ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 803/296/18
касаційне провадження № К/9901/61620/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 (суддя Димарчук Т.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Бруновська Н.В., Улицький В.З.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, підприємець, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0009371405 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27420,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27420,00 грн з підстав того, що висновки акту перевірки не ґрунтується на фактичних обставинах, оскільки у нього наявні усі документи про походження товарів (алкогольних напоїв), які належним чином обліковані у підприємницькій діяльності і такі документи на момент перевірки знаходились в бухгалтерії за юридичною адресою позивача по АДРЕСА_1, про що було повідомлено контролюючий орган. Також, під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючому органу було надано копії первинних документів про походження товару, однак ці документи не були взяті ним до уваги.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 27.09.2017 №0009371405 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 26400,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги у визначеній частині, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 26400,00 грн за порушення вимог статті пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №265/95-ВР), оскільки наведена норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, тоді як позивачем належним чином вівся облік товарних запасів. Суди також дійшли висновку, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.
Відповідач оскаржив рішення судів попередніх інстанцій до Верховного Суду, який ухвалою від 18.10.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 3, 6, 20 Закону №265/95-ВР, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), статей 72-76, 94 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи) (далі - КАС України), просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган посилається на неврахування судами фактичних обставин у справі, зокрема: встановленого в акті перевірки факту неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Скаржник посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 25.02.2014 у справі №21-19а14, доводить, що документи в підтвердження обліку товарних запасів відповідно до вимог Закону №265/95-ВР повинні знаходитись за місцем їх реалізації і, відповідно, підприємець має право здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Позивач правом подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2024 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив попередній розгляд справи у судовому засіданні на 14.02.2024.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів у барі " ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_2 де здійснює господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт від 13.09.2017 №001091 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товарів; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО; не видача розрахункового документу встановленої форми при здійсненні покупки.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0009371405, яким до позивача за порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 27421,00 грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 27421,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 25.01.2018 №1083/Н/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Фактичною підставою про зазначені вище порушення слугували висновки контролюючого органу про порушення платником порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товарів, а саме, відсутності накладних на отримання виявлених у барі товарів на загальну суму 13710,00 грн, а саме: горілка особлива "Легка горілка Воздух", 0,5 л. - 8 пляшок на суму 1200,00 грн; горілка Козацька рада "Класична", 0,5 л. - 7 пляшок на суму 1050,00 грн; горілка "Медофф Класик експортна", 0,5 л. - 28 пляшок на суму 4200,00 грн; шампанське "Советское" н/солодке 0,7 л. - 11 пляшок на суму 1650,00 грн; горілка Первак Домашній пшенична", 0,5 л. - 34 пляшки на суму 5100,00 грн; пиво "Павлівське" 0,5 л. - 30 пляшок на суму 510,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Так, відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.