ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 750/1373/21
провадження № 51-3191км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
засуджений ОСОБА_6,
захисник ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020270000000066, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1, засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженого судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свої доводи прокурор мотивує тим, що під час нового розгляду Чернігівським апеляційним судом, всупереч вимогам ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), як підстави застосування ст. 75 КК України враховано ті ж обставини, що і під час попереднього апеляційного розгляду, крім працевлаштування обвинуваченого та його позитивної характеристики за місцем роботи.
Вважає висновок апеляційного суду щодо щирого каяття у вчиненні інкримінованого злочину як обставину, що пом`якшує покарання, помилковим, натомість її слід розцінювати як бажання засудженого уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, характеризуючи особу ОСОБА_6, взяв до уваги, що у нього на утриманні є батько-пенсіонер, однак засуджений ОСОБА_6 та його захисник не надали суду жодних доказів, як ця обставина впливає на характеристику обвинуваченого.
На думку прокурора, позитивна характеристика Благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд "Іскра добра", видана ОСОБА_6, факт його працевлаштування та позитивна характеристика за місцем роботи, ці обставини виникли після постановлення вироку місцевим судом та жодним чином не характеризують ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину.
Вказує, що поза увагою апеляційного суду знову залишилися численні обставини, що негативно характеризують особу обвинуваченого, його зухвалу поведінку під час вчинення злочину, а також процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування та розгляду судом обвинувального акта, що унеможливлюють застосування стосовно нього положень ст. 75 КК України.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Ухвалою Чернігівськогоапеляційного суду від 15 липня 2022 року змінену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено. Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_6 змінено в частині призначеного покарання.
Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, та покладенням обов`язків, відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 січня 2023 року касаційну скаргу прокурора задоволено частково. Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2022 року стосовно ОСОБА_6 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Чернігівськогоапеляційного суду від 11 травня 2023 року змінену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено. Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_6 змінено в частині призначеного покарання.
Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, та покладенням обов`язків, відповідно до ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.
Як установлено судами, згідно розстановки сил та засобів роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області з 06 серпня 2020 року до 07 вересня 2020 року поліцейські вказаного Управління ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у складі екіпажу "Вікінг 151" на службовому автомобілі марки "Мітсубіші Аутлендер", д.н.з. НОМЕР_1, здійснювали нагляд за безпекою дорожнього руху та охорону громадського порядку у м. Чернігові.
Під час виконання вищевказаними працівниками поліції своїх службових обов`язків 07 серпня 2020 року близько 01:00, ними виявлено дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) за участю ОСОБА_6, який керуючи автомобілем марки "TOYOTA CAMRY", д.н.з. НОМЕР_2, біля будинку №139 по проспекту Перемоги в місті Чернігові, здійснив наїзд на стовп вуличного освітлення з дорожнім знаком.
Перебуваючи на місці події, поліцейський ОСОБА_8 з метою з`ясовування обставин вказаної ДТП, перевірки документів та відібрання пояснень, підійшов до ОСОБА_6, який знаходився неподалік місця ДТП біля будівлі Деснянського районного суду м. Чернігова, розташованої за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 141.
У ході спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою приховування своєї причетності до вчинення ДТП та уникнення адміністративної відповідальності, почав йти в невідомому напрямку, на законну вимогу поліцейського ОСОБА_8 не залишати місце пригоди не реагував та у відповідь почав погрожувати ОСОБА_8 фізичною розправою та висловлюватися нецензурною лайкою в бік останнього.
ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_8, який був одягнутий у форму поліцейського, є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов`язки поліцейського, на його законні вимоги припинити протиправні дії щодо погроз в бік працівника правоохоронного органу та не залишати місце пригоди не реагував і продовжував зухвало себе поводити з явною неповагою до правоохоронних органів.