ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 462/8644/21
провадження № 51-3191 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021140000000741 від 06 серпня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2022 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Цим же рішенням вирок Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2021 року, за яким ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, ухвалено виконувати самостійно.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 05 листопада 2021 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
За встановлених у вироку обставин ОСОБА_7 був визнаний винуватим у тому, що він будучи особою, яка 20 липня 2020 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України, всупереч вимогам ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року із наступними змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15 лютого 1995 року із наступними змінами та доповненнями, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу (канабіс загальною масою 13,9 г), особливо небезпечної психотропної речовини (ЛСД загальною масою 0,00007 г) та психотропної речовини в особливо великих розмірах (амфетамін загальною масою 27,93645 г), діючи з корисливих мотивів:
- у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13 жовтня 2020 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав з метою розповсюдження на території Львівської області вказані наркотичні засоби та психотропні речовини;
- за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленому досудовим розслідуванням місці переніс вищенаведені наркотичні засоби та психотропні речовини до своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1, де незаконно зберігав;
- за невстановлених досудовим розслідуванням обставин за місцем свого проживання, у приміщенні квартири АДРЕСА_1, незаконно зберігавіз метою збуту у розфасованому вигляді вказані особливо небезпечні наркотичні засоби, особливо небезпечні психотропні речовини та психотропні речовини в особливо великих розмірах, а саме: особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який ним був розфасований у 4 згортки, обмотані полімерною клейкою стрічкою, у вигляді так званих "закладок" та 4 полімерні пакети із герметизуючими застібками, психотропну речовину амфетамін, яка також була ним розфасована у 9 згортків, обмотаних полімерною клейкою стрічкою, у вигляді так званих "закладок" в 6 полімерних пакетах із герметизуючими застібками та 1 скляний флакон, особливо небезпечну психотропну речовину ЛСД в 1 полімерному пакеті із герметизуючою застібкою.
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_7 у вказаний спосіб, за місцем свого проживання зберігав наркотичні засоби та психотропні речовини у вказаних розмірах до 13 жовтня 2020 року, тобто до моменту припинення його протиправної діяльності працівниками правоохоронного органу (виявлення та вилучення особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин в особливо великих розмірах у ході проведення обшуку).
Крім того, у вироку суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного умислу на збут особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин з метою протиправного збагачення, використовуючи мобільний телефон марки "Iphone" моделі "7", з наявною сім-картою з номером НОМЕР_1, з використанням інтернет месенджерів пересилав невстановленим досудовим розслідуванням особам - покупцям фотографії із зазначенням географічних координат з місцем розташування особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин - так званих "закладок".
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить рішення судів попередніх інстанцій, постановлених стосовно ОСОБА_7, скасувати, а кримінальне провадження закрити і звільнити засудженого з місця відбування покарання.
На обґрунтування вищенаведених доводів захисник зазначає, що:
- у вироку суду першої інстанції не наведено жодних доказів винуватості ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 307 КК України, а вказані у цьому рішенні обставини свідчать про наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України;
- ОСОБА_7 як під час досудового розслідування, так і в ході судових розглядів свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнавав та пояснював, що він не мав умислу на збут наркотичних засобів;
- суд першої інстанції взагалі не навів у вироку показання ОСОБА_7 та не перевірив їх в частині того, що всі виявлені під час обшуку наркотичні засоби обвинувачений напередодні отримав від знайомого ОСОБА_8 на зберігання;
- місцевий суд у своєму рішенні не навів доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7, використовуючи свій мобільний телефон, пересилав іншим особам (покупцям) фотографії із зазначенням географічних координат місця розташування наркотичних засобів та психотропних речовин;
- в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про осіб, яким обвинувачений пересилав фотографії закладок, їх номери телефонів, локації тощо.
Таким чином, на переконання захисника, суд першої інстанції необґрунтовано та бездоказово визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Крім того, у своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що, на його думку, апеляційний суд:
- порушив вимоги статей 22, 23, 404 КПК України, оскільки, погіршуючи становище обвинуваченого, повторно не дослідив наявні в матеріалах кримінального провадження письмові докази та не надав їм правову оцінку;
- з огляду на положення ч. 1 ст. 419 КПК України не вказав у своєму рішенні номер кримінального провадження та дату його відкриття;
- не перевірив правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та правильність кваліфікації дій обвинуваченого з огляду на клопотання сторони захисту;
- залишив поза увагою доводи сторони захисту про оцінку доказів, якими місцевий суд обґрунтував вид вини, мотив і мету вчиненого злочину;
- відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги захисника, фактично її не розглянув, не навів усіх доводів апеляційної скарги, ретельно їх не перевірив та не спростував, а також не навів належних мотивів щодо їх необґрунтованості.
Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню на таких підставах.