ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 212/5550/23
провадження № 61-15662св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А.,, Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року у складі судді Козлова Д. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 2018 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 . Вони проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, були пов`язані спільним побутом. Крім того, ОСОБА_1 перебувала на повному утриманні ОСОБА_3 .
08 липня 2023 року ОСОБА_3 загинув під час бойових дій по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки та оборони.
Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні необхідні ОСОБА_1 для призначення одноразової виплати у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 та для отримання соціального захисту членів сім`ї загиблих захисників України.
Заявник просила:
встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 2019 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 в період з 2018 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлення факту перебування на утриманні.
Судові рішення мотивовані тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує в сфері публічно-правових відносин та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме:
суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наявність ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 560/17953/21, у якій колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року в справі № 290/289/22-ц щодо неналежності спорів про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги, до цивільної юрисдикції. Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично порушив норму пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, відповідно до якої суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду;
суди залишили поза увагою, що КАС України не містить такого способу захисту порушеного права, як встановлення юридичного факту. Відсутність позовних вимог до суб`єкта владних повноважень, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, свідчить про те, що цю справу (в межах заявлених вимог) не можна вважати справою адміністративної юрисдикції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 212/5550/23.
У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 212/5550/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 212/5550/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 212/5550/23, справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2023 рокузазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).