ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 822/1441/18
касаційне провадження № К/9901/69607/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2018 (суддя Михайлов О.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді - Біла Л.М., Граб Л.С.) у справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу "Барви 7" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Житлово-будівельний кооператив "Барви 7" (далі - Кооператив, позивач, платник) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 18.08.2017 №0006201209 за формою "Р" на суму 649800,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані хибністю висновків контролюючого органу про порушення платником вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), що призвело до заниження платником об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у сумі 649800,00 грн в результаті ненарахування податкового зобов`язання на суми операції з нецільового використання коштів неприбуткової установи з підстав того, що до 12.08.2015 включно, чинне на той момент законодавство не містило підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України та, відповідно, не передбачало правових наслідків за порушення зазначеної норми. Також, позивач посилається на правомірність визначення ним податкових зобов`язань з податку на прибуток за рахунок господарських операцій з ТОВ "Валіо Груп", які мають реальний характер, підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку. Зазначив, що господарські операції із зазначеним контрагентом фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань Кооперативу, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, наявності негативної інформації відносно контрагента позивача, не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 20.08.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 18.08.2017 №0006201209 за формою "Р" на суму 649800,00 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що контролюючим органом не надано достатньо належних доказів на підтвердження фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ "Валіо Груп", а також тієї обставини, що оплата позивачем коштів ТОВ "Валіо Груп" за проведені роботи є нецільовим використанням коштів, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без достатніх на те підстав і підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник доводить, що статутом Кооперативу передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, тому перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності позивача, є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи, що свідчить про порушення платником вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України та, як наслідок, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Також скаржник вказує, що судами залишено поза увагою непідтвердження господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом з підстав наявності негативної податкової інформації відносно зазначеного вище контрагента позивача, наявності недоліків у первинних документах (зокрема, відсутності розшифровки підпису особи), відсутності деяких первинних документів в підтвердження таких господарських операцій. Відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку наявності в межах кримінальних проваджень №32015100020000162, №32016100070000026, №32017100070000002 протоколу допиту засновника та директора TOB "Валіо Груп" ОСОБА_1, який підписував договір з позивачем від імені TOB "Валіо Груп", про його непричетність до діяльності TOB "Валіо Груп". Скаржник зауважує, що надані позивачем первинні документи не відображають зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не підтверджують фактичне виконання будівельних робіт. Відповідач вважає, що судами не досліджено і не надано оцінку змісту господарських операцій між позивачем та його контрагентом, доводам відповідача стосовно лише документального оформлення первинних документів без фактичного здійснення господарської діяльності, відсутності достатньої кількості виробничих та трудових ресурсів, необхідних для виконання будівельних робіт у обсягах, наведених у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актах приймання виконаних робіт, що, на думку відповідача, спростовує реальність таких взаємовідносин.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 14.02.2024.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за наслідками якої складено акт перевірки від 09.08.2017 №1561/22-01-14-06/39453806 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції з 13.08.2015) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 649800,00 грн, в тому числі: за серпень 2015 року в сумі 145800,00 грн; три квартали 2015 року в сумі 324000,00 грн; 2015 рік в сумі 504000,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006201209441209 за формою "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 649800,00 грн.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували висновки контролюючого органу про нецільове використання коштів позивачем як неприбутковою установою, нереальність і непідтвердження господарських операцій між позивачем і зазначеним вище контрагентом з підстав відсутні належних первинних документів в підтвердження виконання будівельних робіт, виробничих потужностей, найманих працівників, наявності кримінальних проваджень відносно директора і засновника ТОВ "Валіо Груп" за фактом фіктивного підприємництва, що виключало можливість виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 133.4 статті 134 ПК України визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій латі - Реєстр).
Відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України обов`язковою умовою для неприбуткових організацій, є те, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Згідно з підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов`язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
Відповідно до вимог пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).