ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 405/3449/21
провадження № 51-3827 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, кримінальне провадження
стосовно якої закрито
в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42019000000000019 від 04 січня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Кіровограда, мешканки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за касаційною скаргою з доповненнями прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2023 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі з доповненнями, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, послався на практику Верховного Суду, згідно з якою саме по собі складання (оформлення) постанови та письмового повідомлення про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування не призведе до обізнаності сторони захисту про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, оскільки таке не може розпочатись раніше ніж підозрюваному та захиснику стане відомо про надання доступу до матеріалів.
Однак прокурор зауважує, що положеннями КПК України не передбачено:
- обов`язок сторони обвинувачення забезпечення саме обізнаності сторони захисту про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;
- що ознайомлення не може розпочатись раніше, ніж стороні захисту стане відомо про надання доступу до матеріалів;
- таку підставу для зупинення строку досудового розслідування, як направлення або безпосереднє вручення підозрюваному та його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування,
а тому, на переконання сторони обвинувачення, Верховний Суд, формуючи вищенаведену практику, вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки розширив зміст положень статей 219, 290 КПК України.
Водночас прокурор, посилаючись на положення ст. 22 КПК України, стверджує, що суди попередніх інстанцій, при прийнятті рішень, не взяли до уваги того факту, що сторона обвинувачення має рівне зі стороною захисту право бути обізнаною про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а відтак повинен наставати однаковий наслідок початку відліку строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, коли стороні обвинувачення також стане відомо про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Також прокурор зауважує, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України до строку досудового розслідування включається лише день, коли стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та доступу до матеріалів досудового розслідування, а не увесь період з моменту прийняття рішення про відкриття матеріалів стороні захисту до дня повідомлення останнім про завершення досудового розслідування. При цьому прокурор звертає увагу, що постанова прокурора від 23 квітня 2021 року про завершення досудового розслідування у процесуальному порядку скасована не була та, з огляду на положення ч. 7 ст. 110 КПК України, є обов`язковою для виконання всіма особами прав та інтересів яких вона стосується.
Крім того, у доповненнях до своєї касаційної скарги прокурор вказує, що 05 липня 2023 року до Офіса Генерального прокурора надійшов лист в.о. заступника Директора ДБР з копіями документів, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують факт відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту до спливу строку досудового розслідування та, як наслідок, спростовують висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
Зокрема, посилаючись на вказаний лист, прокурор стверджує, що слідчий у кримінальному провадженні, отримавши 23 квітня 2021 року доручення від прокурора, того ж дня, відповідно до положень ч. 1 ст. 290 КПК України підготував та направив на адресу підозрюваної ОСОБА_6 та її захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 повідомлення про завершення досудового розслідування, яке було зареєстроване в системі електронного документообігу ДБР 23 квітня 2021 року за № 10-5-02-01-9789 та фактично направлене засобами поштового зв`язку 26 квітня 2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування. При цьому зауважує, що сторона захисту та прокурор отримали реєстр матеріалів досудового розслідування, у якому в п. 39 підтверджено вчинення слідчим процесуальної дії у вигляді повідомлення про завершення досудового розслідування саме 23 квітня 2021 року.
На підтвердження наведених у доповненнях доводів прокурор долучив додатки, а саме : лист в.о. заступника Директора ДБР від 03 липня 2023 року № 19685-23/10-2-02-01-8579/23; завірену копію списку згрупованих простих відправлень, поданих ВПЗ № 32 ЦПЗ № 1 КМД ПАТ "Укрпошта"; завірену копію відомостей про просту письмову кореспонденцію, оплачену з використанням відбитків державного знака маркувальної машини; копію фіскального чека від 26 квітня 2021 року; копію повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів від 23 квітня 2021 року № 10-5-01-9789; копію реєстру матеріалів досудового розслідування.
На зазначену касаційну скаргу особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито - ОСОБА_6, подала заперечення, в яких зазначає, що повідомлення про завершення досудового розслідування, яке датоване 23 квітня 2021 року, вона та її захисник отримали лише 12 травня 2021 року та в той же день ознайомились з матеріалами досудового розслідування, а тому з огляду на вказане вважає, що доводи сторони обвинувачення є необґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження стосовно неї на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - законними і мотивованими.
Крім того, ОСОБА_6 також подала заперечення на доповнення до касаційної скарги прокурора, в яких вказує, що додані прокурором матеріали щодо направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та доступ до матеріалів в межах строків досудового розслідування не були надані під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій. Водночас зазначає, що сам факт підготовлення слідчим наведеного повідомлення та його реєстрація в системі електронного документообігу ДБР не є належним повідомленням сторони захисту про завершення досудового розслідування. При цьому звертає увагу, що з наданих матеріалів не вбачається факт направлення їй та її захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування засобами поштового зв`язку, оскільки на зазначених документах не містяться поштові штемпелі та відсутні дані, які б свідчили про здійснення будь-якого поштового направлення.
Таким чином, особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито - ОСОБА_6 у своїх запереченнях просить залишити касаційну скаргу з доповненнями без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу з доповненнями, просив її задовольнити та скасувати рішення судів попередніх інстанцій стосовно ОСОБА_6 .
Особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито - ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги з доповненнями прокурора, просила ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі та доповненнях до неї доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, а також надані прокурором матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України встановлено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як убачається з ухвали суду першої інстанції, 03 листопада 2020 року ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та в подальшому постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 29 грудня 2020 року і ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено відповідно до трьох та шести місяців.
Отже зі змісту рішення місцевого суду вбачається, що кінцевою датою строку досудового розслідування у кримінальному провадженні було визначено 03 травня 2021 року.
Разом з тим місцевим судом також було встановлено наступне:
- 23 квітня 2021 року прокурором було винесено постанову про завершення досудового розслідування, при цьому сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування лише 12 травня 2021 року, що підтверджувалось наявною на повідомленні про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23 квітня 2021 року письмовою відміткою підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_8 ;
- протокол про надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування датований 08 травня 2021 року, але безпосереднє ознайомлення із зазначеними матеріалами досудового розслідування підозрюваної ОСОБА_6 та її захисником ОСОБА_8 відбулося 12 травня 2021 року (протягом одного дня), на що вказує зміст протоколу, згідно з яким ознайомлення підозрюваної та її захисника з матеріалами досудового розслідування проводилось з 08:40 до 09:05 години 12 травня 2021 року;
- відповідно до розписки про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування їх було вручено підозрюваній та її захиснику 12 травня 2021 року;
- згідно з поштовим відправленням від 13 травня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні разом з додатками до нього було направлено до Ленінського районного суду м. Кіровограда та 18 травня 2021 року відповідно до штампу на супровідному листі даний обвинувальний акт надійшов до суду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що безпосереднє повідомлення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, ознайомлення останніх з матеріалами досудового розслідування (12 травня 2021 року) та направлення обвинувального акта до суду (13 травня 2021 року) мало місце вже після завершення граничного строку досудового розслідування, встановленого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року, тобто після 03 травня 2021 року.
При цьому суд зауважив, що направлення прокурором обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи ухвалу суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури за апеляційною скаргою прокурора, дослідивши наявні в матеріалах кримінального провадженні процесуальні та інші документи, на які у своєму рішенні посилався місцевий суд, щодо:
- вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру;
- продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні;
- завершення досудового розслідування;
- повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування;
- відкриття підозрюваній та її захиснику матеріалів досудового розслідування;
- вручення їм копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування;
- направлення обвинувального акта до суду,
погодився з тим, що вчинення процесуальних дій в частині повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вручення копії обвинувального акта та його направлення до суду було здійснено поза межами строку досудового розслідування, а саме після його завершення, у зв`язку з чим дійшов висновку про порушення вимог ст. 219 КПК України, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.