ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13 лютого 2024 року
справа № 480/3047/23
адміністративне провадження № К/990/1531/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (суддя - Савицька Н. В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (колегія суддів: Бегунц А. О., Рєзнікова С. С., Мельнікова Л. В.)
у справі №480/3047/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"
до Головного управління ДПС у Сумській області,
третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі також - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 04 січня 2023 року:
- №8418280703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5450,00 гривень;
- №8718280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 2 825 452,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 282 545,20 гривень;
- №8818280703 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 933 849 гривень.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, позов задоволено повністю.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 04 січня 2023 року №8418280703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5450,00 гривень, суди, задовольняючи позовні вимоги, зазначили, що відповідач в акті перевірки підтвердив належне оформлення господарських операцій та належне відображення їх у бухгалтерському обліку. Спірна сума до бюджетного відшкодування розрахована позивачем внаслідок укладення господарської операції та відповідної передплати за товар, що слугувало першою подією для належного формування податкового кредиту та у відповідності до приписів абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є підставою для відшкодування суми бюджетного відшкодування за фактично сплачений постачальникам товар/ послугу.
Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2023 року №8718280703 та №8818280703 стали висновки Акта стосовно завищення податкового кредиту, а саме: на 4495661,00 гривень внаслідок включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по виписаних податкових накладних, від моменту складання яких до моменту декларування податкового кредиту минуло більше 1095 днів; на 269091,00 гривень внаслідок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по "нереальних" операціях з придбання продукції у "ризикових" постачальників.
Скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій вказали, що відповідач зробив помилковий висновок про завищення податкового кредиту на 4495661,00 гривень, оскільки позивач включив суми податку на додану вартість по зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних до складу податкового кредиту звітних періодів протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних.
Також суди зазначили, що перебіг строку для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі отриманих та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних зупиняється на період дії воєнного стану, у зв`язку з чим позивачем віднесено до податкового кредиту за лютий 2022 року суму податку на додану вартість в розмірі 162995,29 гривень по податковим накладним, зареєстрованим в ЄРПН.
Крім того, суди попередніх інстанцій наголосили на тому, що наведені в Акті первинні бухгалтерські документи (накладні, платіжні доручення) та податкові документи (податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН), є підставою для відображення операцій в податковому обліку Товариства та надають право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні отриманої продукції постачальникам, до податкового кредиту відповідних періодів, і як наслідок на заявлення до бюджетного відшкодування. При цьому, в Акті не зазначається про те, що первинні документи мають дефекти форми, змісту або походження, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 201.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.
Cуди зазначили, що позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Окрім того, Товариство позбавлене можливості впливати на своїх контрагентів та на їх постачальників, в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.
Всі припущення щодо нібито нереальності господарських операцій зроблені відповідачем виключно на підставі баз даних та аналізу податкової звітності, жодної зустрічної перевірки та/або звірки щодо постачальників позивача та їх контрагентів не зроблено. Відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів щодо невідповідності первинних та бухгалтерських документів, які б підтверджували неможливість здійснення господарських операцій між контрагентами позивача та третіми особами.
11 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №480/3047/23.
Відповідач у касаційній скарзі визначає підставами касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказавши, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Також скаржник вказав на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Податковий орган зазначив, що сума податку на додану вартість, яка сплачена постачальникам у складі попередньої оплати відноситься до розрахунку сум бюджетного відшкодування після фактичного отримання оплачених підприємством товарів (робіт, послуг). В ході перевірки позивача встановлено, що постачання послуг відбулось у січні - серпні 2022 року на суму 47537, 80 гривень, а сума 32702,52 гривень рахується як дебіторська заборгованість станом на 31 серпня 2022 року. Це призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 5450 гривень та відповідно заниження від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Щодо включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, по яких минуло 1095 днів, податковий орган акцентує увагу суду на тому, що Товариство включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по виписаних податкових накладних від моменту складання яких до моменту декларування податкового кредиту минуло більше 1095 днів за період квітень 2021 року - лютий 2022 року. Суди першої та апеляційної інстанцій, на думку відповідача, взагалі не дослідили та не надали жодної оцінки даному порушенню норм чинного законодавства, адже спірні рішення лише цитують позицію позивача, не містять жодного обґрунтування.
Щодо нереальності господарських операцій, податковий орган процитував висновки Верховного Суду сформовані у постановах у справі №808/2593/16 від 01 серпня 2022 року, у справі №805/1692/17-а від 06 серпня 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2024 року відкрив провадження у справі №480/3047/23 та витребував справу у суду першої/апеляційної інстанції.
30 січня 2024 року справа №480/3047/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача наголошує на тому, що подана касаційна скарга не містить належного обґрунтування, у чому саме полягає неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, які саме норми процесуального права порушені, вказівки, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах, що на думку скаржника не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях.
Крім того, 02 лютого 2024 року Товариство подало письмові пояснення, в яких позивач обґрунтовує підстави закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №480/3047/23.
Суд касаційної інстанції уважає, що підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні, оскільки, як убачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 16 січня 2024 року, підстави з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, потребують перевірки Верховним Судом.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" створене шляхом перетворення Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08 липня 2022 року №1010501450000000031.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (код ЄДРПОУ 12602750), затвердженого наказом ДК "Укроборонпром" від 17 липня 2022 року №273, з дня його державної реєстрації Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН".
Товариством подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2022 року від 20 вересня 2022 року №9187970647, в якій визначене від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 40 804 800 гривень (т. 1 а.с.177-179).
Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2022 року № 4333/18-28-07-03-07/12602750/143 (т.1 а.с.41-131) та прийнято спірні податкові повідомлення - рішення від 04 січня 2023 року (т.1 а.с.152- 155):
№ 8418280703 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 5450 гривень;
№ 8718280703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за серпень 2022 року у розмірі 2 825 452,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 282 545,20 гривень;
№ 8818280703 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2022 року у розмірі 2 032 225,00 гривень.
У порядку статті 56 Податкового кодексу України позивач подав скаргу від 17 січня 2023 року №158 до Державної податкової служби України на вищевказані податкові повідомлення - рішення від 04 січня 2023 року.
Рішенням Державної податкової служби України від 03 лютого 2023 року №2851/6/99-00-06-01-03-06 продовжено строк розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення до 20 березня 2023 року.
У подальшому Рішенням про результати розгляду скарги від 17 березня 2023 року №6740/6/99-00-06-01-03-06 Державної податкової служби України залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 04 січня 2023 року №№8418280703, 8718280703, 8818280703, а скаргу - без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки в частині завищення на 4 764 751 гривень суми податкового кредиту, і, як наслідок, завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 2 825 452 гривень, завищення бюджетного відшкодування на суму 5450 гривень та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 1 933 849 гривень, звернувся в суд із даним позовом.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо податкового повідомлення-рішення №8418280703 від 04 січня 2023 року, підставами для винесення якого стали висновки акту стосовно завищення на 5450 гривень суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
До податкового кредиту позивач включив податок на додану вартість в сумі 13373,40 гривень по господарській операції (договір від 29 грудня 2021 року №1262-21) з Державним підприємством "Сумський експертно-технічний центр Держпраці" (код ЄДРПОУ 30175035), сплачене в ціні послуги на підставі платіжного доручення від 11 січня 2022 року №254 на суму 80240,45 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 13373,40 гривень.
По даній передплаті позивач отримав послуги протягом січня-жовтня 2022 року, що підтверджується актами наданих послуг: від 31 січня 2022 року №1 на суму 7993,50 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1332,25 гривень; від 18 лютого 2022 року №2 на суму 9215,22 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1535,87 гривень; від 19 травня 2022 року №2 на суму 9215,22 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1535,87 гривень; від 19 травня 2022 року №3 на суму 4668,70 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 778,12 гривень; від 27 червня 2022 року № 4 на суму 1492,24 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 248,71 гривень; від 18 липня 2022 року №5 на суму 8541,10 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1423,52 гривень; від 25 серпня 2022 року №6 на суму 6411,82 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1068,64 гривень; від 21 вересня 2022 року №7 на суму 8994,86 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1499,15 гривень; від 07 жовтня 2022 року №8 на суму 11772,08 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 1962,01 гривень; від 31 жовтня 2022 року №9 на суму 14780,54 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 2463,42 гривень.
Загальна сума отриманих послуг складає 83085,28 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 13847,55 гривень.
Як платник податку на додану вартість, Державне підприємство "Сумський експертно-технічний центр Держпраці" виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11 січня 2022 року №25.
Станом на 31 серпня 2022 року по взаєморозрахунках з Державним підприємством "Сумський експертно-технічний центр Держпраці" дійсно рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 32702,52 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 5450,42 гривень. Проте станом на початок проведення перевірки - 01 листопада 2022 року дана заборгованість погашена згідно актів наданих послуг, та станом на 31 жовтня 2022 року вже рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 2844,87 гривень, тобто, послуги від постачальника отримані в повному обсязі.
Відмовляючи у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 5450,00 гривень, перевіряючими в акті перевірки зроблено висновок, що сума податку на додану вартість, яка сплачена постачальникам у складі попередньої оплати відноситься до розрахунку сум бюджетного відшкодування після фактичного отримання оплачених підприємством товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.