ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 926/781/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Офісу Генерального прокурора - Ющенко М. А.,
Міністерства оборони України - Григорчук С. А.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2012" - Палій О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2023
(суддя Проскурняк О. Г.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023
(судді Бонк Т. Б., Бойко С. М., Якімець Г. Г.)
у справі за позовом керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2012",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромтіс Буд",
про визнання договору недійсним.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони, позивач) до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) до Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - Подільське управління, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2012" (далі - ТОВ "Житлобуд-2012", відповідач-2) про визнання недійсним договору про реконструкцію будівлі від 22.12.2018 № 12.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладений без проведення відповідного конкурсу; договір є удаваним правочином, який приховує інший правочин - договір на нове будівництво на земельній ділянці, що належить Міноборони.
1.3. Ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 24.02.2023 та 10.04.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці (далі - КЕВ м. Чернівці, третя особа- 1), а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромтіс Буд" (далі - ТОВ "Ромтіс Буд", третя особа-2).
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Відповідач-1 (сторона-1) та відповідач-2 (сторона-2) 22.12.2018 уклали договір № 12 про реконструкцію будівлі № 96 під багатоповерховий житловий будинок по вул. Кутузова, 2, у м. Чернівці, предметом якого (з урахуванням додаткового договору від 26.12.2019) є співпраця та участь сторін у реконструкції існуючих будівель з новим будівництвом багатоповерхових житлових будинків для військовослужбовців та членів їхніх сімей з приміщеннями громадського призначення, м. Чернівці, на розі вулиць Щербанюка Олександра - Кутузова Михайла фельдмаршала (кадастровий номер 7310113630000:03:004:0009), передача стороною-1 стороні-2 передбачених цим договором прав щодо проектування, будівництва, реалізації майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності.
2.2. Пунктом 3.7 договору визначено, що після завершення будівництва, введення об`єкта в експлуатацію та підписання акта приймання-передачі та розподілу об`єкта сторона-2 набуває право власності на весь об`єкт без врахування тієї частини, яка за умовами договору передається стороні-1.
2.3. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, на якій буде розміщено об`єкт будівництва належить державі в особі Міноборони.
2.4. Звертаючись із позовом, Прокурор зазначав, що договір слід визнати недійсним, як такий, що суперечить вимогам законодавства, інтересам держави та суспільства, та укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, без проведення відповідного конкурсу.
2.5. В подальшому, на думку суду, Прокурор змінив підстави позову, зазначивши, що спірний договір є удаваним правочином, адже насправді сторони вчинили договір про передачу у користування земельної ділянки під будівництво нових будинків.
2.6. Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 27.07.2023 залишив позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано) та скасував вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 13.04.2023 заходи забезпечення позову.
2.7. Зазначив, що у цій справі немає передбачених законом виключних випадків, за наявності яких Прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а доказів того, що позивач, який є самостійною юридичною особою, не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення ним такого захисту, Прокурор не надав та матеріали справи не містять. Крім того, Прокурор не надав суду письмових заперечень та обґрунтувань стосовно відмови позивача від позову та беззаперечних аргументів щодо необхідності продовження розгляду справи по суті.
2.8. На думку суду, Прокурор, змінивши підстави позову вказівкою на удаваність правочину, фактично не надав можливості Міноборони відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, виходячи саме з удаваності правочину, і, як наслідок, не довів бездіяльності позивача.
2.9. Західний апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2023 залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
3.1. 29.12.2023 заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначив порушення судами попередніх інстанцій статей 2, 7, 13, 14, 46, 53, 236, 237, 277 ГПК України. Посилається на те, що, враховуючи бездіяльність Міноборони, яка проявлялась у неподанні позову або аргументованому повідомленні Прокурора про відсутність порушень та підстав захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позову до суду, Прокурор дотримався вимог, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру," і в Прокурора існували всі підстави для звернення до суду з таким позовом.
3.3. Зазначає також про порушення судами попередніх інстанцій частини п`ятої статті 55 ГПК України, оскільки, посилаючись на відмову позивача від позову, суди не врахували, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах від поданого прокурором в інтересах держави позову, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.
4. Позиції інших учасників справи
4.1. Позивач та відповідач-2 у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
4.2. Відповідач-1 та треті особи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
4.3. Прокурор подав відповідь на відзив позивача.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.2. Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
5.3. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
5.4. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
5.5. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
5.6. З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 54) дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
5.7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
5.8. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 1311 Конституції України).
5.9. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
5.10. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 45)).
5.11. Також, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).