ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/3703/22
адміністративне провадження № К/990/21876/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року (головуючий суддя - Головань О.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.)
у справі №640/3703/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій у невиплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й невиконання рішення суду протиправною;
- стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року у справі №826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17 травня 2018 року до 20 січня 2021 року;
- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій в строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зарахувати йому весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового, страхового (пенсійного) стажу.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
3. Не погодившись із вказаними рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №640/15060/19 до одного відповідача з приводу тих самих правовідносин і тих самих підстав.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, а також без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
7. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, що мають істотне значення, неправильно застосовано норми матеріального права, висновки щодо застосування якого відсутні у практиці Верховного Суду. Крім того, висновки апеляційного суду суперечать висновкам Верховного Суду викладеним у справі №640/7825/19.
8. Водночас вказує, що суд першої інстанції помилково визначив справу, що розглядається справою незначної складності, яка має розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження зважаючи на позицію Верховного Суду у постанові від 21 квітня 2021 року в справі №461/1303/19, де середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі не є заробітною платою, а мірою відповідальності, а також зважаючи на те, що сума яка підлягала би стягненню могла переважати 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у 2022 році (станом на момент звернення до суду з позовом).
9. На думку скаржника, суд помилково зазначив, що зміст обох позовів свідчить про те, що вони подані одним позивачем до одного відповідача з приводу тих самих правовідносин і з тих самих підстав. Хоча обидва позови стосуються затримки виконання рішення у справі №826/7297/15, проте відрізняються своїми позовними вимогами.
10. Скаржник звертає увагу на різний предмет позовних вимог у справі, що розглядається та у справі №640/15060/19. Відповідно до змісту позовної заяви у справі №640/15060/19 підставою для звернення з позовом було систематичне невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року в справі №826/7297/15, яким позивача поновлено на посаді заступника Голови ДСНС.
11. Разом з тим, відповідно до змісту позовної заяви у справі, що розглядається підставою для звернення з позовом було систематичне невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року в справі №826/7297/15 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі №640/9388/20, якою позовні вимоги позивача задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ (по особовому складу цивільного захисту) "Про звільнення ОСОБА_1 зі служби №106 Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25 березня 2020 року" та поновлено на службі цивільного захисту у Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 26 березня 2020 року.
12. Отже, вважає, що суди недостатньо уважно дослідили підстави та предмет позову у двох різних справах, що перебували на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва та дійшли помилкового висновку щодо "подачі з приводу тих самих правовідносин і з тих самих підстав".
13. Таким чином, суди помилково визначили, що зміст обох позовів свідчить про те, що вони подані одним позивачем до одного відповідача з приводу тих самих правовідносин і з тих самих підстав, оскільки позовні вимоги відрізняються періодом за який позивач просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Відтак, вказані позови не були однаковими.
14. Отже, на думку скаржника суди не зауважили на такі факти та докази:
- 27 червня 2022 року позивач направив заяву про залишення позовної заяви без розгляду у справі №640/15060/19;
- позивач подав до матеріалів справи заяву про залишення позовної заяви у справі №640/15060/19 без розгляду 30 червня 2022 року; копію вище згаданої заяви у справі №640/15060/19 позивач надав до матеріалів у справі №640/3703/22 та направив разом з відповіддю на відзив 30 червня 2022 року;
- ухвалою від 04 липня 2022 року заяву позивача задоволено та позовну заяву у справі №640/15060/19 залишено без розгляду;
- направляючи відповідь на відзив у справі №640/3703/22 позивач належним чином повідомив суд про те, що розгляд справи №640/15060/19 він вирішив припинити, у зв`язку з чим суд припинив розгляд справи №640/15060/19 ухвалою від 04 липня 2022 року.
15. Внаслідок чого, суди порушили норми процесуального права у частині повного, всебічною та об`єктивного розгляду справи.
16. Таким чином, хоча оскаржувана ухвала у справі №640/3703/2022 прийнята 22 червня 2022 року, суд приймаючи її не взяв до уваги докази, не врахував, що провадження у справі №640/15060/19 припинене, а позовні вимоги у цих справах відрізнялися за предметом і підставами.
17. Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції статті 251 КАС України, оскільки направив копію ухвали учасникам справи 27 червня 2022 року, тобто з пропуском строку та не здійснив оприлюднення вказаного судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
19. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
20. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.
21. Пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
22. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
23. Водночас, з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 240 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
24. Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №800/411/17.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/15060/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив:
1) стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2018 року по день ухвалення рішення у цій справі;
2) зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій в строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового та страхового стажу.
26. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року відкрито провадження у справі №640/15060/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
27. Повертаючись до обставин справи, що розглядається необхідно зазначити, що позивач звертаючись до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій просив:
1) визнати бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й невиконання рішення суду протиправною;
2) стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року у справі №826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17 травня 2018 року до 20 січня 2021 року;
3) зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій в строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового, страхового (пенсійного) стажу.