ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 380/17653/21
адміністративне провадження № К/990/21648/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №380/17653/21
за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (суд у складі головуючого судді Клименко О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Большакової О.О., Кушнерика М.П.) в адміністративній справі №380/17653/21
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 36 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затверджене ухвалою Львівської міської ради №1081 від 08 липня 2021 року "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради" (далі по тексту - Положення).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний пункт Положення є протиправним, оскільки надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок належить не будь-якому виконавчому органу місцевого самоврядування, а виключно виконавчому органу з питань архітектури, керівником якого за посадою є головний архітектор відповідної територіальної одиниці. Виконавчий комітет Львівської міської ради не є виконавчим органом з питань архітектури.
На думку позивача, існують очевидні ознаки протиправності пункту 36 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, що затверджене ухвалою Львівської міської ради № 1081 від 08 липня 2021 року "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради", а тому він як депутат Львівської міської ради має обов`язок оскаржити в суді пункт 36 розділу ІІ Положення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач під час розгляду справи жодними належними та допустимими доказами не довів, що він є особою стосовно якої застосовано оскаржуваний пункт 36 розділу ІІ Положення, чи є суб`єктом правовідносин, у яких зазначений пункт буде застосований.
Суди критично оцінили твердження позивача щодо його обов`язку як депутата Львівської міської ради оскаржити у судовому порядку пункт 36 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року в адміністративній справі №380/17653/21.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №522/3665/17 та від 13 квітня 2022 року у справі №620/3527/20.
Зазначає, що у позовній заяві ним було обґрунтовано свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Вказує, що він зобов`язаний дотримуватись імперативних норм локального нормативно-правового акту Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, в тому числі оскаржуваного пункту 36 розділу ІІ.
Крім того, касатор посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що касаційну скаргу подано з підстав порушення норм процесуального права, а саме: справу вирішено неповноважним складом суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., ОСОБА_2.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року в адміністративній справі №380/17653/21.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року №210, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2, яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2024 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
5. Верховний суд ухвалою від 13 лютого 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив попередній розгляд справи на 14 лютого 2024 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ОСОБА_1 є депутатом Львівської міської ради, що підтверджується копією посвідчення депутата міської ради №33.
08 липня 2021 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №1081 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради", пунктом 1 якої затверджено Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради згідно з додатком.
Відповідно до пункту 36 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради віднесено: " 36. Надання (затвердження) містобудівних умов та обмежень на проєктування об`єктів будівництва на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію об`єктів архітектури і містобудування, зокрема у межах історичного ареалу м. Львова".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначенні статтею 264 КАС України.
Частинами другою-третьою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
9. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За змістом підпункту 9 пункту "а" частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Частинами першою, третьою статті 52 Закону №280/97-ВР визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
Згідно з частиною десятою статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.