ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 465/1434/19
провадження № 61-13318св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,відповідач- Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня",розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду
від 04 вересня 2023 року у складі колегії суддів Цяцяка Р. П., Приколоти Т. І., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", перейменованого в Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" (далі - КНП Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня"), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн та матеріальну шкоду у розмірі 339 043,988 грн, завдану ушкодженням здоров`я.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Франківський районний суд міста Львова ухвалою від 21 липня 2023 року
(у складі судді Ванівського Ю. М.) позовну заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув позивачці.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у наданий судом строк недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 14 липня 2023 року заявницею належним чином не усунуті, зокрема не сплачений судовий збір. Тому позовну заяву правильно визнано неподаною та повернуто позивачці на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова
від 21 липня 2023 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у наданий апеляційним судом строк недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі апеляційного суду
від 09 серпня 2023 року, належним чином не усунуті, зокрема не сплачений судовий збір. Тому апеляційну скаргу правильно визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на пункти 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору, оскільки на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 09 серпня 2023 року ОСОБА_1 сплатила судовий збір у визначеному законом розмірі та надіслала 10 серпня 2023 року (зареєстрований за вх. № 16607/23
від 11 серпня 2023 року) відповідний документ засобами електронного зв`язку, який скріпила електронним кваліфіковним підписом.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
У вересні 2023 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 вересня
2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 18 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з Франківського районного суду міста Львова матеріали цивільної справи № 465/1434/19.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року справу призначив до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З огляду на матеріали справи у березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (а. с. 93-94, т. 51).
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Також у судовому засіданні суду першої інстанції КНП Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" подало клопотання про витребування письмових доказів на підтвердження майнового стану позивачки та залишення позовної заяви без руху.
Франківський районний суд міста Львова ухвалою від 14 липня 2023 року
у задоволенні клопотання КНП Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про витребування письмових доказів відмовив.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовив.
Клопотання КНП Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху задовольнив.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: додати належним чином завірені додатки до позовної заяви; надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали (а. с. 99-102, т. 51).
Копію ухвали Франківського районного суду міста Львова від 14 липня
2023 року ОСОБА_1 отримала 14 липня 2023 року, що підтверджується розпискою (а. с. 103, т. 51).
17 липня 2023 року до суду засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису ОСОБА_1 надіслала заперечення на ухвалу суду від 14 липня 2023 року, до яких додані належним чином завірені додатки до позовної заяви. Проте доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до суду заявниця не надала (а. с. 105-227, т. 51).
Франківський районний суд міста Львова ухвалою від 21 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув позивачці на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України (а. с. 211-212, т. 52).
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подана засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (а. с. 1-282, т. 53).
Львівський апеляційний суд ухвалою від 09 серпня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовив.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали (а. с. 54-56, т. 54).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху" від 09 серпня 2023 року надісланий 10 серпня 2023 року о 13:38:48
ОСОБА_1 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документ доставлений до електронної скриньки заявниці 10 серпня 2023 року о 13:43:57 (а. с. 57, т. 54).
11 серпня 2023 року до апеляційного суду на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 09 серпня 2023 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису ОСОБА_1 надіслала заяву з одночасним запереченням, прохальною частиною та долученими додатками як доказами до апеляційної скарги (а. с. 60-139, т. 54).
Львівський апеляційний суд ухвалою від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова
від 21 липня 2023 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України (а. с. 178-179, т. 54).
Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ
в електронному вигляді "Ухвала про повернення апеляційної скарги"
від 04 вересня 2023 року надісланий ОСОБА_1 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 08 вересня 2023 року о 10:36:15, документ доставлений до електронної скриньки заявниці (а. с. 181, т. 54).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).