ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/216/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сітайло Л.Г., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)
від 04.12.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 551 230,50 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Короткий зміст заяви та рух справи
1. Господарський суд міста Києва рішенням від 04.05.2023 позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 143 176,73 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 7 272,73 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовив.
2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 147,65 грн, а також стягнуто з позивача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 120,81 грн.
3. Позивач та відповідач оскаржили рішення та додаткове рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.
4. Позивач в апеляційних скаргах на рішення та додаткове рішення і у відзивах на апеляційні скарги відповідача заявив, що очікує понести витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції (15 000,00 грн в апеляційній скарзі на рішення, 5 000,00 грн в апеляційній скарзі на додаткове рішення і по 25 000,00 грн у відзивах на апеляційні скарги відповідача на рішення та додаткове рішення).
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 залишено без задоволення, а рішення - без змін. Апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення задоволено, додаткове рішення скасовано в частині стягнення з позивача суми судового збору в розмірі 6 120,81 грн, а в іншій частині додаткове рішення залишено без змін.
6. 27.11.2023 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з відповідача 55 107,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
7. Заява мотивована тим, що позивач під час апеляційного перегляду справи поніс витрати на професійну правову допомогу, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню. Витрати складаються із супроводження справи в суді апеляційної інстанції, а саме: узгодженого фіксованого розміру витрат у сумі 55 000,00 грн і витрат на пересилання поштової кореспонденції у сумі 107,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.12.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткової постанови залишив без розгляду.
9. Ухвала суду мотивована таким:
- позивач в апеляційній скарзі на додаткове рішення від 05.06.2023, у відзивах на апеляційні скарги АТ "Укрзалізниця", під час розгляду справи у судових засіданнях, заяви щодо підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів на їх обґрунтування не зробив, чим порушив приписи частини восьмої статті 129 ГПК України;
- заяв або клопотань щодо неможливості надати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів представниками позивача подано не було;
- орієнтовний розрахунок судових витрат не є заявою про намір сторони подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
10. 12.12.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
11. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для залишення заяви без розгляду, оскільки в матеріалах справи були докази на підтвердження понесених судових витрат, а саме долучений до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 № 31-ТП. У заяві про ухвалення додаткового рішення було вказано, що розмір витрат на правову допомогу є фіксованим і до заяви було додано копії додаткових угод від 12.06.2023 № А-216/01, від 12.09.2023 № А/216-02, від 12.09.2023 № А/216-03, копії актів приймання-передавання наданих послуг від 22.11.2023 № А-216/01, №А-216/02, №А-216/03;
- позивач вказував суму витрат на правничу допомогу в апеляційній скарзі на додаткове рішення та відзивах на апеляційні скарги іншої сторони;
- не враховано висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховним Судом у постановах від 10.12.2019 у справі № 922/902/19 та від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, щодо застосування статті 129 ГПК України.
12. 12.01.2024 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечує проти доводів позивача.
13. Відзив на касаційну скаргу мотивовано таким:
- суд апеляційної інстанції не робив висновку про відсутність в матеріалах справи документів, які підтверджують обсяг наданих послуг;
- ухвала суду мотивована тим, що ні позивач, ні його представник до закінчення судових дебатів не зробили заяви, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення будуть надані докази на підтвердження понесених витрат, як це передбачено частиною восьмою статті 129 ГПК України. А тому доводи скаржника щодо наявності в матеріалах справи доказів на підтвердження понесених витрат жодним чином не впливають на висновок суду апеляційної інстанції;
- з наведених підстав необґрунтованими є доводи скаржника щодо можливості розподілу витрат незалежно від того, чи їх уже фактично понесено чи тільки має бути сплачено, оскільки суд апеляційної інстанції не розглядав вказаного питання;
- фактичні обставини справи №755/9215/15-ц, на висновок у якій посилається скаржник, відрізняються від обставин у цій справі, оскільки у справі № 755/9215/15-ц позивач пропустив встановлений ЦПК України строк на подання доказів понесених витрат (щодо частини витрат), а тому суд касаційної інстанції стягнув лише ту частину витрат, заява про відшкодування яких була надана у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України;
- позивач не заперечує, що ним не було дотримано положення частини восьмої статті 129 ГПК України щодо вчинення заяви про намір подати докази про понесені судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
14. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
15. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
16. Згідно із частинами першою, другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
17. За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 ГПК України), а в суді апеляційної інстанції в резолютивній частині постанови (підпункти б) та в) пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України).
18. Водночас частиною першою статті 221 ГПК України передбачено якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
19. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.