ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14086/22
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 910/14086/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Золоторьової Ю. А. (у порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна Корпорація"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 (судді: Тарасенко К. В. - головуючий, Іоннікова І. А., Шаптала Є. Ю.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська Автомобільна Корпорація"
до Київської міської ради
про визнання додаткової угоди укладеною.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Українська Автомобільна Корпорація" (далі - ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна Корпорація", далі - ТОВ "Українська Автомобільна Корпорація") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада) про визнання додаткової угоди укладеною.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київради від 13.09.2022 № 5449/5490 "Про внесення змін до рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" установлено ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності у розмірі 0 відсотків у період з 01.03.2022 по 31.05.2022, однак відповідач відмовляється внести відповідні зміни до укладеного із позивачем договору оренди земельної ділянки від 09.12.2020 щодо розміру орендної плати у зазначений період.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 (суддя - Головіна К. І.) позов задоволено: визнано укладеною між ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" та Київрадою додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 09.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1451, щодо земельної ділянки загальною площею 0,2449 га, розташованої у Шевченківському районі міста Києва на вулиці Павлівська, 28, кадастровий номер: 8000000000:88:144:0001, у редакції, викладеній в пункті 2 резолютивної частини рішення.
4. Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Київради від 13.09.2022 № 5449/5490 відбулась зміна ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, при цьому позивач дотримався порядку, визначеного чинним законодавством України щодо внесення змін до договору, а тому суд вважає, що наявні підстави для внесення змін до умов договору в частині розміру ставки орендної плати, передбаченої пунктом 4.2 договору від 09.12.2020 у період з 01.03.2022 по 31.05.2022.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 скасовано; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" відмовлено в повному обсязі.
6. Постанову мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявність порушеного права, оскільки не довів наявність у відповідача обов`язку на укладення додаткової угоди в запропонованій редакції станом на момент подання позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі ТОВ "Українська Автомобільна Корпорація" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києві від 27.04.2023.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на не врахування судом апеляційної інстанції правових висновків щодо застосування статті 30 Закону України "Про оренду землі" в сукупності із статтями 632, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при вирішені спорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині орендної плати, наведених в постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Київрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 замінено позивача у справі № 910/14086/22 - ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" на його правонаступника - ТОВ "Українська Автомобільна Корпорація".
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Українська Автомобільна Корпорація" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/14086/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06.02.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. 09.12.2020 між ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" (орендар) та Київрадою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), за умовами якого:
- орендодавець на підставі рішення Київради від 30.07.2020 № 318/9397 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,2449 га, кадастровий номер: 8000000000:88:144:0001, розташовану у Шевченківському районі міста Києва на вулиці Павлівська, 28, для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з адміністративно-офісною частиною та паркінгом. Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва (п. 1.1, 2.1);
- договір оренди укладено на 5 років (пункт 3.1);
- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 % від її нормативної грошової оцінки. На період будівництва річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 6 відсотків від її нормативної грошової оцінки пропорційно орендованій площі будівель і споруд або їх частин. Після введення об`єктів будівництва в експлуатацію річна орендна плата за земельну ділянку пропорційно площі об`єктів житлового фонду встановлюється у розмірі 0,1 % від її нормативної грошової оцінки (пункт 4.2).
13. Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 09.12.2020 на підставі договору оренди від 09.12.2020 за ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" було зареєстроване право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:88:144:0001.
14. 13.09.2022 Київрадою було прийнято рішення № 5449/5490 "Про внесення змін до рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік", яким пункт 19.13 доповнено таким абзацом: "Установити, що з 01.03.2022 по 31.05.2022 застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка" (пункт 1.3).
15. У зв`язку з цим, 20.10.2022 позивач звернувся до Київради з листом № 149/14, яким направив позивачу три примірника підписаної з боку ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.12.2020, якою пропонував пункт 4.2 доповнити абзацом про застосування з 01.03.2022 по 31.05.2022 орендної плати у розмірі 0 % ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У цьому ж листі просив протягом 20-ти денного строку повідомити позивача про результати розгляду зазначеної пропозиції.
16. У відповідь на зазначений лист Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради надіслав повідомлення від 12.11.2022 про відмову у підписанні зазначеної додаткової угоди, з посиланням на те, що рішення Київради від 13.09.2022 № 5449/5490 не містить обов`язку внесення відповідних змін до раніше укладених договорів оренди земельних ділянок, а також було наголошено на необхідності нотаріального посвідчення зазначеної додаткової угоди.
17. Ці обставини стали підставою для звернення ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" до суду з позовом до Київради про визнання укладеною додаткову угоду до договору про поновлення договору оренди земельних ділянок у редакції, наведеній у позові.
Позиція Верховного Суду
18. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ "Українська Автомобільна Корпорація" необхідно задовольнити з таких підстав.
20. Предметом спору у цій справі є наявність/відсутність підстав для визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки через зміну ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності у період з 01.03.2022 по 31.05.2022 на підставі рішення Київради від 13.09.2022 № 5449/5490.
21. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
22. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме застосування статті 30 Закону України "Про оренду землі" в сукупності із статтями 632, 651 ЦК України при вирішені спорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині орендної плати, наведених в постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
23. Частиною 2 статті 651 ЦК передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
24. Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону (схожий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
При цьому, правові висновки щодо застосування статті 30 Закону України "Про оренду землі" в сукупності із статтями 632, 651 ЦК України при вирішення судами спорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині орендної плати наведені в постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20, на які також посилається скаржник у касаційній скарзі.
25. Разом з тим Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
26. Колегія суддів ураховує, що Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності з 17.03.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.14 такого змісту: "Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.