ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа №759/13317/18
провадження № 51-5760км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритомусудовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080005447, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, який зареєстрований у АДРЕСА_1, тимчасово проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_8 , який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року стосовно ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 191 КК - на строк 1 рік;
-за ч. 3 ст. 191 КК - на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він згідно з наказом від 11 грудня 2017 року № 3160-К, обіймаючи посаду старшого продавця непродовольчих товарів магазину ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" магазину "CROPP", розташованому у приміщенні ТЦ "Лавіна" за адресою: м. Київ вул. Берковецька, 6-Д, відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 10 жовтня 2017 року, складеного між ним і ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП", будучи матеріально відповідальною особою, яка виконувала адміністративно - господарські повноваження, маючи прямий умисел, спрямований на привласнення на свою користь грошових коштів, які були йому ввірені, 13 травня 2018 року приблизно о 18:05 у приміщенні магазину "CROPP", знаючи, що отримані за товар гроші згідно з посадовою інструкцією він повинен облікувати через касовий апарат, отримавши від покупців грошові кошти за товарно-матеріальні цінності на загальну суму 4 112,20 грн (без ПДВ), привласнив їх з касового апарата.
Крім того, ОСОБА_6 21 травня 2018 року приблизно о 16:30 у приміщенні вищезазначеного магазину "CROPP", будучи матеріально відповідальною особою, повторно привласнив ввірені йому гроші в сумі 479,20 грн (без ПДВ), що належать ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП".
Крім того, ОСОБА_6 25 травня 2018 року приблизно о 16:30 у приміщенні магазину "CROPP", будучи матеріально відповідальною особою, отримавши від покупців гроші за товар на загальну суму 1 492 грн. (без ПДВ), повторно привласнив ввірені йому грошові кошти.
Крім того, ОСОБА_6 26 травня 2018 року приблизно о 16:30 у приміщенні магазину "CROPP", будучи матеріально відповідальною особою, отримавши від покупців гроші за товар, на загальну суму 2 187,20 грн (без ПДВ) повторно привласнив їх.
Згідно з актом інвентаризації від 6 липня 2018 року в результаті привласнення старшим продавцем непродовольчих товарів магазину "CROPP" ОСОБА_6 грошових коштів, ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" спричинено збитки на загальну суму 8 271, 20 грн (без ПДВ).
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 червня 2023 року вирок місцевого суду скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК .
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції:
- у порушення ст. 419 КПК не зазначив в ухвалі мотивів, з яких виходив при постановленні ухвали, і положень закону, яким керувався;
- перераховуючи в ухвалі докази і вказуючи на їх неналежність (при цьому не визнаючи їх недопустимим чи недостовірними), проігнорував те, що зазначені докази підтверджують обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК (зокрема, акт інвентаризації підтверджує наявність нестачі грошових коштів, а його складання 6 липня 2018 року не вказує на неналежність цього акта. Крім того, цей акт стосується періоду вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінувались ОСОБА_6 . На компакт-диску від 24 липня 2018 року містяться відеозаписи за 13, 21, 25, 26 травня 2018 року з камери спостереження, розташованої у магазині, що підтверджують час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень. Документи щодо прийняття на роботу ОСОБА_6, договір про матеріальну відповідальність підтверджує, що ОСОБА_6 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК. Представник потерпілого та свідок ОСОБА_9 підтвердили вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень);
- не допитав представника потерпілого для з`ясування порядку та обставин проведення інвентаризації;
- не допитавши свідка ОСОБА_9, визнав його показання фактично неналежними доказами, чим надав іншу оцінку, ніж суд першої інстанції;
- не надав жодної оцінки довідкам про вартість і кількість викраденого товару та переміщення товару в магазині, на які посилався у вироку суд першої інстанції;
- не надав оцінки з точки зору допустимості та достовірності даним протоколу огляду від 24 липня 2018 року (відео з компакт-диску з камер спостереження магазину) з огляду на те, що у вказаному протоколі наведені обставини вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень із заначенням способу їх вчинення. Ненадання оцінки цьому доказу у порядку ст. 94 КПК суперечить висновкам суду про недостатність доказів для визнання ОСОБА_6 винуватим;
- зробив висновок про відсутність даних: щодо залишку товару на початок і кінець робочого дня 13, 21, 25, 26 травня 2018 року; прибуткових та видаткових документів, які б підтверджували надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за період з 13 до 30 травня 2018 року; касових документів щодо руху грошових коштів та звітів інвентаризації за цей період, а також відображення результатів цих звітів інвентаризації в бухгалтерському обліку ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" за травень 2018 року, який суперечить способу вчинення кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що імітував продаж товару, не його сканував за штрих кодом та цінником, у зв`язку з чим ні надлишку, ні нестачі в касі магазину бути не могло.
Крім того, прокурор вказує, що жодних доказів, які б підтверджували хоча б частково версію ОСОБА_6, що чеки він не видавав через несправність комп`ютеру чи закінчення касового паперу, в матеріалах провадження немає. Більше того, згідно з показаннями свідка ОСОБА_9 щодо порядку проведення торговельних операцій в магазині, в разі сканування товару, система автоматично видає чек.
Таким чином, на переконання прокурора, суд апеляційної інстанції, в порушення статей 85, 86, 87, 88, 89, 94, 370, 419 КПК не надав оцінки всім доказам як кожному окремо, так і їх сукупності, не врахував спосіб вчинення злочинів, безпідставно визнав їх неналежними і не зазначив про недостовірність даних, які містяться у доказах, чим допустив суперечності у своїх висновках. Невизнання даних, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, недостовірними чи недопустимими, свідчить про те, що ці докази містять відомості стосовно вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та підтверджують обставини, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні:
- прокурор підтримала вимоги касаційної скарги;
- захисник та виправданий заперечували щодо задоволення вимог касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
-невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
З огляду на положення статей 433, 438 КПК Суд виходить із тих фактичних обставин провадження, які встановлені судами попередніх інстанцій.