ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 686/18121/21
провадження № 61-14050св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2022 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу.
2. Позовна заява мотивована тим, що в провадженні Хмельницького міськрайоннного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1, про поділ майна подружжя.
3. Вказувала, що вона позичила кошти на купівлю спірного магазину-павільйону в квітні 2007 року ОСОБА_2, коли вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Кошти позичалися в інтересах сім`ї, що підтверджується розпискою, написаною ОСОБА_3 від 10 квітня 2018 року про те, що він отримав кошти, вкладені в товар в сумі 23 164 грн.
4. Просила суд: визнати кошти, отриманні ОСОБА_2 від ОСОБА_1 згідно розписки в сумі 34 450 доларів США, що еквівалентно 926 705 грн, на купівлю магазину-павільйону під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 17 225 доларів США, що еквівалентно 463 352 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 17 225 доларів США, що еквівалентно 463 352 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2022 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 жовтня 2022 року про виправлення описки, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, позов задоволено частково.
6. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 34 450,00 доларів США, що еквівалентно 926 705 грн. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
7. Враховуючи те, що позичальник не виконав обов`язку щодо повернення грошових коштів, суди дійшли висновку, що з нього підлягає стягненню заборгованість.
8. Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги частково, суди заначили, що позивачем не надано доказів, що отримані ОСОБА_2 кошти за договором позики використані в інтересах сім`ї, а також те, що інший з подружжя надавав у письмовій формі згоду на укладення договору позики.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
9. У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Касаційна скарга мотивована тим, що суди вийшли за межі позовних вимог, стягнувши з ОСОБА_2 34 450 доларів США, оскільки, звертаючись до суду із позовом, позивач просила стягнути з кожного з відповідачів по 17 225 доларів США.
16. Судом першої інстанції залишено поза увагою та не досліджено доказів на підтвердження того, що позичені кошти було витрачено в інтересах сім`ї, а суд апеляційної інстанції відхилив певні докази з підстав відсутності причин неподання таких до суду першої інстанції.
17. Місцевий суд не врахував, що згідно розписки від 24 квітня 2007 року ОСОБА_2 взяла в борг у позивача грошові кошти в сумі 20 000 доларів США на купівлю магазину, а також 10 вересня 2010 року ще 14 450 доларів США, які мала повернути до 24 квітня 2017 року.
18. Вказані кошти було отримано в період шлюбу відповідачів, які вони витратили на придбання магазину й, відповідно, отримання доходу. Факт отримання коштів у 2007 році з метою купівлі магазину та в інтересах сім`ї не спростовано.
19. Не враховано висновок за результатам проведення судово-технічної експертизи документів у справі № 686/7978/18 від 22 вересня 2020 року, у якому вказано, що підпис та записи у розписці від імені ОСОБА_2, датований 24 квітня 2007 року, виконані у період часу раніше березня 2011 року. Більш точно встановити період виконання досліджених записів та підпису в документі не представляється можливим з причини малої кількості наданих зразків.
20. Апеляційний суд відмовив у приєднанні договору купівлі-продажу від 24 квітня 2007 року, заяву ОСОБА_3 від 24 квітня 2007 року, проте такі підтверджують те, що кошти були використані в інтересах сім`ї.
21. В межах справи № 686/7978/18 про поділ майна подружжя між колишнім подружжям за останніми визнано по 1/2 частині павільйону.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. У 2011 році ОСОБА_2 написала розписку ОСОБА_1, датовану 24 квітням 2007 року, в якій вказала, що вона взяла в борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 20 000 доларів США на купівлю магазину, які зобов`язувалася повернути до 24 квітня 2017 року. Крім того, зазначила, що 10 вересня 2010 року отримала в борг ще 14 450 доларів США на погашення кредиту по магазину, які зобов`язувалась повернути до 24 квітня 2017 року, про що поставила свій підпис.
23. Борг в сумі 34 450 доларів США, що еквівалентно 926 705 грн, ОСОБА_2 не повернула.
24. Факт укладення договору позики та отримання від ОСОБА_1 коштів у сумі 34 450 доларів США, визнається ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
26. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
28. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.