ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/19446/20
адміністративне провадження № К/9901/43096/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021 (головуючий суддя Шейко Т.І., судді Пащенко К.С., Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 (головуючий суддя Кобаль М.І., судді Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
у справі №640/19446/20
за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"
до Кабінету Міністрів України,
третя особа: Фонд державного майна України,
про визнання нормативно-правового акта в окремій частині протиправним та нечинним,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Акціонерне товариство "Турбоатом" (далі - АТ "Турбоатом"; назву АТ "Турбоатом" змінено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на АТ "Українські енергетичні машини") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просило:
1.1. визнати протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 в частині його застосування до АТ "Турбоатом".
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. Наглядовою радою АТ "Українські енергетичні машини" було затверджено п`ять проектів рішень з питання порядку денного річних загальних зборів щодо розподілу прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2018 році, які містили різні відсоткові значення частки чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, а саме: 90%, 80%, 75%, 50% та 30%.
3.2. Листом від 26.11.2018 №322-02/51784-03 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надсилало на погодження Фонду проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" із зазначенням розміру такого нормативу - 50%.
3.3. Листом від 03.12.2018 №10-51-24713 Фонд погодив вказаний проект постанови без зауважень. Беручи до уваги вказаний проект постанови, норми Закону України "Про управління об`єктами державної власності", та у зв`язку з відсутністю на момент проведення загальних зборів на АТ "Українські енергетичні машини" затвердженого Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (постанова КМУ від 24.04.2019 №364 набрала чинності 27.04.2019), річними загальними зборами було прийнято рішення про спрямування частки прибутку у розмірі 50%.
3.4. Відповідно до частин 2-3 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 16.2.1 Статуту АТ "Українські енергетичні машини" загальними зборами акціонерів АТ "Українські енергетичні машини" 17.04.2019 року було прийнято рішення провести виплату дивідендів за 2018 рік у розмірі 50 % від чистого прибутку АТ "Українські енергетичні машини".
3.5. Станом на 01.07.2019 позивач нарахував та сплатив у повному обсязі на користь державного бюджету України (на державну частку акцій товариства) дивіденди в сумі 287 459 435,90 грн.
3.6. Однак постановою від 24.04.2019 №364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 Кабінет Міністрів України затвердив для суб`єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. гривень, базовий норматив відрахування чистого прибутку у розмірі 90 % (далі - Постанова №364).
3.7. На виконання Постанови №364 позивач виконав вказані відрахування, у зв`язку з чим, на думку останнього, зазнав фінансової шкоди у вигляді переплати (додаткової сплати) до Державного бюджету України частини чистого прибутку (дивідендів) в сумі 229 967 516,94 грн.
3.8. Позивач зазначає, що 22.07.2020, з прийняттям Конституційним Судом України рішення, яким визнано абзац 8 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" таким, що не відповідає Конституції України, він дізнався про порушення свого права оскаржуваною Постановою №364, а відтак звернувся до суду із цим позовом.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що дія спірного нормативного акта у часі завершилась з визначеного у ньому моменту припинення його дії - завершенням року, на який розповсюджувалась його дія, а відтак такий акт фактично втратив чинність станом на час звернення позивача з позовом, розгляду і вирішення спору в суді. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що предмет спору у межах спірних правовідносин відсутній.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, задовольнивши позовні вимоги.
5.1. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, передбачене пунктом 1 абзацу 1 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник наполягає на неправильному застосуванні статті 55 Конституції України, статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №826/27282/15, від 15.04.2020 у справі №1440/2398/18.
5.2. Позивач наполягає на тому, що Постанова №364 була чинною на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень і є чинною на час звернення з цією касаційною скаргою.
6. У відзиві на касаційну скаргу Кабінет Міністрів України погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо обмежень чинності 2019 роком оскарженої Постанови №364. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Відзиву на касаційну скаргу від третьої особи не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. У касаційній скарзі вказується на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 55 Конституції України та статті 264 КАС України з огляду на неврахування при цьому правових висновків Верхового Суду, викладених у постановах від 13.03.2020 у справі №826/27282/15 та від 15.04.2020 у справі №1440/2398/18, що зумовило, на думку скаржника, необґрунтованість висновків про припинення дії оскарженої Постанови №364 на момент розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.
10. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить за наступного.
11. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
12. Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
13. Згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.
14. Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
15. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
16. Статтею 3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Повноваження Кабінету Міністрів України визначені статтями 2 та 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", відповідно до яких до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об`єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб`єктам господарювання; сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки; забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
18. Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об`єктами державної власності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
19. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
20. За частиною 1 статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Кабінет Міністрів України.
21. Змістом частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов`язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.
22. Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що КМУ є центральним органом виконавчої влади, який наділено повноваженнями, зокрема щодо здійснення управління об`єктами державної власності, включаючи визначення порядку відрахування господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, частини чистого прибутку, отриманого за підсумками календарного року, на виплату дивідендів до Державного бюджету України.
23. На виконання положень статей 5-2 і 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 702 затверджено Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави (далі - Порядок № 702), яким визначено механізм формування Мінекономрозвитку разом з Мінфіном дивідендної політики держави, її реалізації суб`єктами управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських організацій.
24. Дія цього Порядку поширюється на всі господарські організації з державною часткою у статутному капіталі, а також на господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належить господарським товариствам, державна частка у статутному капіталі яких становить 100 відсотків, у тому числі на дочірні підприємства.
25. Згідно з пунктом 6 Порядку № 702 базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, становлять не менш як 30 відсотків чистого прибутку.
26. Пунктом 8 Порядку № 702 встановлено, що базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, затверджуються щороку Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономрозвитку та доводяться до відома суб`єктів управління корпоративними правами держави.
27. Кабінетом Міністрів України 24.04.2019 прийнято Постанову № 364, відповідно до якої затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків.