ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 826/8043/17
адміністративне провадження № К/9901/4020/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Келеберди В.І. від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Кузьмишиної О.М., Кучми А.Ю. від 10 січня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміт" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі (з урахуванням уточнень) були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміт" (далі - позивач, Товариство) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), яка полягає у невнесенні контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою, поданою Товариством за звітні податкові періоди листопад 2016 - січень 2017 років, та дату її узгодження за наслідками проведених перевірок; 2) зобов`язання Управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою, поданою Товариством, зокрема 19 грудня 2016 року за листопад 2016 року у сумі 708105,00 грн., 20 січня 2017 року за грудень 2016 року у сумі 705909,00 грн., 20 лютого 2017 року за січень 2017 року у сумі 693791,00 грн., та дату їх узгодження.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що у відповідності до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариством подано до контролюючого органу заяви про повернення бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі, відображеному у податкових деклараціях за листопад - грудень 2016 року та січень 2017 року, однак відповідач у встановлений законодавством строк не вніс в базу даних інформацію про узгоджені суми податку для формування Реєстру заяв про повернення заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, якою затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі - Порядок №26), чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно на наступний робочий день після проведення документальних перевірок достовірності розрахунку бюджетного відшкодування, у ході яких не встановлено допущення Товариством порушень, узгодження суми податку, відображеної у податкових деклараціях за листопад 2016 року у розмірі 708105,00 грн., за грудень 2016 року - 705909,00 грн., за січень 2017 року - 693791,00 грн. та заявленої до відшкодування, не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженого розміру бюджетного відшкодування платника податку.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі контролюючий орган зазначив про ненадання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки обставинам прийняття за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад-грудень 2016 року (акт від 29 березня 2017 року №126/26/15-14-01-40086188) податкового повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року №0018261404 й, як наслідок, неузгодження відповідних сум. Тому стверджує про відсутність підстав для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо податку, заявленого до відшкодування за січень-лютий 2017 року, адже останнє здійснюється в хронологічного порядку.
Позивач правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
За змістом підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Так, відповідно до підпункту "а" пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.