ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
справа №640/22086/21
адміністративне провадження № К/990/334/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Кабінету Міністрів України до Національного агентства з питань запобігання корупції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - голова правління Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Вітренко Юрій Юрійович, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., (головуючий), Горяйнова А.М., Пилипенко О.Є.,
І. Суть спору:
1. Кабінет Міністрів України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Прем`єр-міністр України Шмигаль Денис Анатолійович, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - голова правління АТ "НАК "Нафтогаз України" Вітренко Юрій Юрійович, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправним та скасування припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 червня 2021 року № 31-02/58/21.
2. Крім того, 10 серпня 2021 року Кабінет Міністрів України та Прем`єр-міністр України Шмигаль Денис Анатолійович звернулись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 червня 2021 року № 31-02/58/21, до набрання законної сили рішенням у справі №640/22086/21.
3. В обґрунтування підстав для подання даної заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач та третя особа - Прем`єр-міністр посилаються на те, що Національним агентством з питань запобігання корупції було винесено припис від 14 червня 2021 року № 31-02/58/21, який адресовано, зокрема, Кабінету Міністрів України та згідно з яким Національне агентство з питань запобігання корупції вимагає: скасувати як незаконні пункти 8 та 9 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 370-р "Питання річних загальних зборів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; вирішити питання щодо припинення строку дії контракту № 1 з головою правління НАК "Нафтогаз України" від 29 квітня 2021 року як незаконного. За змістом вказаного припису, про його виконання Національне агентство з питань запобігання корупції має бути повідомлено упродовж десяти робочих днів з дня його одержання. Зазначена інформація та текст припису було розміщено на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https://nazk.gov.ua/uk/nownv/rozporvadzhennya-uryadu-pro-prvznachennva-golovv-pravlinnya-nak-naftogaz-ukrayiny-ta-kontrakt-z-nym-mayut-buty-skasovani-vak-nezakonni-prvpvs-golow- nazk-oleksandra-novikova/.
3.1. Вказується, що оскільки зазначений припис було винесено та адресовано Уряду України та Прем`єр-міністру України на підставі частини 6 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції", як керівнику Кабінету Міністрів України, наявні підстави вважати, що права Кабінету Міністрів України та Прем`єр-міністра України порушуються зазначеним оскаржуваним актом Національного агентства з питань запобігання корупції.
3.2. Крім того, представник заявника звертає увагу, що наявність порушення прав саме Кабінету Міністрів України у правовідносинах щодо видання припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 червня 2021 № 31-02/58/21 було вказано у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 640/16942/21, що в свою чергу, за твердженнями представника заявника, свідчить про порушення даним приписом Національного агентства з питань запобігання корупції прав Кабінету Міністрів України.
3.2.1. Зокрема, в обґрунтування правомірності та наявності підстав для забезпечення позову, представники заявників посилаються на обставини його очевидної протиправності. Так, представники заявників зазначають, що ознайомившись з текстом припису, без окремого дослідження додаткових документів, фактів та обставин, можливо встановити невідповідність фактів вимогам закону, що свідчить про очевидну протиправність оскаржуваного акту.
3.2.2. Також заявники стверджують, що оскаржуваний припис Національного агентства з питань запобігання корупції вказує на перебування Вітренка Ю.Ю. на посаді лише протягом 4 місяців, що суперечить вимогам пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про запобігання корупції".
3.2.3. На переконання заявників, посилання припису на вказані обставини свідчить про очевидну невідповідність фактичних передумов видання оскаржуваного акту вимогам статті, яку Національним агентством з питань запобігання корупції вказано як законодавчу підставу видання припису.
3.2.4. Також, за твердженнями представників заявників, оскаржуваний припис від 14 червня 2021 року № 31-02/58/21 поширює свою дію на Уряд та Прем`єр-міністра України, оскільки вказаним актом встановлено вимогу до Прем`єр-міністра України щодо скасування розпорядження Кабінету Міністрів України, водночас, у разі виконання вимог припису до вирішення адміністративної справи за позовом Кабінету Міністрів України про його оскарження, неможливо буде відновити права та інтереси заявників.
3.2.5. Так, на переконання представників заявників, зобов`язання Національного агентства з питань запобігання корупції вчинити дії, а саме скасувати поза встановленою процедурою розпорядження КМУ та вирішити питання про припинення трудового контракту, як незаконного, здійснення яких прямо суперечить вимогам законодавства, свідчить про очевидну протиправність припису Національного агентства з питань запобігання корупції, а також про те, що у разі виконання вимог припису Національного агентства з питань запобігання корупції, дії Уряду та Прем`єр-міністра України не відповідатимуть положенням статті 19 Конституції України та приписам чинного законодавства України.
3.2.6. З урахуванням викладеного, на переконання представників заявників, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення їх прав та інтересів в судовому порядку, за захистом яких вони звернулись до суду, оскільки оскаржуваний припис містить ознаки очевидної протиправності, а виконання вимог припису, до вирішення спору про його законність, призведе до настання невідворотних, негативних наслідків, за яких неможливо буде відновити права усіх учасників спірних правовідносин, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання судового рішення та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників.
3.2.7. При цьому, представники заявників стверджують, що подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову не спрямовано на встановлення обставин справи або дослідження доказів на стадії вирішення питання про забезпечення позову, та має на меті виключно на запобігання невідворотних наслідків стосовно ефективного відновлення прав заявників.
ІІ. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, заяву про забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 червня 2021 року №31-02/58/21 до набрання законної сили рішенням у справі 640/22086/21.
5. Задовольняючи цю заяву в повному обсязі суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заявленого заявниками заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав позивача в судовому порядку, за захистом якого вони звернулися до суду, оскільки оскаржуваний припис містить ознаки очевидної протиправності, а виконання вимог припису до вирішення спору про його законність може призвести до настання негативних наслідків, за яких неможливо буде відновити права усіх учасників спірних правовідносин, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання судового рішення та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
6. Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року скасовано судове рішення апеляційної інстанції, а справу направлено для продовження апеляційного розгляду.
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 скасовано.
7.1. У задоволенні заяв Кабінету Міністрів України та Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича про вжиття заходів забезпечення позову Кабінету Міністрів України до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Прем`єр-міністр України Шмигаль Денис Анатолійович, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - голова правління Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Вітренко Юрій Юрійович, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправним і скасування припису відмовлено.
8. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяв про вжиття заходів забезпечення позову, виходив з того, що надання правової оцінки оскаржуваному припису НАЗК від 14 червня 2021 року №31-02/58/21 має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб фактично призводить до вирішення спору по суті.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, якою забезпечено позов Кабінету Міністрів України.
10. Скаржник вказав, що вказане рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права. Так, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції невірно застосовано положення частини шостої статті 12 Закону України "Про запобігання корупції". Позивач зазначив, що фактично судом апеляційої інстанції було проігноровато той факт, що НАЗК було видано оскаржуваний припис Прем`єр-міністру України Шмигалю Денису Анатолійовичу, на підставі частини шостої статті 12 Закону України "Про запобігання корупції", як керівнику відповідного органу.
10.1. Крім того, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доводам учасників справи, викладених у письмових позиціях поданих до суду апеляційної інстанції, відносно підстав вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову. Зазначене є грубим порушенням принципів змагальності сторін та рівності учасників судового процесу. Зокрема, в тексті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року відсутні обґрунтування щодо підстав помилковості висновків суду першої інстанції.
10.2. Кабінет Міністрів України вважає, що припис НАЗК є таким, що порушує права та законні інтереси осіб, у правовідносинах які ним створено, а тому зупинення дії очевидно протиправного акта є необхідним для уникнення настання невідворотних наслідків, як для заявника, так і для інших учасників таких правовідносин.
10.3. Скаржник також звертає увагу, що, судом першої інстанції було правильно встановлено те, що підставами, на яких грунтується припис є обставини, які об`єктивно не підпадають під дію чинного законодавства. Разом з тим, зі змісту постанови суду апеляційної інстанції не вбачається спростування вказаним висновкам та обставинам, що, на переконання Кабінету Міністрів України є порушенням норм процесуального права.
10.4. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржуваний припис містить ознаки очевидної протиправності також з огляду на те, що правовими підставами його винесення вказано статті 26 та 67 Закону України "Про запобігання корупції", проте, положення зазначених норм визначають можливість звернення НАЗК до суду із позовом про визнання недійсним правочину або нормативно- правового акта. Тобто, очевидна протиправність припису, серед іншого, полягає у тому, що такого способу реагування НАЗК на порушення як припис, не передбачено у разі застосування статей 26 та 67 Закону України "Про запобігання корупції".
10.5. Крім того, Кабінет Міністрів України зазначає, що матеріалами справи підтверджено (зокрема заявою про вжиття заходів забезпечення позову, відзивами Позивача та Уряду на апеляційну скаргу) наявність обставин, які свідчать про неможливість відновлення прав учасників спірних правовідносин у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
10.6. Скаржник зауважив, що судом апеляційної інстанції також не взято до уваги той факт, що припис НАЗК є очевидно протиправним з огляду також на те, що ані Прем`єр-міністр України, ані Кабінет Міністрів України самостійно не можуть приймати рішення про припинення трудового контракту, укладеного з головою правління НАК "Нафтогаз України", оскільки розгляд такого питання, відповідно до статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 22 пункту 47,І пункту 90 Статуту акціонерного товариства "Націонаьна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженим постановою Уряду від 14.12.2016 № 1044. Вказане свідчить про те, що вимоги припису НАЗК спрямовані на зобов`язання, вчинити дії, які прямо суперечать положенням чинного законодавства.
10.7. За наведених обставин, на думку скаржника, зобов`язання вчинити дії, здійснення яких прямо суперечить вимогам закону свідчить про очевидну протиправність припису НАЗК, а також про те, що у разі виконання вимог голови НАЗК дії, у тому числі, Прем`єр-міністра України не відповідатимуть положенням статті 19 Конституції України.
11. Національне агентства з питань запобігання корупції у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ІV. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
12. Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
13. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
14. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
15. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
17. Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.