ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 600/3430/23-а
адміністративне провадження № К/990/40318/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, ухвалену суддею Боднарюком О. В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів Капустинського М. М., Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В., у справі № 600/3430/23-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування розпорядження про анулювання ліцензії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У травні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач, скаржник, ГУ ДПС у Чернівецькій області), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Чернівецькій області від 23 лютого 2023 року про анулювання ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер №24030314201900139 від 01 липня 2019 року, строком дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року (адреса місця торгівлі пальним: АДРЕСА_1 );
- зобов`язати ГУ ДПС у Чернівецькій області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер № 24030314201900139 від 01 липня 2019 року, строком дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року (адреса місця торгівлі пальним: АДРЕСА_1 );
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив зупинити дію оскаржуваного розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову була обґрунтована тим, що анулювання ліцензії призводить до зупинення господарської діяльності заявника, що тягне за собою такі наслідки як: неможливість виконання взятих на себе перед контрагентами зобов`язань; втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати працівникам та їх звільнення; ненадходження податків до бюджету.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, задоволено заяву позивача: зупинено дію оскаржуваного розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним до набрання рішенням суду в даній справі законної сили.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача у разі задоволення позову, оскільки анулювання ліцензії призведе до негативних наслідків, зокрема, неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, погіршення ділової репутації, а тому забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку, дасть можливість позивачеві до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись з ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не взяли до уваги того, що наведені позивачем обґрунтування є лише припущенням про можливе порушення прав чи інтересів у майбутньому та не свідчить про існування обставин, оскільки жодних доказів до матеріалів справи додано не було.
На переконання скаржника, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування інституту забезпечення позову.
Скаржник також звертає увагу на те, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" не передбачає процедури зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії у разі судового оскарження такого розпорядження.
Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі з підстав, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права.
Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.