ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 183/1304/16
провадження № 61-14840 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2005 року у справі № 2-3258/0537 позов обласного комунального підприємства виробниче об`єднання житлово-комунального господарства смт Меліоративний задоволено, визнано
ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
а саме квартирою АДРЕСА_1 .
02 серпня 2005 року виконавчим комітетом Меліоративної селищної ради, правонаступником якої є Меліоративнівська селищна рада, видано ордер № 290
на право вселення їй та членам її сім`ї у вищезазначене житлове приміщення.
10 квітня 2006 року органом приватизації прийнято розпорядження № 81 "Про право приватної спільної сумісної власності" та видано їй та членам її сім`ї свідоцтво на право власності на вищевказану квартиру.
11 квітня 2006 року її право власності та членів її сім`ї на зазначену квартиру було зареєстровано Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор".
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 14 серпня 2012 року у справі № 2-2944/2011 позов ОСОБА_4 задоволено частково, право власності на квартиру
АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недійсним рішення Меліоративнівської селищної ради про передачу їй вказаної квартири та скасоване розпорядження про передачу квартири у приватну власність. У задоволенні її та ОСОБА_5 позову до Меліоративнівської селищної ради, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності недійсним відмовлено.
03 вересня 2013 року вона звернулася до Меліоративнівської селищної ради з заявою, в якій просила з урахуванням рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі № 2-2944/2011, надати їй інше житлове приміщення, що відповідає за розміром і благоустроєм наданому за ордером від 02 серпня 2005 року № 290, розглянувши при цьому питання грошової компенсації по виплаченим нею комунальним боргам, відшкодувати витрати по благоустрою квартири у розмірі 180 000 грн, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Рішенням VI скликання Меліоративнівської селищної ради від 18 березня 2013 року № 7-20/6 відмовлено у задоволенні її заяви про надання іншого житла, грошової компенсації по виплаченим комунальним боргам, відшкодування витрат по благоустрою квартири та моральної шкоди, оскільки ордер на житлове приміщення не визнавався недійсним, що підтверджується рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі № 2-2944/2011.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 03 лютого 2015 року у справі № 183/8321/13-ц позов ОСОБА_4 задоволено. Виселено її та ОСОБА_5 з квартири
АДРЕСА_1 . У задоволенні її та ОСОБА_5 зустрічного позову до ОСОБА_4 про визнання права на проживання у спірній квартирі відмовлено.
Вважала вищевказане рішення VI скликання Меліоративнівської селищної ради
від 18 березня 2013 року № 7-20/6 незаконним, оскільки її протиправно позбавлено житла, яке було надано їй як молодому спеціалісту, лікарю-стоматологу,
в аварійному стані, а саме: без вікон, без дверей, без водопроводу та газопостачання, із зруйнованими унаслідок пожежі перегородками. Вона привела зазначене житлове приміщення у придатний стан для проживання.
Піщанська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення VI скликання Меліоративнівської селищної ради
від 18 березня 2013 року № 7-20/6 про відмову у задоволенні заяви; зобов`язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області розглянути та прийняти рішення про надання іншого житлового приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером від 02 серпня 2005 року № 290, розглянувши при цьому питання грошової компенсації
по виплаченим комунальним боргам та благоустрою квартири
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 09 березня 2023 року у складі судді Городецького Д. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом не ухвалювалося рішення про визнання недійсним ордеру, виданого 02 серпня 2005 року виконавчим комітетом Меліоративної селищної ради № 290 на право вселення
ОСОБА_1 та членів її сім`ї у спірне житлове приміщення.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 03 лютого 2015 року у справі № 183/8321/13-ц виселено ОСОБА_1 зі спірного житлового приміщення, проте судом не вирішувалося питання щодо виселення ОСОБА_1 проводиться без надання іншого жилого приміщення, чи з наданням такого приміщення. Міськрайонний суд лише послався на те, що спірне житлове приміщення не віднесене до жилого приміщення у будинках державного, чи громадського фонду, а є власністю іншої фізичної особи.
Враховуючи наведене, у відповідача відсутні правові підстави для надання ОСОБА_1 іншого жилого приміщення у зв`язку з виселенням позивача.
Спірна квартира перебувала у власності ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а після смерті останнього, власником квартири у порядку спадкування за законом стала ОСОБА_4 . Саме власники квартири повинні були нести витрати на комунальні послуги та по утриманню і забезпеченню належного стану квартири.
Разом з тим позивачкою не надано доказів на підтвердження того, які саме суми сплачені нею на погашення заборгованості по комунальним послугам, за який період, на користь якого виконавця комунальних послуг перераховувалися зазначені кошти.
Позивач не позбавлена права на звернення до належного відповідача з вимогами про відшкодування вищевказаних понесених нею витрат. Меліоративнівська селищна рада не мала повноважень щодо вирішення питання відшкодування позивачу витрат на комунальні послуги та компенсації за проведення благоустрою квартири, оскільки це нерухоме майно належить на праві власності фізичній особі.
Меліоративнівська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення
від 18 березня 2013 року № 7-20/6 діяла у спосіб та у порядку, визначеному законом.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши на підставі поданих сторонами й досліджених доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, правильно визначивши характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню, дійшов вірного висновку, що Меліоративнівська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у спосіб та у порядку, визначеному законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 183/1304/16 з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що представником позивача було подано до апеляційного суду клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, 13 вересня 2023 року о 12 год 30 хв він зайшов у підсистему відеоконференц зв`язку та очікував на запрошення до конференції для участі у судовому засіданні. Запрошення протягом години не надійшло. Лише 14 вересня 2023 року на електронну пошту представника позивача надійшла ухвала апеляційного суду про відмову у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Отже, апеляційним судом безпідставно розглянуто справу без участі представника позивача.
ОСОБА_1 отримала житлове приміщення позачергово відповідно до положень статті 46 ЖК України, як особа направлена у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість (молодий лікар-стоматолог, направлений на роботу
у сільську місцевість).
Позивачка, отримуючи ордер на житлове приміщення та приватизуючи його, сподівалася, що вона володіє цим житловим приміщенням, витрачала грошові кошти на його поліпшення. Отже, вона добросовісно виконувала обов`язки по утриманню житлового приміщення, здійснила його капітальний ремонт, сплачувала комунальні послуги.
Позивачку з родиною на підставі рішення суду виселено зі спірного житлового приміщення, яке є їх єдиним житлом.
Причиною відмови Меліоративнівської селищної ради у надання їй іншого житлового приміщення є той факт, що ордер не було визнано недійсним. Проте у неї відсутні правові підстави для визнання ордеру недійсним у зв`язку із пропуском строку позовної давності.
Таким чином, єдиним способом захисту порушених прав позивачки залишилося повторне звернення до правонаступника Меліоративнівської селищної ради - Піщанської сільської ради з вимогою про надання іншого житлового приміщення. Посилалася на рішення Європейського суду з прав людини та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на мирне володіння майном.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2005 року у справі № 2-3258/0537 позов обласного комунального підприємства виробниче об`єднання житлово-комунального господарства смт Меліоративний задоволено, визнано