1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року

м. Київ

справа №280/2236/21

адміністративне провадження № К/990/11792/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №280/2236/21

за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.) в адміністративній справі №280/2236/21

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П/ТД-ФС від 28 грудня 2020 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що не згодна з наведеним порушенням трудового законодавства, яке полягає у фактичному допуску на роботу без належного оформлення документів ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ), оскільки остання не виконувала жодної роботи, не обіймала жодної посади, не виконувала трудових функцій в діяльності підприємця, не була підпорядкована внутрішньому розпорядку та не отримувала жодних виплат від позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що представник відповідача ніяким чином не підтверджує, що перед початком проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, посадовими особами Управління з питань праці пред`являлись службові посвідчення.

В Акті інспекційного відвідування відсутній підпис головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем того факту, що ОСОБА_2 працювала у позивача, підпорядковувалась внутрішньому трудовому розпорядку та отримувала заробітну плату, що б могло свідчити про наявність між ними трудових відносин. Одноразово зафіксований факт перебування особи у приміщенні "ІНФОРМАЦІЯ_1" та продажу напоїв відвідувачам, за відсутності належних доказів виконання трудових обов`язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що Управлінням з питань праці Запорізької міської ради доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови. Зазначено, що матеріалами справи спростовано твердження про те, що інспектори праці не пред`являли направлення та службові посвідчення ФОП ОСОБА_1 .

Акт інспекційного відвідування є належним доказом порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, оскільки підписаний двома особами, які здійснювали інспекційне відвідування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Держпраці у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року.

Скаржник у касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права з посиланням на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 березня 202 року по справі №826/16217/17, від 09 грудня 2020 року по справі №1540/4793/18, від 19 жовтня 2021 року по справі №160/7446/18, від 16 вересня 2021 року по справі №420/9061/20.

Крім того, скаржником зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823.

5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 червня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №280/2236/21.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

7. Верховний суд ухвалою від 08 лютого 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до попереднього розгляду на 12 лютого 2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 відповіді на припис №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П від 06 серпня 2020 року про усунення виявлених порушень, з питань оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин), Управлінням з питань праці Запорізької міської ради видано наказ від 09 листопада 2020 року №280р про призначення інспекційного відвідування.

На підставі направлення на проведення заходу державного нагляду від 09 листопада 2020 року №249 інспекторами праці у період з 19 листопада 2020 року по 02 грудня 2020 року проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань оформлення трудових відносин, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ від 02 грудня 2020 року (далі по тексту - Акт інспекційного відвідування)

В акті зазначено, що в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 01 грудня 2020 року встановлено, що за барною стійкою "ІНФОРМАЦІЯ_1" знаходилась жінка, яка представилась ОСОБА_2, що здійснювала роботу на користь ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин. ОСОБА_2 здійснювала реалізацію відвідувачам кафе алкогольних напоїв, у тому числі на розлив, продуктів харчування та отримувала за вказаний товар грошові кошти, що було зафіксовано засобами відеофіксації.

Згідно Акта інспекційного відвідування інспекторами праці встановлено порушення позивачем частини першої статті 21, частини першої, третьої статті 24 КЗпП України.

02 грудня 2020 року відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П.

На підставі Акта інспекційного відвідування 28 грудня 2020 року начальником Управління з питань праці Запорізької міської ради Швець Ю.В. у відношенні фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П/ТД-ФС. На підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення частин першої, третьої статті 24 КЗпП України та частини першої статті 21 КЗпП України накладено штраф у розмірі 150 000 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

10. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

11. Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року (надалі - Порядок №823) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.


................
Перейти до повного тексту