ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
справа №140/26445/23
провадження № К/990/40744/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ОТП Факторинг Україна", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (в складі колегії: головуючого судді - Бруновської Н.В., суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.) у справі №140/26445/23,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Зміст позовних вимог
1. 05.09.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не зняття арешту з нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0534 га (кадастровий номер 0722883700:03:001:3471), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також житлового будинку загальної площею 170,2 кв.м., житловою 66,8 кв. м. за тією ж адресою.
- зобов`язати зняти арешт з нерухомого майна та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта записи про скасування арештів нерухового майна - земельної ділянки площею 0,0534 га (кадастровий номер 0722883700:03:001:3471), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також житлового будинку загальної площею 170,2 кв.м., житловою 66,8 кв. м. за тією ж адресою, а саме: записів про обтяження від 21.08.2014 №6759656 і №6759845.
2.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала:
рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.07.2023 у справі №161/8757/23 виконавчий напис від 03.06.2014 №2127, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, визнано таким, що не підлягає виконанню;
на адресу Луцького ВДВС у Луцькому районі ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" було подано заяву про закінчення виконавчого провадження із виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2014 №2127 у зв`язку з визнанням його таким, що не підлягає виконанню;
Постановою начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі від 04.09.2023 було закінчено виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, однак, 05.09.2023 позивачу було надано відповідь про неможливість зняття арештів з майна, яке належить позивачу, які були накладені раніше в рамках виконавчого провадження, яке було завершене ще у 2016 році;
інформація про не зняті (не скасовані) арешти (обтяження майна) підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Так, в інформаційній довідці з реєстру від 05.09.2023 наявні два записи від 21.08.2014 відповідно до яких накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна: земельної ділянки, площею 0,0534 га (кадастровий номер 0722883700:03:001:3471), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №6759656), а також житлового будинку загальною площею 170,2 кв.м, житловою 66,8 кв.м. за тією ж адресою (запис №6759845).
2.2. На думку позивача, згідно з частинами першою та другою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає зняттю арешт з вказаного майна, накладений постановою від 18.08.2014 в межах виконавчого провадження НОМЕР_4. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з цього майна протиправною, оскільки захід примусового виконання, застосований у виконавчому провадженні НОМЕР_4, продовжує діяти за відсутності для цього законодавчих та фактичних підстав, що порушує її права.
3.1. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав:
на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2014 №2127 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності позивачу;
вказане виконавче провадження було завершене 05.08.2016 на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010);
3.2. Відповідач указував, що оскільки на момент завершення виконавчих проваджень з виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2014 №2127 були відсутні обставини, що зумовлювали зняття арешту з майна позивача, передбачені статтями 50, 60 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не мав законних підстав для вчинення таких дій.
3.3. Відповідач також зазначав, що повернення виконавчого документа стягувану не є підставою для звільнення майна з під арешту, при цьому частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016) чітко визначений перелік підстав для зняття арешту з майна боржника; водночас, в усіх інших випадках арешт може бути знятий на підставі рішення суду.
3.4. Відповідач вважав, що оскільки були відсутні підстави, визначені частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016), будь-яких протиправних дій відповідач та державний виконавець не вчинив, а самостійно скасувати арешт на майно він не вправі, окрім як на підставі рішення суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позов задоволено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
6. Суд першої інстанції зауважив, що станом на 05.08.2016 у державного виконавця були відсутні правові підстави для зняття арешту з майна позивача, накладеного постановою від 18.08.2014 у виконавчому провадженні НОМЕР_2; однак чинне на даний час законодавство визначає обов`язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника в разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем) або повернення виконавчого документа до суду, який його видав.
7. В контексті встановлених у цій справі обставин, суд першої інстанції вважав, що у державного виконавця виникли підстави для зняття арешту, накладеного на майно боржника і скасування заборони на його відчуження, про що державний виконавець повинен був зазначити у постанові про закінчення виконавчого провадження. На переконання суду першої інстанції, випадок, який розглядається у даній справі, підпадає під дію частини п`ятої статті 59 Закону №1404-VIII, згідно якої арешт може бути знятий за рішенням суду.
8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 скасовано, провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку та за нормами визначеними Цивільним процесуальним кодексом України.
9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих в межах цивільної юрисдикції. Суд апеляційної інстанції зазначав, що арешт на майно позивача накладений у виконавчому провадженні АСВП№НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області №161/14661/14-ц від 20.03.2015, як місцевим судом загальної юрисдикції, а рішення, на підставі якого накладено арешт на майно ухвалено в порядку ЦПК України. Суд апеляційної інстанції зауважив, що зі змісту рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області видно, що суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № ML-А02/089/2008 від 25.06.2008р. в розмірі 2 120 790 (два мільйони сто двадцять тисяч сімсот дев`яносто) гривень 17 копійок, з яких: залишок заборгованості за кредитом в розмірі 1 537 130 (один мільйон п`ятсот тридцять сім тисяч сто тридцять) гривень 78 копійок, заборгованість за відсотками в розмірі 103 646 (сто три тисячі шістсот сорок шість) гривень 09 копійок, пеня в розмірі 1 920 053 (один мільйон дев`ятсот двадцять тисяч п`ятдесят три) гривні 21 копійка. Разом з тим, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначила, що станом на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, а також перегляду вказаного рішення судом апеляційної інстанції, доказів щодо сплати заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом ОСОБА_1 не надала, а нерухоме майно є предметом забезпечення зобов`язань за кредитним договором № ML-А02/089/2008 від 25.06.2008.
10. Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Із посиланням на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №658/715/16-ц та від 13.03.2019 у справі №815/615/16-ц, суд апеляційної інстанції зазначив, що спір в частині заявлених позовних вимог у даній справі, який виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
11. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 щодо часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та закриття провадження у справі і залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2023.
12. Підставою касаційного перегляду оскаржуваної постанови позивач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про застосування норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018, від 14.11.2018 року у справі №161/15523/17, від 06.02.2019 у справі №678/1/16-ц, від 02.10.2019 у справі №346/79/17, від 23.11.2021 у справі №175/1571/15, від 27.03.2019 у справі №638/14011/16-ц, від 19.06.2019 у справі №826/5806/17, від 13.03.2019 у справі №202/30/17, від 16.01.2019 у справі №826/7941/17, від 22.12.2020 у справі №640/15952/29 та інших.
13. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції надана неправильна оцінка фактичним обставинам справи та невірно встановлено характер спірних правовідносин, оскільки предметом даного публічно-правового спору є протиправна бездіяльність державного виконавця відділу ДВС, яка виразилася у тому, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не виконує пряму норму - частину другу статті 19 Конституції України та статтю 40 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: скасування накладеного ним арешту відповідно до постанови від 18.08.2014 по виконавчому провадженню НОМЕР_2.
14. Із посиланням на правові висновки Верховного Суду, позивач зауважує, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено на адміністративні суди, та аналіз статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 379 КАС України, а також те, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні, є по суті превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, дозволяє дійти висновку, що це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Позивач зазначає, що оскільки предметом цього адміністративного позову є оскарження бездіяльності відповідача та скасування його рішення, оформленого у вигляді постанови про виконання виконавчого напису нотаріуса, тобто виконавчого документу, який видано не судом, а "іншим органом", то такий спір повинен розглядатися за правилами КАС України, що було вірно зроблено Волинським окружним адміністративним судом.
15. Неправильним застосуванням норм матеріального права судом апеляційної інстанції позивач вважає:
неправильне застосування статті 16 Цивільного кодексу України щодо судового захисту у спосіб, викладений в позовній заяві у цій справі;
незастосування частин першої, другої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження";
неврахування правових висновків Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.
16. В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови ОСОБА_1 також зазначає, що вирішуючи цю справу, суд першої інстанції діяв в контексті частини другої статті 9 КАС України, надавши правову оцінку підставності, законності та обґрунтованості і доцільності подальшого арешту майна, які були вчинені при примусовому виконанню виконавчого напису №2127 від 03.06.2014 в межах виконавчого провадження НОМЕР_2; натомість, судом апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку було порушено вимоги частини п`ятої статті 308 КАС України, оскільки в суді першої інстанції не заявлялися позовні вимоги про скасування усіх наявних арештів на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0534 га (кадастровий номер 0722883700:03:001:3471), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також житловий будинок загальною площею 170,2 кв.м, житловою 66,8 кв.м за тією ж адресою, які належать ОСОБА_1, а виключно того конкретного арешту, який було накладено постановою заступника начальника відділу ДВС Луцького РУЮ Пирогою С.С. у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 18.08.2014.
17. Також, процесуальною підставою для скасування оскаржуваної постанови позивач указує розгляд справи без належного повідомлення її представника, який заздалегідь 15.11.2023 прибув за викликом до суду на 12:30 і у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України, яка розпочалася о 12:06 не потрапив до залу судових засідань; представник позивача очікував під приміщенням суду до 14:00 після чого змушений був поїхати на обід, а коли повернувся до суду (орієнтовно о 15:00), то справу вже було розглянуто без нього. Позивач вважає, що через те, що її представник розраховував або на відкладення розгляду справи або на своєчасне сповіщення засобами зв`язку про намір суду розглянути справу всупереч визначеного ухвалою суду часу після оголошення відбою в той самий день, то можна констатувати факт неналежного повідомлення сторони позивача про розгляд справи 15.11.2023 о 14:18 год, а також про порушення її права на правову допомогу.
18. Зазначаючи про порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, позивач зазначає про наявність підстав, передбачених частинами другою та третьої статті 353 КАС України, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази; справу розглянуто судом за відсутності учасника справи - представника позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання тощо.
19. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 04.12.2023.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
22. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 року у справі №140/26445/23.
23. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2014 заступник начальника відділу ДВС Луцького РУЮ Пирога С.С. відкрив виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 03.06.2014 №2127 про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0534 га, кадастровий номер 0722883700:03:001:3471, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" у розмірі 143 054,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.06.2014 становив 1 694 510,30 грн.
25. 18.08.2014 в межах виконавчого провадження №44100141 заступник начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пирога С.С. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0534 га, кадастровий номер 0722883700:03:001:3471, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
26. 05.08.2016 заступник начальника Луцького РВ ДВС Копетюк В.О. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса від 03.06.2014 №2127 повернуто стягувачу.
27. 10.05.2019 головний державний виконавець Луцького РВ ДВС відкрив виконавче провадження НОМЕР_3 з виконання виконавчого напису нотаріуса №2127, який виданий 03.06.2014 приватним нотаріусом Бондар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку площею 0, 0534 га, кадастровий номер 0722883700:03:001:3471, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" у розмірі 143 054, 71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.06.2014 становив 1 694 510,30 грн., витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 1 700,00 грн. всього в гривневому еквіваленті, з урахуванням витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 1 694 510,34 грн.
28. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.07.2023 у справі №161/8757/23 виконавчий напис №2127 від 03.06.2014, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0534 га, кадастровий номер 0722883700:03:001:3471, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, за рахунок реалізації якого задовольнити вимоги ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" на загальну суму 143 054,71 доларів США, визнано таким, що не підлягає виконанню.
29. Постановою начальника Луцького ВДВС у Луцькому районі Ганем А.Ф. від 04.09.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_3 на підставі пункту 5 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №2127, виданого 03.06.2014 закінчено та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
30. Одночасно, 05.09.2023 листом №45444 Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області повідомив ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" про те, що в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 05.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки вказане виконавче провадження у відділі станом на 05.09.2023 не перебуває та знищене після закінчення строку його зберігання, тому відділ не має законних підстав для винесення будь-яких процесуальних документів щодо накладення чи зняття арештів з майна боржника в межах вищезазначеного виконавчого провадження.
31. Із змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що щодо суб`єкта від 05.09.2023 №345254601, в спеціальному розділі про державну реєстрацію обтяжень міститься актуальна інформація про арешт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0534 га (кадастровий номер 0722883700:03:001:3471), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також житлового будинку загальної площею 170,2 кв.м., житловою 66,8 кв. м. за тією ж адресою, яке належить ОСОБА_1, накладеного постановою заступника начальника відділу ДВС Луцького РУЮ Пирогою С.С. у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 18.08.2014 (записи про обтяження №6759656 та №6759845 від 21.08.2014).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ