував на те, що під час здійснення ліквідаційної процедури АТ "Артем-Банк" було виявлено факт прийняття рішення пов`язаними особами такого банку, яке завдало збитків банку та його кредиторам, а саме, на підставі рішення кредитного комітету АТ "Артем-Банк" у складі відповідачів, оформленого протоколом засідання кредитного комітету АТ "Артем-Банк" №40-1/15 від 02.04.2015, банком було здійснено збиткову операцію, яка полягала в укладенні між АТ "Артем-Банк" та ТОВ "Тально" договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД21 від 02.04.2015 (щодо придбання банком пакету облігацій ТОВ "Торгімпорт" в кількості 19 330 штук), що призвело до заподіяння АТ "Артем-Банк" та його кредиторам шкоди на суму 15 938 891,02 грн, а тому просив протягом семи календарних днів перерахувати на рахунок Фонду вказану суму коштів в якості відшкодування завданих збитків.
2.12.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.03.2020 №680 "Про деякі питання ліквідації АТ "Артем-Банк", з метою завершення процедури ліквідації АТ "Артем-Банк", а також припинення його як юридичної особи, відповідно до пункту 2 частини п`ятої та частини шостої статті 12, частини першої статті 35, статей 37, 38, 48, частин третьої, четвертої статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вирішено визначені законом повноваження під час здійснення ліквідації АТ "Артем-Банк" до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення АТ "Артем-Банк" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати Фондом безпосередньо.
2.13.Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів як пов`язаних з АТ "Артем-Банк" осіб в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язку з відшкодування завданої АТ "Артем-Банк" шкоди у розмірі 15 938 891,02 грн, за наслідками прийняття ними як членами кредитного комітету банку рішення, оформленого протоколом засідання кредитного комітету АТ "Артем-Банк" №40-1/15 від 02.04.2015, щодо придбання банком пакету облігацій ТОВ "Торгімпорт" в кількості 19 330 штук, яке на переконання Фонду, було завідомо збитковим.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 09.08.2022 у справі №910/4149/21 у задоволенні позову Фонду до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення шкоди у розмірі 15 938 891,02 грн відмовив повністю. Судові витрати позивача по сплаті судового збору поклав на Фонд.
3.2.Рішення мотивовано тим, що сума недоодержаних коштів від нераціонально здійсненої Фондом процедури ліквідації Банку перевищує розмір недостатності майна Банку для задоволення вимог кредиторів. Визначаючи особу, яка має нести відповідальність за недостатність майна Банку, суд виходив із такого:
- залишок незадоволених вимог кредиторів, внесених до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, за балансом банку станом на 03.06.2016 складає 154 699 660,00 грн (з яких 125 млн грн становлять вимоги 3 черги, тобто вимоги перед Фондом);
- неправомірні дії відповідачів призвели до заподіяння Банку збитків (витрати коштів) у розмірі 14 487 448,40 грн та мали місце у квітні 2015 року;
- неправомірні дії Фонду та уповноваженої особи по виведенню Банку із ринку призвели до заподіянню Банку збитків (недоодержання коштів від ДАХК "Артем") на суму 217 210 576 грн (1 271 038,09 євро, що за курсом на день винесення рішення становить 47 405 017,92 грн та 169 805 557,60 грн (різницю 208 034 537 грн (сумою зобов`язань ДАХК "Артем" перед Банком) і 38 228 979,39 грн (сумою продажу такого майна)), які мали місце у 2018-2019 роках.
Оцінюючи причинно-наслідковий зв`язок неправомірних дій позивача та відповідачів в аспекті впливу на незадоволені вимоги кредиторів, суд вважає, що за умови правомірності дій Фонду (навіть при умові неправомірних дій відповідачів) активів Банку вистачило б для розрахунку із усіма кредиторами Банку. Тобто, недостача коштів для задоволення вимог кредиторів знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із неправомірними діями Фонду, які були пізніше (2018-2019), ніж дії посадовців Банку (2015). Інший висновок буде свідчити про перекладення відповідальності Фонду/уповноваженої особи на відповідачів, що є недопустимим. Крім того, встановлена наявність судом у Банку майнових прав вимагати виконаного за нікчемним правочином, свідчить про передчасність такого позову, адже відсутні підстави вважати, що у Банку відсутнє майно, за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів. Відтак, підстав вважати, що незаконні дії відповідачів призвели до недостатності майна Банку у суду немає, а відтак даний позов задоволенню не підлягає.
3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/4149/21 скасував. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заподіяну АТ "Артем-Банк" та його кредиторам шкоду в розмірі 15 938 891,02 грн на користь Фонду.
3.4.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- діючи недбало, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, відповідачі у справі спричинили нанесення шкоди АТ "Артем-Банк" в сумі 15 938 891,02 грн, яка є сумою неповернутих та списаних у збиток коштів в результаті укладеного договору №ДД 21 купівлі-продажу цінних паперів від 02.04.2015, і такі дії були необґрунтованими та безпідставними;
- враховуючи предмет цього спору і суть правовідносин, у межах яких виник спір, питання протиправності дій Фонду/уповноваженої особи по виведенню банку з ринку не входять у предмет доказування у цій справі, натомість у предмет доказування у справі входить, зокрема, розмір недостатності майна Банку для розрахунків з кредиторами, а не оцінка дій Фонду/уповноваженої особи щодо продажу кредитного портфелю, що, більш того, вчинені після прийняття відповідачами рішень з придбання цінних паперів (облігацій іменних дисконтних емітента ТОВ "Торгімпорт"), подальшого їх продажу, внаслідок чого Банку завдані збитки, та виявлення факту залишку незадоволених вимог кредиторів, внесених до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, що за балансом банку станом на 03.06.2016 становила 154 699 660,00 грн;
- висновки, що недостатність майна Банку, який виводиться з ринку, може бути зумовлена діями чи бездіяльністю Фонду/уповноваженої особи під час виведення Банку з ринку без підтвердження належними доказами протиправності дій Фонду/уповноваженої особи, прийнятих ними рішень та встановленої у судовому порядку незаконності таких рішень, на переконання колегії суддів ґрунтуються на припущеннях, що відповідно до вимог статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не можуть бути покладені в основу рішення суду;
- Фондом подано позовну заяву в межах позовної давності, у зв`язку із чим, заява першого та третього відповідачів про застосування позовної давності залишається без задоволення.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1. ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022.
4.2.Скаржник підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції визначив пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах (у справах за позовами Фонду до керівників банків про стягнення збитків) частини п`ятої статті 52, частини третьої статті 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини другої статті 76 ГПК - визначення предмета доказування (необхідність дослідження дій Фонду на предмет ефективності розпорядження активами Банку у випадку, якщо відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує про те, що на момент виведення Банку з ринку його майна (активів) було достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а недостача виникла внаслідок неналежного виконання Фондом та уповноваженою особою, яка була призначена в Банку Фондом і протягом часу виведення Банку з ринку відчужувала активи, своїх обов`язків в рамках такої процедури);
- суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК).
4.3.Від Фонду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/4149/21 прийнята у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, з повним та всебічним дослідженням зібраних доказів у справі, із з`ясуванням всіх обставин справи та наданням їм належної правової оцінки, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, що існують у спорах по цій категорії справ, а відтак відсутні правові підстави для її скасування. Крім того, позивач вважає, що доводи поданої касаційної скарги зводяться до намагань переконати суд касаційної інстанції у необхідності виходу за межі позовних вимог (всупереч предмету доказування у справі №910/4149/21 про неналежне виконання відповідачами своїх фідуціарних обов`язків під час прийняття ними управлінських рішень), що викладені позивачем у позовній заяві, та здійсненні безпідставної переоцінки доказів, оцінка яким була надана судом апеляційної інстанції, та які містяться в матеріалах судової справи.
5.Розгляд справи у Верховному Суді
5.1.Верховний Суд ухвалою від 13.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/4149/21.
5.2.У судових засіданнях, що відбулися 30.08.2023, 13.09.2023, 25.10.2023, колегія суддів дійшла висновку про необхідність в оголошенні перерви.
5.3.Верховний Суд, ухвалою від 01.11.2023, справу №910/4149/21 за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/4149/21 передав на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, що міститься у постанові від 01.08.2023 у справі №910/9833/21, що у спорі, де Фонд звертається з позовом в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції після внесення змін до цієї норми за Законом України №629-VIII від 16.07.2015, що набрав чинності 12.08.2015) у разі, коли відповідач вказує, що на момент виведення банку з ринку майна (активів) банку було достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а недостача виникла внаслідок неналежного виконання Фондом та уповноваженою особою, яка була призначена в банку Фондом і протягом часу виведення банку з ринку відчужувала активи, своїх обов`язків в рамках такої процедури, до предмета доказування входять, зокрема, обставини правомірної/протиправної поведінки Фонду та уповноважених осіб Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов`язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку, тощо). Колегія суддів зазначила, що висновок, який міститься у постанові від 01.08.2023 у справі №910/9833/21, не відповідає висновкам, сформованим Верховним Судом у постановах: від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 08.02.2022 у справі №910/15260/18, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21; від 25.07.2022 у справі №922/2860/18, від 28.10.2021 у справі №910/9851/20, щодо предмету доказування у таких справах, від яких Верховний Суд у постанові від 01.08.2023 у справі №910/9833/21 не відступив. Відповідно, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 01.08.2023 у справі №910/9833/21, натомість застосувати до правовідносин у справі №910/4149/21 висновки Верховного Суду, сформовані у наведених вище постановах у справах №910/12930/18, №910/15260/18, №910/3782/21, №922/2860/18, №910/9851/20.
5.5.Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, ухвалою від 27.11.2023 прийняв справу №910/4149/21 до розгляду судовою палатою та призначив її до розгляду на 18.12.2023.
5.6.У судовому засіданні, що відбулося 18.12.2023, було оголошено перерву до 05.02.2024.
6.Позиція Верховного Суду
6.1.Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
6.2.Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
6.3.Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
6.4.За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК).
6.5.Отже при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
6.6.Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
6.7.Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 ЦК та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18.
6.8.Отже спростування вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.
6.9.Предметом позову у цій справі є відшкодування (стягнення) шкоди, заподіяної АТ "Артем-Банк" протиправними діями, бездіяльністю пов`язаних з банком осіб.
6.10.Ураховуючи зазначені вище правила доказування у господарському процесі у правовідносинах з відшкодування шкоди позивач має довести неправомірність рішень, дій/бездіяльності відповідачів, в чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов`язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.
6.11.Водночас відповідачі в межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов`язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також, у свою чергу, навести обставини та доводи, які свідчили б про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності. Аналіз норм Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема глави 7 цього Закону, дозволяє зробити висновок, що доказами виконання свого обов`язку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку можуть бути дані, які підтверджують обставини, що власники істотної участі, керівник, члени ради, члени виконавчого органу, посадові особи іншого органу управління вжили заходів для запобігання ризиковій діяльності; для недопущення в діяльності банку ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, зокрема, через вплив на управління чи діяльність юридичної особи (у тому числі шляхом ухвалення рішень про винесення на розгляд загальних зборів учасників банку питання ризикової діяльності); відновлення платоспроможності банку; встановлення осіб, відповідальних за ризикову діяльність тощо.
6.12.Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК).
6.13.Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК).
6.14.Отже, виходячи із заявлених позивачем предмету та підстав позову, предметом доказування у цій справі та обставинами, які складають предмет дослідження судом, є:
- персональний склад органів управління Банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання/призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників Банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, пов`язаної з Банком особи;
- факт ухвалення рішення органом управління Банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;
- факт вчинення Банком сумнівного правочину (укладення договору);
- факт виконання Банком сумнівного правочину (перерахування/отримання коштів, передання/отримання майна чи майнових прав);
- факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності Банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики Банку, відсутність в Банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів усупереч інтересам Банку тощо);
- збитки Банку від конкретного правочину та їх причини;
- наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою;
- факт недостатності майна Банку (для спорів, позови в яких були подані Фондом протягом дії норми частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону №1736-VIII від 15.11.2016, яка визначала недостатність майна Банку умовою звернення Фонду з відповідними вимогами до пов`язаних з Банком осіб).
Подібні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21.
6.15.Відповідно до частин третьої - шостої статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції чинній на час прийняття відповідачами рішень щодо придбання цінних паперів) учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.
6.16.Згідно із частиною першою статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції чинній, на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.
6.17.У відповідності до частини п`ятої статті 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) визначено, що банк зобов`язаний з метою управління ризиками утворити постійно діючі комітети, зокрема: кредитний комітет; комітет з питань управління активами та пасивами.
6.18.За змістом пункту 3 частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є, зокрема: керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку.
6.19.Приймаючи рішення щодо придбання цінних паперів, яке, на думку позивача, призвело до завдання збитків Банку та його кредиторам, відповідачі діяли як члени кредитного комітету АТ "Артем-Банк", що підтверджується протоколом засідання кредитного комітету №40-1/15 від 02.04.2015, яким оформлено зазначене рішення. До складу кредитного комітету входили: голова правління - ОСОБА_5; перший заступник голови правління - ОСОБА_6; заступник голови правління - ОСОБА_1; головний бухгалтер - ОСОБА_2; начальник юридичного департаменту - ОСОБА_3; начальник департаменту банківської безпеки - ОСОБА_4.
6.20.Отже, у розумінні наведених норм законодавства, на момент прийняття рішення, оформленого протоколом засідання кредитного комітету АТ "Артем-Банк" №40-1/15 від 02.04.2015, відповідачі діяли як пов`язані з банком особи.
6.21.У відповідності до частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на дату подання Фондом позову у цій справі) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.
6.22.Вищевказана стаття за своєю правовою природою містить як норми матеріального, так й норми процесуального права, про що зокрема зазначено у практиці Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 та від 28.10.2021 у справі №910/9851/20).
6.23.До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.
6.24.Порядок дій позивача як ліквідатора Банку, в тому числі вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів Банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання до суду, є процесуальною, процедурною нормою.
6.25.Як вже зазначалось, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.03.2017 №1192 "Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ "Артем-Банк" було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ "Артем-Банк", відповідно до якого з урахуванням подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду від 30.05.2019 №1388) сума акцептованих вимог кредиторів становила 196 829 862,83 грн.
6.26.15.05.2017 рішенням виконавчої дирекції Фонду №1978 "Про затвердження ліквідаційної маси АТ "Артем-Банк" було затверджено ліквідаційну масу АТ "Артем-Банк" станом на 01.04.2017, відповідно до якої з урахування подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.11.2018 №2935): балансова вартість активів (без врахування резервів) становила 592 172 713,45 грн, а їх ринкова вартість - 131 464 864,61 грн.
6.27.Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.06.2019 №1575 "Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про завершення процедури ліквідації АТ "Артем-Банк" було затверджено ліквідаційний баланс станом на 03.06.2019 та Звіт про завершення процедури ліквідації АТ "Артем-Банк", відповідно до якого залишок незадоволених вимог кредиторів, внесених до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, за балансом банку станом на 03.06.2016 складає 154 699 660,00 грн.
6.28.Відповідно до частини другої статті 89 Господарського кодексу України (далі - ГК) посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:
- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;
- іншими винними діями посадової особи.
6.29.Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
6.30.Про правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків йдеться в Законі України "Про банки і банківську діяльність".
6.31.Згідно зі статтею 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на час прийняття відповідачами рішень щодо придбання цінних паперів) органами управління банку є загальні збори учасників, правління банку, рада банку. Виконавчим органом банку, що здійснює поточне управління, є правління банку. Банк зобов`язаний створити орган, що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав вкладників, інших кредиторів та учасників банку.
6.32.За змістом статті 40 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до компетенції правління банку належать вирішення інших питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю банку, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників банку та ради банку. Голова правління банку несе персональну відповідальність за діяльність банку.