ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1379/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги першого заступника Рівненської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (колегія суддів: Петухов М. Г. - головуючий, Олексюк Г. Є., Філіпова Т. Л.)
за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі:
1) Житомирської районної державної адміністрації;
2) Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"
про розірвання договору оренди землі, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний стан, зобов`язання повернути земельну ділянку за актом прийому-передачі,
за участю:
відповідача: Сіра А.В. (адвокат)
прокурора: Шапка І.М. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" (правонаступник - Державне підприємство "Коростенське лісопромислове господарство"), Житомирської районної державної адміністрації (далі - Житомирська РДА) та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (правонаступник - Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства; далі - Господарство) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" (далі - Товариство), у якому просив: розірвати договір оренди землі, площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034 (далі - земельна ділянка), від 20.09.2005, укладений між Житомирською РДА та Товариством, (далі - Договір) і скасувати його державну реєстрацію; зобов`язати Товариство привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельну ділянку, що відповідно до Договору передана Товариству у користування та розташована у 29 кварталі Богунського лісництва Житомирського району, шляхом знесення за рахунок Товариства наявних на земельній ділянці будівель та споруд; зобов`язати Товариство повернути за актом прийому-передачі Житомирській РДА земельну ділянку.
1.2 Позов обґрунтовано тим, що Товариство порушило умови Договору, оскільки без погодження з орендодавцем на земельній ділянці лісового фонду здійснило будівництво капітальних споруд.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 (суддя Машевська О. П.) у позові відмовлено.
2.2 Судове рішення мотивоване тим, що прокурор не довів обставини порушення відповідачем вимог земельного та лісового законодавства у зв`язку із здійсненням будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" на орендованій земельній ділянці.
2.3 Оскаржуваною постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 скасовано, позов залишено без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.4 Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що на момент звернення з позовом у цій справі прокурор не дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо представництва прокурором інтересів держави, дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно здійснив розгляд позовних вимог по суті спору.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 і передати справу до цього суду для продовження розгляду.
3.2 За твердженням прокурора, постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального (статті 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушенням норм процесуального права (статей 86, 226, 236 ГПК України).
3.3 У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 і передати справу до цього суду для продовження розгляду.
3.4 На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
3.5 Крім того, на думку скаржника відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: "чи є можливим на стадії апеляційного провадження переглядати питання щодо дотримання прокурором процедури звернення до господарського суду з урахуванням вимог статей 53 і 174 ГПК України в редакції від 15.12.2017 та фактично переглядати судове рішення (ухвалу суду першої інстанції), яке не було предметом оскарження".
4. Мотивувальна частина
4.1 Як убачається зі змісту касаційних скарг, підставами їх подання стала незгода заявників з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності), оскільки на момент звернення прокурора з позовом, він не дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
4.2 Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
4.3 Верховний Суд виходить з того, що стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентує питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, а в статті 24 цього ж Закону врегульовані особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді. Так, зокрема:
прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру");
прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (частина 7 статті 24 Закону "Про прокуратуру").
4.4 Верховний Суд виходить з того, що звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.
4.5 У цьому спорі, на думку, прокурора, захист інтересів держави мали б здійснювати Державне підприємство "Коростенське лісопромислове господарство" Житомирська РДА та Господарство, які він визначив в якості позивачів у справі.
4.6 Разом з тим ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.10.2023 було частково задоволено клопотання Товариства і позов прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Коростенське лісопромислове господарство" було залишено без розгляду. Це судове рішення у касаційному порядку не оскаржено, тому у касаційному порядку судом не переглядається.
4.7 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції перевірив обставини представництва прокурором інтересів держави в особі Житомирської РДА, розглянув спір по суті та в позові відмовив, посилаючись на те, що прокурор не довів обставини порушення відповідачем вимог земельного та лісового законодавства у зв`язку із здійсненням будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" на орендованій земельній ділянці.
4.8 Водночас суд дійшов висновку, що Господарство не є належним позивачем за позовними вимогами в цій справі і в позові прокурора в інтересах держави в особі зазначеного органу відмовив з наведеної підстави.
4.9 Прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. При цьому прокурор зауважив, що в частині відмови в позові в інтересах держави в особі Господарства судове рішення ним не оскаржується.