ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 760/34912/21
провадження № 51 - 5767 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090002706 від 01 жовтня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі КК України) раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, крім житла.
Цим же вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, належного йому на праві власності, крім житла.
За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладено у вироку, 01 жовтня 2021 року о 08:18 год., ОСОБА_8, перебуваючи на подвір`ї біля входу до приміщення пункту обміну валют, за адресою: АДРЕСА_2, та, попередньо вступивши у злочинну змову із ОСОБА_7, з метою вчинення розбійного нападу та заволодіння грошовими коштами, що належать ТОВ "ФІНОД", слідкував за діями потерпілої ОСОБА_9, яка зайшла до вказаного приміщення.
Після цього, ОСОБА_7 зайшов першим до приміщення пункту обміну валют та наздогнав потерпілу ОСОБА_9 біля входу до операційної каси пункту обміну валют, де застосував фізичне насильство, схопив останню долонею руки за шию, нахилив вперед. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, дістав розкладний ніж, яким наніс ОСОБА_9 порізи в область кисті правої та лівої руки.
Надалі, ОСОБА_8 також зайшов до приміщення пункту обміну валют, зачинив за собою вхідні двері, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшов до потерпілої ОСОБА_9 та намагався заволодіти ключами від кімнати касира. Побачивши, що їх дії фіксуються на відеокамеру, розвернув її в інший бік. Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 намагалися повалити потерпілу ОСОБА_9 на підлогу та заволодіти ключами від дверей кімнати касира, однак через активний опір потерпілої свою мету не досягнули та з місця вчинення злочину зникли.
Згідно з висновком експерта КМКБ СМЕ № 042/1-563-2021 від 11 листопада 2021 року в результаті спільних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 були завдані легкі тілесні ушкодження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
? винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України не підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами;
? у діях ОСОБА_7 відсутня кваліфікуюча ознака "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище";
? суди при винесені рішень не врахували практику Суду;
? при призначенні покарання суди не врахували наявність щирого каяття з боку ОСОБА_7, добровільне відшкодування шкоди потерпілій та відсутність у неї претензій, наявність у ОСОБА_7 стійких соціальних зв`язків. Звертає увагу Суду на наявність заяви керівника громадської організації, заступника командира добровольчого формування та начальника штабу добровольчого формування про взяття ОСОБА_7 на особисту поруку, а також дані про його особу обвинуваченого.
При цьому захисник акцентує увагу Верховного Суду на зміст статей 65, 66, 69 КК України.
Судові рішення стосовно засудженого ОСОБА_8 у касаційному порядку не оскаржуються.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений касаційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Прокурор проти задоволення касаційної скарги заперечувала, просила рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК Українипідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначив їм відповідні покарання.
Водночас матеріали по обвинуваченню ОСОБА_8 виділено в окреме провадження та наразі в касаційному порядку не оспорюються.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, сторона захисту не заперечує винуватості ОСОБА_7 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, що є небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, однак вказує на відсутність у його діях такої кваліфікуючої ознаки як "проникнення в інше приміщення".
Разом з тим, доводи, викладені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_6, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, аналогічні доводам його апеляційної скарги, яким апеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду.
Так, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що в судовому засіданні безпосередньо у встановленому законом порядку суд першої інстанції допитав обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, потерпілу ОСОБА_9, зміст показань яких детально викладений у вироку.
При цьому суди обґрунтували свої рішення іншими дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема, даними протоколу огляду місця події з фототаблицею від 01 жовтня 2021 року, згідно якого в присутності представника ТОВ "ФІНОД" встановлено місце вчинення злочину та оглянуто місце розташування операційної каси пункту обміну валют ТОВ "ФІНОД" в окремому приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, а також прилегла територія; даними протоколу пред`явлення особи для впізнання з фототаблицею від 07 жовтня 2021 року, під час якого потерпіла ОСОБА_9 серед чотирьох осіб упізнала ОСОБА_7, як особу, яка вчинила напад на неї, нанесла тілесні ушкодження та намагалася проникнути до операційної каси пункту обміну валют ТОВ "ФІНОД" за адресою: АДРЕСА_2 та заволодіти майном; даними протоколів перегляду відеозаписів від 07 грудня 2021 року та 08 грудня 2021 року за участю обвинувачених та їх захисників, на яких зафіксовано обвинувачених 01 жовтня 2021 року до та під час вчинення кримінального правопорушення, що дає можливість встановити дії та ролі співучасників; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 07 грудня 2021 року; висновком експерта № 042/1-563-2021 від 11 листопада 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_9, в результаті подій 01 жовтня 2021 року отримала легкі тілесні ушкодження.
Апеляційний суд, погоджуючись з вироком місцевого суду, дійшов переконання, що суд першої інстанції дослідив наявні у справі докази та оцінив їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та зробив правильні висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.