ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 380/18153/22
провадження № К/990/25054/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Жука А. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Державної прикордонної служби України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Глушка І. В., суддів: Довгої О. І., Запотічного І. І.
І. Суть спору
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України від 26 листопада 2022 року громадянину України, який досягнув 16-річного віку.
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що він, маючи право на відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" намагався виїхати через міжнародний автомобільний пункт попуску "Шегині" з метою проходження навчання в іноземному вищому навчальному закладі у період зимового семестру 2022/2023 року.
Однак, 26 листопада 2022 року начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (тип А) старшим лейтенантом ОСОБА_2 як уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач стверджує, що під час перетинання державного кордону України 26 листопада 2022 року у міжнародному автомобільному пункті пропуску "ІНФОРМАЦІЯ_3" ним подано усі підтверджуючі документи, необхідні для виїзду з території України.
Вказує, що відповідачем безпідставно відмовлено у перетинанні державного кордону України, не вказавши конкретних причин відмови, а саме не вказано конкретних документів, які мають бути подані для виїзду за кордон, а також які саме не подано позивачем.
Наголошує, що винятки, які передбачені пунктами 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, та стосуються переліку осіб, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не містять застережень щодо здобувавачів освіти, які навчаються у іноземних закладах освіти.
На переконання позивача, відсутні будь-які законні та обґрунтовані підстави для прийняття вказаного рішення, адже позивач має законне право на відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації.
Вважаючи рішення про відмову в перетинанні державного кордону України незаконним та таким, що порушує права та свободи позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є громадянином України, що підтверджується його паспортом.
4. 26 листопада 2022 року ОСОБА_1 прибув у пункт пропуску "ІНФОРМАЦІЯ_3" з метою перетину державного кордону та пред`явив такі документи:
паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 12 листопада 2015 року, орган, що видав: 4439 - оригінал;
студентський квиток № НОМЕР_3 - оригінал;
довідка про зарахування до іноземного ВНЗ на зимовий семестр 2022/2023 року, де вказано індивідуальний номер студента: НОМЕР_3 від 08 вересня 2022 року - оригінал, та нотаріально завірений переклад;
запрошення іноземного ВНЗ на навчання на зимовий семестр 2022/2023 від 31 травня 2022 року - оригінал та нотаріально завірений переклад;
тимчасове посвідчення № НОМЕР_4 від 17 червня 2005 року із записом: "…має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до абзацу 2 частини третьої ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - оригінал;
довідка ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02 листопада 2022 року № 5/809 - оригінал.
5. За результатами здійснення прикордонного контролю, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, який досяг 16-річного віку від 26 листопада 2022 року.
6. Підставою відмови у перетинанні позивача державного кордону України слугував пункт 3 Указу Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року" через тимчасове обмеження у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав для перетинання державного кордону, оскільки позивач не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за межі України.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року в позові відмовлено.
8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в іноземному навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час дії правового режиму воєнного стану, а тому оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України, є правомірним та відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 червня 2023 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та прийняв постанову, якою позов задовольнив.
10. Вказану постанову суд апеляційної інстанції прийняв з огляду на те, що в оскаржуваному рішенні як підставу тимчасового обмеження позивача у праві виїзду з України вказано ненадання під час паспортного контролю документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, тоді як покликання у вказаному рішенні на пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 відсутні.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. При цьому, можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено відповідачем не було.
Разом з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин позивачем під час перетину державного кордону надано встановлений чинним законодавством України військово-обліковий документ, із зазначенням наявності інформації щодо позивача в обліках військовозобов`язаних, яким надано відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу), також надані документи, які підтверджують статус особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на виїзд з України, а відтак спірне рішення підлягає скасуванню.
IV. Касаційне оскарження
11. Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
12. Так, автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила № 57) у зіставленні з абзацами другим-восьмим частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (які згадуються в цьому пункті Правил) в аспекті можливості перетину державного кордону здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентами-стажистами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
З-поміж іншого, у доводах касаційної скарги автор вказує, що пунктами 2-6 Правил № 57 не передбачено право здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентами-стажистами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, на перетин державного кордону під час воєнного стану, який введений Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
13. Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
17. В силу частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Зазначеному кореспондує стаття 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-XII (далі - Закон № 3857-XII).
18. Водночас, статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
19. Згідно з частиною першою статті 64 Основного Закону конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Водночас частиною другою цієї ж статті Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
20. Визначення воєнного стану міститься у статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) та означає особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
21. Згідно з положеннями пункту 6 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
22. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.
Згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону № 389-VIII.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
23. Загальний порядок перетину державного кордону України визначений Правилами № 57, згідно з пунктом 2 якого у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.
24. Відповідно до пункту 2-6 Правил № 57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
25. Приписами пункту 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок № 1455) передбачено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
26. Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин, (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
27. Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
28. Водночас статтею 23 Закону № 3543-ХІІ врегульовано підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, частиною першою статті 23 Закону № 3543-ХІІ передбачений перелік військовозобов`язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;