ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 672/692/22
провадження № 61-12905св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Городоцької міської ради Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2023 року у складі судді Федорук І. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.
2. Позовна заява мотивована тим, що з 29 вересня 2013 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
3. Вказував, що сторони мають трьох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. 15 березня 2022 року через запровадження воєнного стану ОСОБА_2 з дітьми виїхали з України до Республіки Польща, де вони проживають по теперішній час.
5. ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, у їх вихованні. Мати не створила належних умов для проживання дітей, не надає їм достатньої уваги, догляду.
6. Зазначав, що у м. Городку Хмельницької області, де проживала сім`я, не ведуться активні бойові дії, а тому є всі умови для повернення відповідачки та дітей до України. Вказував, що працює в КНП "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" на посаді головного бухгалтера і має достатній дохід, щоб утримувати дітей, позитивно характеризується.
7. Враховуючи наведене просив суд визначити місце проживання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з батьком (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
9. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б свідчили про неналежне виконання позивачкою або її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, негативний вплив ОСОБА_2 на виховання дітей або обставини, які б давали підстави стверджувати, що проживання дітей з матір`ю суперечить їх інтересам, натомість проживання їх із батьком буде для них кращим. При цьому судами також враховано, що усі доводи позивача ґрунтуються виключно на його твердженні, що дітям буде краще з ним, без будь-якого обґрунтування.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_6 .
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
14. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 28 грудня 2020 року у справі № 487/2001/19-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17, від 24 листопада 2021 року у справі № 754/16535/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що матеріали справи містять належні та допустимі докази добросовісного виконання ним свого батьківського обов`язку, створення ним для дітей необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення їх усім необхідним.
18. Натомість ОСОБА_2 як на час звернення до суду із вказаним позовом так і на даний час не працює, тобто в неї відсутній стабільний, самостійних дохід. Відповідачем не надано доказів створення належних умов для дітей, не надано доказів навчання дітей у школі/закладах дошкільної освіти, відвідування гуртків.
19. Також заявник вважає висновок органу опіки та піклування неналежним доказом.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. З 29 вересня 2013 року по теперішній час сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Сторони мають дітей, а саме: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
21. Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого відділом ДРАЦС реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції у Хмельницькій області 29 вересня 2013 року, свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2, виданого відділом ДРАЦС реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції у Хмельницькій області 14 березня 2014 року, свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3, виданого Городоцьким районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 15 червня 2016 року, свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4, виданого повторно Городоцьким районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 17 травня 2018 року.
22. Також судами встановлено, що ОСОБА_2 разом із дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та своєю дочкою ОСОБА_10, шукаючи тимчасового притулку, на початку березня 2022 року після введення в Україні воєнного стану виїхали на територію Республіки Польща. З пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що у березні 2022 року він був проти залишення дітьми території України, проте у зв`язку з категоричною позицією відповідачки забезпечив їх виїзд за кордон. На даний час ОСОБА_2 з дітьми проживає в м. Білий Дунаєць Республіки Польща, діти відвідують освітні заклади, що не заперечував позивач в судовому засіданні.
23. З письмових пояснень відповідачки вбачається, що вона з дітьми була змушена залишити територію України у зв`язку із введенням воєнного стану, оскільки події в Україні негативно впливали на психологічний стан дітей. Відповідачка стверджує, що під час проживання у Польщі емоційний стан дітей покращився.
24. При підготовці висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було зроблено запит до центру соціальної опіки в м. Булому Дунайці, який повідомив, що:
- З моменту приїзду в м. Білий Дунаєць ОСОБА_2 належним чином виконувала свої батьківськи обов`язки, є відповідальною особою, яка намагається забезпечити дітям найкращі умови проживання, у вільний час вона бере участь у поїздках з дітьми, забезпечуючи їм догляд і безпеку, в разі простудних захворювань вона постійно контактує з сімейним лікарем Незалежного комунального центру здоров`я в м. Білому Дунайці.
- Умови проживання, надані власником пансіонату, родині ОСОБА_11 дуже хороші.
- Після прибуття в м. Білий Дунаєць ОСОБА_2 негайно записала всіх дітей до школи, щоб вони могли нормально спілкуватись в Республіці Польща, вивчаючи польську мову, тобто ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до початкової школи, ОСОБА_14 зарахована до дошкільного навчального закладу. Свою старшу дочку ОСОБА_15 вона записала до Ремісничої школи І ступеня гільдії різних ремесел і підприємництва. Мати постійно контактує зі школою, а біологічний батько дітей ОСОБА_1 не виходив на контакт.
- За повідомленням ОСОБА_2 та власника помешкання ОСОБА_1 приїздив до ОСОБА_16 чотири рази, фінансово не підтримував ані її, ані дітей. Під час його короткого перебування його поведінка щодо дітей та неї була осудною (утримання дітей в перегрітому бусі без згоди матері, без доступу до туалету, їжі та пиття, що наражало їх на шкоду здоров`ю і навіть життю, мало місце порушення громадського порядку, вживання гучних образ, лайки, приниження перед будівлею і злочинні погрози на адресу матері). На місці проживання ОСОБА_1, прибувши до ОСОБА_16, спричиняв сварки, внаслідок чого кожного разу втручалася поліція.
Враховуючи вищевикладене, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Городоцької міської ради вважала за доцільне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визначення місця проживання його малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з батьком.
Позиція Верховного Суду
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
26. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
28. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
31. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
32. У справі, яка переглядається, предметом спору є визначення місця проживання дітей.
33. Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
34. Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
35. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
36. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (стаття 7 СК України).
37. У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
38. Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
39. Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.