ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 809/1556/17
касаційне провадження № К/9901/53293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області як відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 (головуючий суддя - Сапіга В.П., судді - Запотічний І.І., Матковська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2017 №0035021307, №0035001307.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про неправильне декларування дати першої реєстрації вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України, та протиправно оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями збільшив суму грошового зобов`язання з акцизного податку та з податку на додану вартість, оскільки такий висновок ґрунтується лише на припущеннях. Технічний паспорт на автомобіль, з якого взяті відомості про першу реєстрацію вантажного автомобіля під час розмитнення, не визнаний у встановлений законом спосіб недійсним, а позивач не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація є наслідком протиправних дій відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.01.2018 в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки підставою для прийняття цих рішень стала сплата митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, яка відбулась внаслідок неправильного визначення терміну використання автомобіля у зв`язку із поданням недостовірних відомостей щодо дати першої реєстрації такого транспортного засобу. Відомості щодо дати першої реєстрації транспортного засобу, які надійшли від уповноважених органів Німеччини, документально підтверджені та мають значення для оподаткування товару.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.05.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 17.08.2017 №0035021307, №0035001307.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення. Водночас, контролюючим органом не доведено наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, і, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов`язань з акцизного податку та податку на додану вартість. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем добросовісно під час ввезення транспортного засобу на територію України було здійснено його митне оформлення.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку відповідача, судом апеляційної інстанції не враховано, що позивач у відповідності до приписів Митного кодексу України є відповідальною особою за достовірність та правдивість документів, поданих під час розмитнення автомобіля, тоді як недостовірність даних щодо першої реєстрації вантажного автомобіля призвела до неправильного визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі, відтак, контролюючим органом правомірно донараховані грошові зобов`язання згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області як відокремленим підрозділом ДПС України у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200, від 30.09.2020 № 893, розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р, наказів Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, від 24.12.2020 № 855.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.02.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що за дорученням позивача ТОВ "Тиса-Захід" на митну територію України ввезено вантажний автомобіль, що був у використанні, марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 316, номер кузова НОМЕР_1, об`єм циліндрів двигуна 2143 см. куб., код УКТ ЗЕД - 8704219900 (особа відповідальна за фінансове регулювання ОСОБА_1 ).
Під час здійснення митного оформлення даного транспортного засобу було подано реєстраційний документ від 11.09.2015 №HAL-S-1-254/15-00049 на транспортний засіб, виданий реєстраційно-транспортним відомством міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина, із зазначенням дати першої реєстрації - 11.10.2010.
21.09.2015 відділом митного оформлення Івано-Франківської митниці здійснено оформлення вантажного автомобіля за митною декларацією від 21.09.2015 ІМ 206020000/2015/400607 (вантажний автомобіль марки Benz, модель Sprinter 316, номер кузова НОМЕР_1, об`єм циліндрів двигуна 2143 см. куб., код УКТ ЗЕД - 8704219900). Відповідно до графи 17 "Нарахування платежів" при митному оформленні транспортного засобу нараховано наступні митні платежі: ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 9585,21 грн; додатковий імпортний збір (вид 122) за ставкою 5% в розмірі 4792,60 грн; акцизний збір (вид 185) за ставкою 0,02 EUR за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна в розмірі 1059,07 грн; податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 22257,79 грн. Загальна сума нарахованих митних платежів становить 37694,66 грн.
Розрахунок митних платежів проведено з врахуванням заявленої платником дати першої реєстрації транспортного засобу - 11.10.2010 та з урахуванням курсу валют на дату складання митної декларації.
На підставі положень підпункту 1 пункту 3 статті 345, підпункту 2 пункту 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Управління від 14.07.2017 №1186, контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 при митному оформленні товару за митною декларацією від 21.09.2015 №206050000/2015/400607, за результатами якої складено акт від 02.08.2017 №804/09-19-13-07/ НОМЕР_2 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог:
підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого донараховано акцизний податок в розмірі 41303,79 грн;
підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту "в" пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 8260,76 грн.
За висновками контролюючого органу, згідно з інформацією митних органів Федеративної Республіки Німеччини фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки Benz, модель Sprinter 316, номер кузова НОМЕР_1 є 12.11.2009, а не 11.10.2010, відтак, наведений вище вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", використовувався з 5 до 8 років, і тому для його оподаткування повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 Євро/см.куб.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 17.08.2017, а саме:
№0035001307, яким позивачу визначено грошові зобов`язання з акцизного збору за основним платежем в сумі 41303,79 грн, за штрафними санкціями у розмірі 10325,95 грн;
№0035021307, яким платнику визначено грошові зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів за основним платежем в сумі 8260,76 грн, за штрафними санкціями у розмірі 2065,19 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.
Відповідно до частини першої статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Частиною шостою статті 265 Митного кодексу України передбачено, що декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункти 4-5 частини 1 статті 266 Митного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (частина 2 статті 293 Митного кодексу України).
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів (пункт 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.