ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1786/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: Харченко М.В.
Відповідача : Куракін Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023
(головуючий - Тищенко А.І., судді Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.)
у справі №911/1786/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Ком-Сервіс"
про стягнення 2 742 188, 46 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Ком-Сервіс" (далі - ТОВ "Спец-Ком-Сервіс", відповідач) про стягнення 2 742 188,46 грн, з яких 1.703.020,26 грн пені та 1.039.168,20 грн штрафу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами поставки №01-215140-21 від 12.07.2021 та №01-215150-21 від 12.07.2021, щодо здійснення поставки товару позивачу у строки, визначені договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.03.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1.703.020,26 грн пені та 1.039.168,20 грн штрафу.
4. Суд першої інстанції встановивши порушення відповідачем строків поставки товару за договором, перевіривши виконаний позивачем розрахунок штрафних санкцій заявлених до стягнення, на підставі п. 7.1., 7.3. договору, зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023, рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2023 скасовано, та прийнято нове рішення про відмову у позові.
6. Постанову мотивовано тим, що відповідачем виконано зобов`язання за договором, але з порушенням строків виконання. Водночас, порушення відповідачем строків виконання зобов`язань мало місце вже після початку військової агресії, що, у даному випадку, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним договірного зобов`язання. Настання форс- мажорних обставин, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є загальновідомими, що підтверджено листом Торгово промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022. Отже, апеляційний суд зазначаючи про те, що відповідачем виконано зобов`язання, яке прийнято позивачем без зауважень, зробив висновок про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
8. У касаційній скарзі, скаржник посилається на п. 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суд апеляційної інстанції, встановивши порушення відповідачем строків виконання зобов`язань з поставки товару, безпідставно звільнив відповідача від відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, апеляційний суд посилався на наявність обставин непереборної сили, які підтверджено листом ТПП України від 28.02.2022. Апеляційним судом не враховано, що саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили, без надання та дослідження судом відповідних доказів в підтвердження таких доводів, не може вважатись безумовним доведенням відповідних обставин, які не потребують оцінки судом, оскільки, саме суд повинен, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Апеляційним судом не враховано правових висновків у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах, від 14.06.2022 у справі №904/3541/15, від 06.04.2023 у справі № 910/830/22, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, заперечуючи доводи та вимоги касаційної скарги, та водночас вказуючи, на обґрунтованість висновків апеляційного суду щодо наявності форс - мажорних обставини у правовідносинах сторін, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.07.2021 між ПрАТ "Укренерго" (покупець) та ТОВ "Спец-Ком-Сервіс" (постачальник) було укладено договір поставки №01-215140-21 (далі - договір №01-215140-21), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передавати у власність покупцю товар у кількості, за ціною, з якістю, в комплектації згідно Додатком №1 до договору (далі - товар), а покупець зобов`язався здійснити оплату належно поставленого товару на умовах договору.
11. Додатком №1 "Специфікація" до договору № 01-215140-21 сторони погодили специфікацію товару, що є предметом поставки, а саме автопідйомник гідравлічний телескопічний, ціна товару 7 885 200,00 грн, інші характеристики товару наведені в Додатку №1 "Специфікація". У п.2.2 Додатку №1 "Специфікація" до договору №01-215140-21 сторони визначили, що місцем поставки є м. Одеса, 21-км Старокиївської дороги, 7.
12. Відповідно до п.4.1 договору №01-215140-21 постачальник зобов`язаний передати товар одержувачу в строк до 31.12.2021 за адресою (місцем) поставки згідно з Додатком №2 до договору на умовах DDP Інкотермс 2010.
13. Відповідно до п.4.2 договору №01-215140-21 приймання-передача товару засвідчується шляхом підписання видаткової накладної.
14. Також відповідно до п.4.11 договору №01-215140-21 датою поставки товару визнається дата підписання видаткової накладної покупцем.
15. В п.7.1 договору №01-215140-21 сторони встановили, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.
16. Відповідно до п.7.3 договору №01-215140-21 за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю, згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості товару, строк поставки якої порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
17. Пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до договору №01-215140-21 сторони змінили (продовжили) строк поставки товару, а саме внесли зміни до пункту 4.1 договору №01-215140-21, якими визначили, що постачальник зобов`язаний поставити товар одержувачу в строк до 31.03.2022 (включно) за адресою (місцем) поставки згідно з Додатком №1 до договору, одержувачем товару є ПрАТ "Укренерго".
18. Фактично товар за договором №01-215140-21, було поставлено відповідачем позивачу 28.07.2022, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 4.1 договору №01-215140-21, в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2021. Зазначене підтверджується видатковою накладною №147 від 27.07.2022 про передачу товару постачальником покупцю, яка підписана покупцем. Кількість днів прострочення виконання зобов`язання постачальником становить 118 днів (з 01.04.2022 по 27.07.2022), у зв`язку з цим позивачем нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 930 453,60 грн (0,1 % вартості товару за кожен день прострочення за період прострочення з 01.04.2022 по 27.07.2022, відповідно до п.7.3 договору) та штраф в сумі 551 964,00 грн (7% від вартості товару за прострочення понад 30 днів, відповідно до п.7.3 договору: 7%х 7 885 200=551 964,00).
19. Крім того, 12.07.2021 між ПрАТ "Укренерго" (покупець) та ТОВ "Спец-Ком-Сервіс" (постачальник) укладено договір поставки №01-215150-21 (далі - договір № 01-215150-21), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передавати у власність покупцю товар у кількості, за ціною, з якістю, в комплектації згідно Додатком №1 до договору (далі - товар), а покупець зобов`язався здійснити оплату належно поставленого товару на умовах договору.
20. Додатком №1 до договору №01-215150-21 сторони погодили специфікацію товару, що є предметом поставки, а саме автопідйомник гідравлічний телескопічний, ціна товару 6 960 060,00 грн, інші характеристики товару наведені в додатку до договору № 01-215150-21. У п.2.2 додатку до договору №01-215150-21 сторони визначили, що місцем поставки є м. Запоріжжя, вул. Братська, 49А.
21. Умови пунктів, 4.1, 4.2, 4.11, 7.3 договору №01-215150-21 є аналогічними умовам цих же пунктів договору № 01-215140-21.
22. Пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до договору №01-215150-21 сторони змінили (продовжили) строк поставки товару, а саме внесли зміни до пункту 4.1 договору №01-215150-21, якими визначили, що постачальник зобов`язаний поставити товар одержувачу в строк до 31.03.2022 (включно) за адресою (місцем) поставки згідно з Додатком №1 до договору, одержувачем товару є ПрАТ "Укренерго".
23. Фактично товар, що є предметом поставки за договором №01-215150-21, був поставлений постачальником покупцю 21.07.2022, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 4.1 договору №01-215150-21, в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2021. Зазначене підтверджується видатковою накладною №146 від 21.07.2022 про передачу товару постачальником покупцю. Кількість днів прострочення виконання зобов`язання постачальником становить 111 днів (з 01.04.2022 по 20.07.2022), у зв`язку з цим позивачем нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 772 566,66 грн (0,1 % вартості товару за кожен день прострочення за період прострочення з 01.04.2022 по 20.07.2022 відповідно до п.7.3 договору) та штраф в сумі 487 204,20 грн (7% від вартості товару за прострочення понад 30 днів відповідно до п.7.3 договору: 7% х 6960060=487 204,2).
Позиція Верховного Суду
24. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
26. Водночас, Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
27. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих позивачем, у зв?язку з несвоєчасною поставкою товару за договором.
28. Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
29. За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
30. Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
31. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
32. Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
33. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
34. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
35. Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
36. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
37. Суд першої інстанції, розглядаючи спір між сторонами, встановив порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за договорами №01-215140-21 та №01-215150-21. Зважаючи на встановлення судом обставин порушення строків поставки за договорами, суд першої інстанції зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову та стягнення штрафних санкцій.
38. Водночас, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що порушення відповідачем зобов`язань мало місце після початку військової агресії, що є непереборною обставиною, та в даному випадку, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Одночасно апеляційний суд послався на лист ТПП від 28.02.2022, яким засвідчено наявність форс - мажорних обставин, у зв?язку з військовою агресією російської федерації, до того ж, апеляційний суд вказав, що наслідки вказаної агресії, яка ще триває, негативно відобразилися на всіх без виключення сферах господарської діяльності та вплинули на діяльність суб`єктів господарювання. Зважаючи на зазначене апеляційний суд відмовив у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій.
39. Касаційний суд вважає такі висновки апеляційного суду передчасними, з огляду на наступне.
40. Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
41. Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
42. Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу визначено поняття неустойки.
43. Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
44. Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
45. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
46. При цьому за приписами частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
47. Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань.
48. Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов`язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).