ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 753/7569/22
провадження № 61-13057св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року у складі судді Осіпенко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхна С. С. про визнання договору банківського вкладу нікчемним із застосуванням наслідків нікчемності правочину.
2. Позовна заява мотивована тим, що 04 грудня 2020 року він уклав з відповідачем договір банківського вкладу "Отримай більше" № ОБ07743/04, за умовами якого банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 200 000 грн строком до 06 грудня 2021 року з нарахуванням 12 % річних. Зарахування вказаної суми відбулось в день укладення договору.
3. Вказував, що 29 червня 2021 року він здійснив внесок на депозитний рахунок готівкових коштів у розмірі 150 000 грн.
4. В подальшому 11 серпня 2021 року Правлінням Національного банку України було прийнято рішення № 400-рш/БТ про визнання АТ "КБ "Земельний капітал" неплатоспроможним.
5. 31 серпня 2021 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просив визнати укладений договір банківського вкладу № ОБ07743/04 від 04 грудня 2020 року недійсним.
6. Крім того, 20 вересня 2021 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просив визнати його вимоги як кредитора.
7. Проте, він отримав тільки суму гарантованого державою відшкодування вкладу у розмірі 200 000 грн.
8. Зазначав, що з метою захисту порушених прав він звертався до Національного банку України, на що 21 жовтня 2021 року отримав письмову відповідь № 20-0006/98297/БТ, до якої було додано копію рішення Правління Національного банку України "Про віднесення АТ "КБ "Земельний капітал" до категорії неплатоспроможних.
9. Вказував, що зі змісту копії вказаного рішення Національного банку України вбачається, що АТ "КБ "Земельний капітал" мав план фінансового оздоровлення на період з 01 липня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, тому станом на червень 2021 року вже перебував у статусі "проблемний".
10. Крім цього, зі змісту рішення Національного банку України (далі - НБУ) також випливає, що банком допущено порушення норм наступного змісту: невиконання плану оздоровлення, значне погіршення фінансового стану та здійснення діяльності, якій притаманні суттєві ризики, неповернення/несвоєчасне повернення за договорами вкладів (депозитів) вкладникам.
11. Також у рішенні НБУ наведено підстави відмови компанії-нерезидента в наданні інвестицій, серед яких низька якість забезпечення кредитного портфелю, значна частина кредитного портфелю прострочена, вартість кількох об`єктів інвестиційної нерухомості завищена. Із зазначеного випливає сумнів у дійсній оцінці активів АТ "КБ "Земельний капітал", на що й звернув увагу НБУ.
12. Для доведення обґрунтованості заявлених вимог він також звертав увагу на зазначене в рішенні НБУ посилання на лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06 серпня 2021 року № 38-138/21-БТ, за даними якого рівень можливого відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб становить 419,7 млн грн, а вартість усіх активів АТ "КБ "Земельний капітал" за оцінкою Фонду - 389,9 млн грн.
13. ОСОБА_1 зазначав, що, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини банку, у тому числі укладені з пов`язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними, зокрема, й з такої підстави - банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
14. На думку позивача, вказані обставини і норми права дозволяють дійти висновку, що укладений з відповідачем договір банківського вкладу № ОБ07743/04 від 04 грудня 2020 року є нікчемним правочином.
15. З урахуванням викладеного позивач просив суд:
- визнати договір № ОБ07743/04 від 04 грудня 2020 року, укладений між ним та АТ "КБ "Земельний капітал", нікчемним правочином із застосуванням наслідків нікчемності правочину;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Земельний капітал" протягом одного місяця з дати набрання чинності рішення суду законної сили вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності правочину, а саме договору № ОБ07743/04 від 04 грудня 2020 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 19 грудня 2022 року, залишеними без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, у позові відмовлено.
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач, уточнивши позовні вимоги, просив визнати договір банківського вкладу (депозиту) нікчемним правочином з підстав, визначених пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проте ним не надано доказів, що наслідком неплатоспроможності банку стало укладення 04 грудня 2020 року договору банківського вкладу № ОБ07743/04.
18. Також, ухвалюючи додаткове рішення, місцевий суд дійшов висновку, що позивач в позовній заяві просить зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Земельний капітал" вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності правочину, проте належним відповідачем у таких вимогах має бути саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а не його уповноважена особа.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/6762/18, від 20 березня 2019 року у справі № 826/1781/17, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 23 липня 2021 року у справі № 826/17810/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
23. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що на момент укладення спірного правочину та поповненням депозитного рахунку банк не міг виконувати взяті на себе зобов`язання, а саме повертати вклади клієнтам, тому, вважає, було укладено неправомірний правочин. Вказує, що наведене підтверджується постановою НБУ від 11 серпня 2021 року.
25. Йому як добросовісному вкладнику не було відомо про дійсний фінансовий стан банку, оскільки така інформація є банківською таємницею.
26. Суд апеляційної інстанції не приділив належної уваги порушенням місцевим судом норм процесуального права щодо висновку про пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача. При цьому судом першої інстанції під час проведення підготовчого засідання не ініціювалося та не вирішувалося питання щодо заміни належного відповідача.
27. Зазначає, що судами було проігноровано вимоги статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме зобов`язання вчинити дії щодо застування наслідків нікчемного правочину.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
28. У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Земельний Капітал", у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. 04 грудня 2020 року між сторонами укладено договір банківського вкладу № ОБ07743/04. За умовами цього договору вкладник (позивач) вносить, а банк приймає грошові кошти в розмірі 200 000 грн терміном на 367 днів до 06 грудня 2021 року (пункт 1.1.).
30. В день укладення договору позивачем було внесено на депозитний рахунок банку кошти в розмірі 200 000 грн.
31. 29 червня 2021 року позивачем було додатково внесено на вище зазначений депозитний рахунок банку кошти в розмірі 150 000 грн.
32. Рішенням Правління Національного банку України від 11 серпня 2021 року АТ "КБ "Земельний Капітал" віднесено до категорії неплатоспроможних.
33. 16 вересня 2021 року позивач отримав гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 200 000 грн, що визнано сторонами.
34. 27 вересня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої він просив включити його до реєстру кредиторів.
Позиція Верховного Суду
35. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
36. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
37. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.