ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 185/2596/20
провадження № 61-9466св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом Комунального підприємства (далі - КП) "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2014 року у квартирі АДРЕСА_1 був встановлений новий лічильник холодної води типу ЛК-15 № 37445253 (дата державної повірки - 04 лютого 2014 року).
Уповноважена особа КП "Павлоградводоканал" 24 лютого 2014 року склала акт прийомки та пломбування водоміру, обсяг спожитої води почав обліковуватися за показаннями лічильника.
У червні 2016 року встановлений лічильник зламався, у зв`язку із чим вона звернулась до відповідача з вимогою розпломбувати лічильник для проведення ремонту. Контролер КП "Павлоградводоканал" 03 червня 2016 року склав акт про розпломбування лічильника № 37445253.
Зазначала, що купила новий лічильник КВ-1,5 № 061100 і встановила зазначений лічильник. Контролер 09 липня 2016 року склав акт переопломбування водоміра типу КВ-1,5 № 061100 (дата державної повірки - 14 квітня 2016 року), в якому зазначена причина переопломбування - заміна водоміра, міжповірочний інтервал - 4 роки. Строк повірки лічильника води № 061100 припадає на 14 квітня 2020 року.
13 березня 2020 року вона відправила електронною поштою відповідачу на його офіційну адресу заяву про виконання періодичної повірки лічильника за рахунок виконавця послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення, з врахуванням терміну повірки лічильника 14 квітня 2020 року. В заяві зазначила, що від дня ухвалення договору своєчасно сплачує відповідачу вартість наданих послуг і на цей час заборгованості не має.
24 березня 2020 року вона отримала лист КП "Павлоградводоканал" від 18 березня 2020 року № 690, в якому останнє відмовило у повірці лічильника води за його рахунок з посиланням на норми законодавства, які втратили чинність на час виникнення спірних правовідносин та не мають зворотної сили. Крім того, відповідач незаконно нарахував заборгованість у розмірі 2 302,55 грн.
Вказувала, що неправомірними діями відповідача, їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 6 500 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- зобов`язати КП "Павлоградводоканал" здійснити за власний рахунок періодичну повірку, зокрема, демонтаж, транспортування та монтаж, лічильника холодної води КВ-1,5 № 061100, міжповірочний інтервал якого закінчується 14 квітня 2020 року, що встановлений у квартирі АДРЕСА_1, в якій згідно з договором № 1031516 про надання населенню послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 12 лютого 2014 року споживачем послуг є фізична особа - ОСОБА_1, на яку відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 ;
- стягнути з КП "Павлоградводоканал" 6 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, яка не підлягає оподаткуванню.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-2862св21).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року у складі судді Гаврилова В. А. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 19 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року залишено без руху
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, запропоновано їй подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску строку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована відсутністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційним судом враховано, що станом на 24 травня 2023 року зазначені в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року недоліки апеляційної скарги заявником усунуто не було.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Яремку В. В., судді, які входять до складу колегії: Олійник А. С., Гулейков І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Коломієць Г. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що у рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року зазначена недостовірна інформація щодо учасників справи, які були присутні під час судового розгляду. Стверджує, що 06 грудня 2022 року ухвалено рішення суду за відсутності учасників справи. Для підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вона звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про надання інформації. Відповіді на заяву вона не отримала.
Посилається на те, що рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2022 року було направлено на її електронну адресу 15 грудня 2022 року; з ним вона ознайомилася 20 грудня 2022 року.
На підтвердження доводів про розгляд справи 06 грудня 2022 року без участі сторін зазначає, що у матеріалах справи відсутній журнал судового засідання, відомості про те, що рішення проголошувалося.
У касаційній скарзі заявниця посилається на порушення норм процесуального права, а саме: статей 12, 127, 260, 263, 354 ЦПК України; недослідження зібраних у справі доказів.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.