ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 460/7884/20
адміністративне провадження № К/9901/43803/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 (головуючий суддя Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 (головуючий суддя Глушко І.В., судді Запотічний І.І., Кузьмич С.М.)
у справі №460/7884/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кричильської сільської ради, Сарненської міської ради,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області), в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо неприйняття у строк передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України рішення за клопотанням ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (проекту землеустрою) для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9900 га (кадастровий номер 5625480500:06:001:0418; цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу), що розташована за адміністративно-територіальними межами села Велике Вербче Сарненського району Рівненської області;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 27.08.2020 №17-2310/16-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою (проекту землеустрою) для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9900 га (кадастровий номер 5625480500:06:001:0418; цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу), що розташована за адміністративно-територіальними межами села Велике Вербче Сарненського району Рівненської області;
1.3. зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Рівненській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою (проекту землеустрою) для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9900 га (кадастровий номер 5625480500:06:001:0418; цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу), що розташована за адміністративно-територіальними межами села Велике Вербче Сарненського району Рівненської області.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо неприйняття у строк, визначений частиною 7 статті 118 та частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України, рішення за клопотанням ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (проекту землеустрою) від 16.06.2020.
2.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. ОСОБА_1 16.06.2020 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9900 га (кадастровий номер 5625480500:06:001:0418; цільове призначення - землі запасу), що розташована за адміністративно-територіальними межами села Велике Вербче Сарненського району Рівненської області.
3.2. Зазначене клопотання зареєстроване Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області 19.06.2020 за №М-2054/0/17-20.
3.3. Ці обставини визнаються сторонами, а тому в силу частини 1 статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.
3.4. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.08.2020 №2310 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" гр. ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9900 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, з підстави невідповідності частині 6 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: згідно з базою даних Державного земельного кадастру запитувана земельна ділянка знаходиться в масиві городів та відповідно до листа Кричильської сільської ради від 18.08.2020 №1-289 перебуває в користуванні громадян - жителів села Велике Вербче з 2000 року.
3.5. Зазначений наказ винесений відповідно до статей 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.02.2020 №53.
3.6. Вважаючи зазначений наказ протиправним та таким, що винесений з порушенням встановленого строку, позивач звернулася з даним позовом до суду.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУ Держгеокадастру у Рівненській області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 та частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), жодного рішення за клопотанням ОСОБА_1 прийнято не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. При цьому визнано правомірним наказ відповідача від 27.08.2020 №2310 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні громадян - жителів села Велике Вербче з 2000 року, а тому відповідає вимогам частини 5 статті 116 ЗК України.
Судом першої інстанції крім цього зазначено, що наразі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області в силу закону позбавлене повноважень розпоряджатися земельною ділянкою, бажання отримати яку у власність виявила позивач, оскільки земельну ділянку державної власності кадастровий номер 5625480500:06:001:0418 на території Сарненської міської ради (колишньої Великовербченської сільської ради) площею 74,8365га передано з державної власності у комунальну власність Сарненській територіальній громаді в особі Сарненської міської ради.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, в якій просила їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Підставами для відкриття касаційного провадження у справі, позивач вказує пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.
На переконання скаржника судами попередніх інстанцій, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не враховано висновків, викладених у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а.
Позивач посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо характеру "мовчазної згоди" листів органів місцевого самоврядування стосовно наявності права користування земельною ділянкою, прийнятих відповідно до пункту 2.1 рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України №2/1 від 14.10.2014 "Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності", їх характер та наявність обов`язку обґрунтувань такого права користування з боку органів місцевого самоврядування та/або органів державного земельного кадастру.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що судами залишились проігнорованими та не надано належної правової оцінки наступним доказам та аргументам:
1) інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №214257790 від 28.06.2020, що фіксує відсутність права користування будь-яких осіб на земельну ділянку за кадастровим номером 5625480500:06:001:0418 (цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу);
2) Витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.06.2020, що фіксує відсутність права користування будь-яких осіб на земельну ділянку за кадастровим номером 5625480500:06:001:0418 (цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу);
3) Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15.12.2020 та додаток до нього, яким у стовпці 6 (Відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку та інші відомості про земельну ділянку), у графі 250 (щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5625480500:06:001:0418) відсутні будь-які відомості щодо права користування відповідною земельною ділянкою;
4) факт ігнорування органом місцевого самоврядування адвокатського запиту від 09.09.2020 при витребування доказів щодо права користування земельної ділянки за кадастровим номером 5625480500:06:001:0418 (цільове призначення земельної ділянки - 16.00 землі запасу);
5) факт ігнорування органом місцевого самоврядування ухвали Рівненського окружного адміністративного суду 04.02.2021 щодо витребування доказів щодо права користування земельної ділянки за кадастровим номером 5625480500:06:001:0418 (цільове призначення земельної ділянки -16,00 землі запасу).
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
10. Згідно із частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
11. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (пункт "а" частини 3 статті 22 ЗК України).
12. За змістом пункту "б" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
13. Підпунктом "а" частини 2 статті 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
14. Положеннями частин 1 - 3 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
15. Пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.