ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 465/3699/22
провадження № 51-3158 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Франківський районний суд м. Львова вироком від 12 серпня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, засудив ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем за мобілізацією на підставі наказу № 28 від 07 квітня 2022 року командира військової частини НОМЕР_1, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, в умовах воєнного стану, не отримавши від начальника відповідного дозволу, 04 червня 2022 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1, що дислокується у АДРЕСА_2, в період з 04 червня до 06 липня 2022 року був відсутній на службі без поважних причин, не виконував своїх службових обов`язків до моменту добровільної явки до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (06 липня 2022 року).
Вимога касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі (з уточненням) захисник ОСОБА_7, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просила скасувати оскаржуване судове рішення й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивувала тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції, який призначив ОСОБА_6 надмірно суворе покарання, не врахувавши належним чином обставин та причин вчинення ним кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, а також даних про його особу.
На касаційну скаргу захисника прокурор подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просив її залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 407 КК в касаційному порядку не оспорюються.
За вимогами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
В касаційній скарзі захисник порушує питання про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості й безпідставне незастосування, на його думку, положень ст. 75 КК.