ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/11923/20
касаційне провадження № К/990/31152/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року (головуючий суддя - Пащенко К.С.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Файдюк В.В.; судді: Мєзєнцев Є.І., Єгорова Н.М.)
у справі № 640/11923/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" (далі - ТОВ "Корум Шахтспецбуд", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 квітня 2020 року № 06672615050106, № 06692615050106, № 06682615050106.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, позов задоволено.
Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. При цьому, наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 22 квітня 2021 року у справі № 826/1177/18, від 27 січня 2020 року у справі № 640/19386/18, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19.
Ухвалою від 28 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
03 січня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судові інстанції встановили, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Корум Шахтспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2020 року № 99/26-15-05-01-06/36103076.
Відповідно до висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частини другої статті 3, частини першої статті 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2019 року на 3 033 544,00 грн;
пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 242 614,00 грн;
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, оскільки не підтверджено обсяг придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Майнінг" та не підтверджено обсяг реалізації товарно-матеріальних цінностей на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" в грудні 2018 року, що призвело до заниження показників рядка 9 колонки Б "Усього зобов`язань" декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на 9 306 212,00 грн та показників в рядка 17 колонки Б "Усього податкового кредиту" декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на 7 807 554,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту та зобов`язань з податку на додану вартість, а також витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях з визначеними в акті перевірки контрагентами.
На підставі акта перевірки податковим органом 21 квітня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 06672615050106, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 3 791 930,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 033 544,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 758 386,00 грн;
№ 06682615050106, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 363 921,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 242 614,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 121 307,00 грн;
№ 06692615050106, яким товариству зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V ПК України на 9 306 212,00 грн та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 7 807 554,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.