ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 489/661/21
провадження № 61-16743св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум лігал колекшн", товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість-Закон та порядок", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва у складі судді Рум`янцевої Н. О.
від 10 серпня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Коломієць В. В., Ямкової О. О., від 18 жовтня 2023 року, і виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог та заперечень щодо них
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Преміум лігал колекшн", ТОВ "Нерухомість-Закон та порядок", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д. В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 14 вересня 2007 року між
ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 08/09/2007/840 К-2044, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 47 000 доларів США строком на 120 місяців, зі сплатою 14,49 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту 11 вересня 2017 року.
3. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору цього ж дня ОСОБА_1 передала в іпотеку ВАТ КБ "Надра" належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
4. Позивачка зазначала, що ОСОБА_2 перестала виконувати свої зобов`язання за кредитним договором у листопаді 2008 року. Однак кредитор не пред`являв вимог щодо повернення заборгованості за договором.
5. 30 квітня 2020 року ПАТ КБ "Надра" уклало з ТОВ "Преміум лігал колекшн" договір про відступлення права вимоги за кредитними та іпотечними договорами, у тому числі й щодо вищевказаних кредитного та іпотечного договорів.
6. Новий кредитор також не пред`являв жодних вимог та претензій до ОСОБА_2 . Однак 17 грудня 2020 року ТОВ "Преміум лігал колекшн", посилаючись на наявність застереження у іпотечному договорі, продало
ТОВ "Нерухомість-Закон і порядок" предмет іпотеки, на підставі якого за останнім зареєстровано право власності на вищезазначену квартиру.
7. Позивачка вказувала, що у договорі іпотеки наявне застереження, яким передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом продажу предмету іпотеки. Однак його реалізація можлива лише у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", і за умови надання нотаріусу відповідного договору іпотеки та її погодження, чого зроблено не було.
8. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити, визнати недійсним укладений 17 грудня 2020 року між ТОВ "Преміум лігал колекшн" та ТОВ "Нерухомість-Закон і порядок" договір купівлі-продажу предмету іпотеки, а саме квартири
АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Пономарьовою Д. В., та зобов`язати приватного нотаріуса Пономарьову Д. В. внести інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зміну власника квартири на ОСОБА_1 .
9. ТОВ "Преміум лігал колекшн" проти задоволення позову заперечувало, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Відповідач наголошував на тому, що реалізація предмету іпотеки відбулася з дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про іпотеку", а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня
2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопід час продажу спірної квартири було дотримано законодавчо встановлених вимог, що підтверджено належними та допустимими доказами, наданими відповідачами. Договором іпотеки чітко передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу від свого імені в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку". Вимогу про усунення порушень, в якій зазначено зміст порушеного зобов`язання, суму заборгованості та необхідність її погашення, а також наслідки невиконання зобов`язань, а саме, що іпотекодержатель буде змушений ініціювати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", ОСОБА_1 отримала особисто 24 червня 2020 року та станом на день укладення спірного договору купівлі-продажу зобов`язання не виконала. Твердження позивачки, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки нотаріусу не було надано договір іпотеки спростовується матеріалами нотаріальної справи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2023 року - без змін.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що кредитором при зверненні стягнення на предмет іпотеки було дотримано вимог Закону України "Про іпотеку", нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу предмета іпотеки мав договір іпотеки і керувався його змістом, зокрема врахував іпотечне застереження, у якому іпотекодавець погодила право кредитора продати її нерухомість через процедуру, передбачену статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а тому її повторна згода на продаж не вимагається. Задоволення кредитором своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не шляхом стягнення з позичальника заборгованості у судовому порядку, є його правом.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
13. 17 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 676/1958/16-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц,
від 23 січня 2019 рокуу справі № 306/1224/16-ц, від 20 березня 2019 рокуу справі № 306/2053/16-ц та у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 607/8488/18, від04 лютого 2021 року у справі № 725/2881/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. У касаційній скарзі заявницязазначає, що при вирішенні спору суди не звернули увагу на те, що договором іпотеки прямо не передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки без отримання окремого дозволу іпотекодавця. Попередня домовленість сторін (пункт 7 договору іпотеки) про застосування статті 38 Закону України "Про іпотеку" не означає, що іпотекодавець надав іпотекодержателю право продати предмет іпотеки без окремого або конкретного доручення (з ціною продажу тощо).
16. Посилається на те, що судами залишено поза увагою той факт, що повідомлення про усунення порушень не містить ціни продажу предмету іпотеки, що по суті унеможливлює здійснення іпотекодержателем прав, наданих статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
17. У касаційній скарзі заявниця зазначає, що обставини справи вказують, що продавець не надав та не міг надати доказів виконання обов`язку забезпечення прав осіб, які мають зареєстровані права на предмет іпотеки (право проживання), зокрема можливості його викупу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 489/661/21.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. 14 вересня 2007 року ОСОБА_2 уклала з ВАТ КБ "Надра" кредитний договір № 08/09/2007/840 К-2044, за умовами якого отримала у кредит
47 000 доларів США, зі сплатою 14,49 % річних, строком до 11 вересня 2017 року.
20. Цього ж дня з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору та повернення банку 47 000 доларів США у строк до
11 вересня 2017 року та сплати процентів за користування коштами
ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй квартиру
АДРЕСА_1 .
21. Відповідно до пунктів 5.1.6, 5.1.7 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов`язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане; у випадку порушення позичальником зобов`язань, встановлених кредитним договором та/чи обов`язків заставодавця за цим договором, а також інших обов`язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки.
22. У пунктах 6.1, 6.2 договору сторони погодили, що іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору, а припиняється у разі: виконання зобов`язань по кредитному договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до норм діючого законодавства; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання цього договору недійсним; знищення (втрати) предмету іпотеки.
23. Пунктами 7.1-7.5 договору іпотеки сторони визначили, що іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання у цілому або в тій чи іншій його частині.
24. Іпотекодавець у будь-який час до реалізації предмету іпотеки має право припинити звернення стягнення на нього виконанням зобов`язання у повному обсязі.
25. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
26. Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки у межах, передбачених пунктом 7.4 договору.
27. 30 квітня 2020 року ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "Преміум лігал колекшн" укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами.
28. 24 червня 2020 року ОСОБА_1 отримала від ТОВ "Преміум лігал колекшн" вимогу про погашення протягом тридцяти днів з моменту її отримання заборгованості за кредитним договором від 14 вересня 2007 року у розмірі
2 233 223, 83 грн, що еквівалентно 82 799, 70 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 44 441, 82 долари США, що еквівалентно 1 198 658, 10 грн, заборгованості по відсотках у розмірі
32 127, 29 доларів США, що еквівалентно 866 517, 19 грн та заборгованості за комісією у розмірі 6 230, 59 доларів США, що еквівалентно 168 047, 74 грн.
29. ТОВ "Преміум лігал колекшн" у цій вимозі попередило ОСОБА_1, що у випадку несплати суми заборгованості, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом його продажу будь-якій особі у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
30. 17 грудня 2020 року ТОВ "Преміум лігал колекшн" на підставі
статті 38 Закону України "Про іпотеку" продало квартиру
АДРЕСА_1 ТОВ "Нерухомість-Закон та порядок". Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В.
31. У відповідності до копії нотаріальної справи, наданої на виконання ухвали суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д. В., заведеної у зв`язку з укладанням зазначеного вище договору купівлі-продажу, сторонами було надано приватному нотаріусу договір іпотеки від 14 вересня 2007 року та договір про відступлення прав вимоги від 30 квітня 2020 року.
Позиція Верховного Суду
32. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
33. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
38. Відповідно до змісту статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
39. Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.