Постанова
Іменем України
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 493/757/22
провадження № 51-4513км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року в кримінальному провадженні № 12022161180000383 за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тарасівка Скадовського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та на підставі статей 75, 76 цього Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня
2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 17 червня 2022 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
2. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 19 400 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
3. Вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 серпня
2022 року стосовно ОСОБА_5 ухвалено виконувати самостійно.
4. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року вирок Балтського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_5 залишено без змін.
5. Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він 18 травня 2022 року близько 14:00 в умовах воєнного стану, перебуваючи в будинку ОСОБА_8, що на АДРЕСА_2, зі спальної кімнати таємно викрав 20 000 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_5 та закрити кримінальне провадження щодо нього у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості. Стверджує, що в основу обвинувального вироку суд поклав неправдиві показання свідка ОСОБА_9, який обмовив його підзахисного, а також докази, які, на його думку, не можна було визнавати допустимими і які не вказують прямо на причетність ОСОБА_5 до крадіжки. Крім того, зазначає про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 4 ст. 185 КК, вважаючи, що суди неправильно кваліфікували дії ОСОБА_5 за кваліфікуючою ознакою "крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану", оскільки останній не використовував зазначений стан для вчинення злочину. Зауважує, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо безпідставності засудження ОСОБА_5 .
Позиції інших учасників судового провадження
7. У засіданні суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в його інтересах і просив її задовольнити.
8. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.
9. Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 у заяві, надісланій до касаційного суду, просив касаційну скаргу сторони захисту відхилити.
Мотиви Суду
10. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
11. За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК).
13. Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав. При перегляді судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
14. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим
(ст. 370 КПК). Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.